Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 20:40

Угруповання «ЛНР» і спроба «проукраїнського перевороту». Громадянська війна по-луганськи-9


Ватажок угрупування «ЛНР» Ігор Плотницький. Архівне фото

Ватажок угрупування «ЛНР» Ігор Плотницький. Архівне фото

Ватажок угрупування «ЛНР» Ігор Плотницький, оговтавшись після невдалого замаху на його життя, перейшов у наступ: він заявив про «спробу перевороту» в «ЛНР», до якої нібито причетні не тільки українські спецслужби, а й деякі політики в Росії. Змовники, за його словами, намагалися використати бажання луганської молоді вийти на проукраїнський мітинг. При цьому винуватцями в «заколоті» можуть зробити стахановське угрупування, яке захоплювало СБУ в квітні 2014 року – колишніх членів «Армії Юго-Востока». Також під ударом опинився й інший конкурент Плотницького – голова «МГБ ЛНР» Леонід Пасічник.

Таємничий переворот у Луганську

На відміну від попередніх конфліктів луганських сепаратистів, цього разу події розвивалися досить повільно. Спочатку мешканці Луганська помітили надзвичайно високу концентрацію військових у центрі міста на вихідних 17 і 18 вересня. Чутки про якісь заворушення спростувала так звана «влада» угруповання «ЛНР» – у сепаратистських медіа пройшла інформація про проведення в ці дні навчань «Народної міліції» («армії » луганських сепаратистів) і спецслужб.

Але вже 20 вересня про так званий «переворот в ЛНР», якому нібито вдалося запобігти, розповів сам ватажок угруповання Ігор Плотницький під час наради з призначеними ним керівниками міст і районів окупованої частини Луганської області.

​«Переворот був спланований і організований київським режимом при пособництві як внутрішніх ворогів «республіки», так і тих, хто прикриває зрадників у Російській Федерації», – заявив Плотницький. За його словами, неназвані змовники планували організувати проукраїнський мітинг на окупованій території, щоб це стало причиною для входження в Луганськ української армії.

Цікаво, що луганські медіа, які висвітлюють події з позицій угруповання «ЛНР», мовчали про таку гарячу новину декілька днів! Це дало можливість припустити, що Плотницький оприлюднив фейк, що взагалі не має зв’язку з реальністю. Тим більше, що інформація про переворот так і не з’явилася на сайті так званого «міністерства держбезпеки ЛНР» – спецслужби, яка і повинна була б опікуватися замахами на владу угрупування «ЛНР».

Однак вже 21 вересня Плотницький провів прес-конференцію, на якій розкрив деякі подробиці власної скандальної заяви про переворот.

​«Невдалий переворот дійсно мав місце. Я вам зможу розповісти тільки те, що не є таємницею слідства. Тиждень тому, трохи більше, в «ДНР» була затримана так звана банда диверсантів – це наші малолітні діти від 14 років і юнаки до 25 років. Вони вже там дали свідчення, там йде свій процес. Приблизно такий же сценарій намагалися реалізувати на території «ЛНР», тільки з більш, скажімо так, глибоким підтекстом, – зазначив він. – Всі ці ось невдалі політики, деякі колишні офіцери «Народної міліції», і ті, які ще жили вірою в те, що щось ще можна повернути, самі, звичайно, вони не виступили, але намагалися скористатися нашою молоддю. За загальним сценарієм і загальним задумом молодь повинна була вийти на вулиці і гучно заявити або попросити, щоб сюди повернулися війська ЗСУ, Україна, для того, щоб відновити стару владу».

І знов-таки, організаторів перевороту Ігор Плотницький не назвав.

Кінець стахановського угрупування

Однак, заяву про спробу перевороту підтвердили на сайті так званої «генеральної прокуратури ЛНР» – «відомства», яке під час так званого «Путчу в ЛНР» єдине стало на бік Ігоря Плотницького. Нагадаємо, що в жовтні 2015 року «МГБ ЛНР» арештувало «міністра вугільної промисловості ЛНР» Дмитра Ляміна, що стало причиною справжньої війни між головою «МГБ» Леонідом Пасічником і Плотницьким. Після цього обидва конкуренти за владу залишилися при своїх посадах, але конфлікт між ними, за даними джерел «Радіо Свобода», тлів.

Того ж дня на сайті «Генпрокуратури» в розділі «Розшук злочинців» неочікувано з’явилося оголошення про розшук колишнього «голови ради народних депутатів ЛНР» Олексія Карякіна. Нібито, Карякіна шукають через «вчинення посягання на життя співробітника правоохоронного органу і військовослужбовця, умисного пошкодження чужого майна, що спричинило заподіяння значної шкоди, незаконне придбання, зберігання, перевезення або носіння вогнепальної зброї та боєприпасів»!

Олексій Карякін (праворуч). Архівне фото

Олексій Карякін (праворуч). Архівне фото

Олексій Карякін у минулому – один із ватажків «Армії Юго-Востока», угрупування, набраного переважно з вихідців зі Стаханова. Саме бойовики «Армії ЮВ» організували захоплення будівлі Луганської СБУ 6 квітня 2014 року, а потім розподілили між своїми ватажками гілки «влади» в окупованому Луганську. Валерій Болотов став «головою ЛНР», а Карякін – «спікером парламенту» цього угруповання. В серпні 2014 року, після невдалої спроби Збройних сил України звільнити обласний центр, Москва поставила головою луганських бойовиків замість Болотова Ігоря Плотницького. Плотницький одразу ж почав розставляти на посадах підконтрольних йому людей і позбавлятися як від «внутрішньої опозиції» – представників казацтва і ватажків окремих загонів – зокрема і від бойовиків попередньої генерації з «Армії ЮВ».

Тривалий час бойовики міста Стаханова відмовлялися визнавати «владу» Плотницького, аж допоки не був ліквідований неформальний місцевий лідер – Павло Дрьомов. Лише після цього вбивства стахановчанин Олексій Карякін був тихо звільнений з посади «спікера парламенту ЛНР».

Павло Дрьомов

Павло Дрьомов

Цікаво, що на початку вересня на фейсбук-сторінці Карякіна з’явилося дивне «каяння»: «Немає ніякої «Новоросії». Немає ніякої «Народної республіки». Росія нас зрадила. Війну необхідно припинити. В даний момент я обговорюю умови. Так, я домовляюся зі своїми колишніми ворогами, з українською стороною про свою подальшу долю».

Потім він спростував цю заяву і заявив про те, що невідомі зламали його акаунт у соціальній мережі і звинуватив в цьому власних ворогів. Дійсно, навряд чи один із засновників «ЛНР» став би відкрито каятися перед Україною. Однак, після скандальних заяв Плотницького про заколот його оголосили в розшук – і судячи з дивного звинувачення, Карякін міг вчинити спротив при спробі працівників «генпрокуратури» угруповання «ЛНР» його заарештувати.

Останній стахановець мовчить

Таким чином при «владі» в «ЛНР» зараз залишається лише один виходець зі Стаханова – голова «МГБ ЛНР» Леонід Пасічник. Його «відомство» досі ніяк не коментувало ні заяви про спробу перевороту в Луганську, ані оголошення в розшук колишнього «голови парламенту ЛНР».

Гучні заяви Плотницького – це фактично каміння в город Пасічника. Бо його спецслужба «проспала» не тільки замах на життя «голови ЛНР» у серпні 2016 року, а й ще нічого не зробила, щоби зупинити тих, хто нібито піднімає луганських молодиків на проукраїнський страйк. Зараз Плотницький намагається розіграти комбінацію з «переворотом», щоб остаточно розправитися з внутрішньою опозицією і переконати Кремль звільнити голову «МГБ ЛНР». Свого часу Пасічник, як розповів ще один бойовик, голова ОБРОН «Одеса» Олексій Фомінов, вихвалявся, що насправді його «міністерство безпеки» – це спецслужба, яка займається безпекою не «ЛНР», а Росії на окупованій території. Тож його усунення можливе лише за згодою російських кураторів.

Поки що Пасічник мовчить і не поспішає робити якісь контрзаходи проти свого формального «керівника» Ігоря Плотницького. Якщо не робити припущення, що підозріла загибель батьків Плотницького від отруєння грибами в Воронежській області Росії має якийсь стосунок до цієї історії.

Тим часом у Луганську дійсно зростає незадоволення режимом угруповання «ЛНР» серед молоді. У ніч на 24 серпня, незважаючи на комендантську година, група молодиків розгорнула в центрі міста український прапор.

  • 16x9 Image

    Андрій Діхтяренко

    Працює на Радіо Свобода з 2014 року. 
    Журналіст, редактор програми «Донбас.Реалії» і рубрики «Листи з окупованого Донбасу».
    Головний редактор «Реальної газети» з Луганська.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG