Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 17:08

У світовій пресі є публікації про певний прогрес, якого вдалося досягти українському урядові у плані економічної стабілізації, але також є заклики до ще рішучіших дій – зокрема, у плані боротьби з корупцією та оновлення політичної еліти. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін в інтерв’ю «Німецькій хвилі» закликав Росію буквально залишити Донбас і виконувати повністю мінські угоди. Канадська преса пише про попередження Києва, щоб Оттава не довіряла Москві у плані налагодження співпраці в Арктиці.

Відомий економіст Андерс Ослунд у статті для пресового об’єднання Project Syndicate пише, що економічна криза в Україні вже позаду, але економіка все ще є крихкою і потребує міжнародної підтримки.

«Але новий український уряд не повинен бути самовдоволений, інакше здобутки країни буде втрачено», – попереджає одразу на початку статті Ослунд.

Економіст нагадує, що з часів Майдану українська економіка пройшла довгий шлях, адже коли екс-президент Віктор Янукович втікав до Росії, економічне падіння було на рівні 17 відсотків, а російська агресія завдала ще більшої шкоди українській економіці.

До кінця 2015 року уряд екс-прем’єра Арсенія Яценюка досягнув солідного успіху у стабілізації фінансової системи, але лише в галузях, які він та його технократична команда реформаторів тримали під контролем, мовиться у статті.

Важливим було наведення ладу в енергетичному секторі. Адже ще від початку 1990-х українські олігархи купували субсидований газ дешево, а потім перепродували його за ринковими цінами.

Усі ці заходи були ефективними: Україна знизила споживання газу на 20 відсотків минулого року і продовжує заходи енергоефективності. Уряд скоротив дефіцит бюджету з 10,5 відсотків у 2014 році до 2,5 відсотків минулого року і тримається нині бюджетної дисципліни на наступний фінансовий рік.

За часів Януковича банківська система України була пронизана корупцією, а власники банків виписували собі 80–90 відсотків кредитів для купівлі інших банків. Відтоді голова НБУ Валерія Гонтарева досягла значного поступу в очищенні системи, закривши 80 зі 180 банків, і ще кілька банків мають закритися, мовиться в статті.

«Незважаючи на ці макроекономічні досягнення, мікроекономічний прогрес України є скромним. Уряд поліпшив управління державними енергетичними компаніями, запровадив відкриті бази даних щодо власників компаній та закупівель. Але економіка все ще значно зарегульована і ще більше ніж 1800 державних підприємств мають бути приватизовані», – пише Андерс Ослунд.

«Що важливіше – це те, що Україна має посилити верховенство права. Уряд запропонував судову реформу, щоб було легше переслідувати корупціонерів, але він наразився на серйозний спротив із боку старого істеблішменту», – зауважує автор статті.

На думку Ослунда, корупція все ще сильна в Україні, і було досягнуто незначного прогресу в подоланні кадрової монополії старої еліти. Люди й надалі стомлені бідністю та війною, і привабливість популізму зростатиме, мовиться у статі.

«Із отриманням нової фінансової допомоги новий уряд має вікно можливостей для проштовхування радикальних реформ для того, щоб дати імпульс економічному одужанню. Інакше він ризикує наразитись на дострокові парламентські вибори наступної весни – які може не пережити», – зазначає Ослунд.

Економіка України зробила важливий поступ, але залишається дуже нестійкою, попереджає Андерс Ослунд із Атлантичної ради

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін дав інтерв’ю «Німецькій хвилі», в якому закликав Росію піти з Донбасу.

«Мій принциповий підхід полягає в тому, що має бути забезпечена безпека і Росія мусить піти звідти, щоб Донбас повернувся Україні», – сказав в інтерв’ю голова української дипломатії.

За словами Клімкіна, західні санкції мають діяти, допоки Росія «буквально не піде з України».

Дозвіл Росії нападати на незалежну країну можна прирівняти з «відкриттям скриньки Пандори», як висловися український міністр.

В інтерв’ю журналістові «Німецької хвилі» Тімові Себастіану Клімкін сказав, що нічого складного в мінських угодах немає – якщо справді існує бажання їх виконувати.

«Ми маємо принципові розбіжності з Росією у плані розуміння Мінська. Росія хоче легалізувати російський протекторат на Донбасі», – сказав Павло Клімкін.

Провідний канадський часопис The Globe and Mail пише, що Україна попередила Канаду, щоб та не довіряла Росії в питанні співпраці в Арктиці.

Вадим Пристайко, заступник міністра закордонних справ України, під час візиту до Оттави попередив, що відлига у відносинах Канади з Росією буде вигідна російському президентові Володимирові Путіну, країна якого забрала в України Крим 2014 року і підтримує промосковських бойовиків, які дестабілізують східну Україну, пише газета.

Пристайко, який раніше був послом України в Канаді, висловив подяку за допомогу, яку надають канадці Україні, але висловив невдоволенням тим, що уряд прем’єра Джастіна Трюдо хоче поновити співпрацю з Росією щодо Арктики.

Канада й Росія є членами Арктичної ради, але попередній консервативний уряд Канади знизив рівень співпраці в арктичних питаннях до найнижчого після того, як Москва анексувала Крим.

Новий уряд лібералів оголосив, що Канада та Росія проведуть в Оттаві арктичну конференцію у листопаді, заявивши, що недоречно і нелогічно не співпрацювати з Москвою, адже обидві країни контролюють 75 відсотків Півночі, як висловився міністр закордонних справ Канади Стефан Діон.

Однак він наголосив, що Канада не буде й надалі приховувати свої розбіжності з Росією щодо України, а уряд лібералів навіть посилив санкції проти Москви після приходу до влади.

«Арктична рада є ще одним майданчиком, де (російський президент) може зруйнувати світову політичну блокадну. У нього на думці щось інше, … аніж доля тюленів та розливи нафти», – попередив Пристайко.

«Будь-яке зближення з Росією до того, як вона почне діяти цивілізованим чином, є передчасним. Яким би не був форум, … ми розмовляємо з агресором», – заявив Пристайко, якого цитує The Globe and Mail.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG