Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 03:51

Торез. Хроніка окупації


Фото автора. Горезвісна смертоносна «Нона» на вулиці імені Леніна

Фото автора. Горезвісна смертоносна «Нона» на вулиці імені Леніна

Окупація окремих районів Донбасу військами Росії триває вже третій рік. Хтось може вірить у самостійність маріонеток Кремля – Захарченка та Плотницького і всієї «вертикалі», але тільки не мешканці окупованих міст та селищ.

Кожного дня зі Сходу їдуть тентовані машини з РФ, заходить військова техніка, гримлять залпи гармат та систем залпового вогню. Військова окупація доповнюється окупацією економічною, культурною, інформаційною.

Кожний день окупації був перетворений на жахливий сон, саме з того дня, коли зняли український прапор із будівлі виконкому та Палацу культури імені Маяковського. Тоді о шостій ранку перестали включати гімн України у Виправній Торезькій колонії. На день вшанування жертв Чорнобильської трагедії місцева влада вийшла без державної символіки, мовчки, нічого нікому не пояснюючи. Лише пролунав чийсь поодинокий крик: «Де український прапор?». Так окупацію доповнила зрада. Чи може спочатку була зрада, а потім окупація?

На вулиці проїздять автомобілі з українськими номерами – на них державний прапор України, а в салоні стирчать російські і «днрівські» прапорці та ще «георгієвська стрічка» для «підстраховки», іконка православна на лобовому склі. Хтось скаже на захист «сіромахи» – водій почепив це все заради поблажливого ставлення «ДАІ ДНР», замість хабара. А істина полягає у тому, що там, де є хабарник, відразу починається зрадник. Саме з хабарів, із продажу свого голосу за 200 гривень на виборах до Верховної Ради, була запроваджена в масштабах держави України суцільна зрада. Кремлівський блазень глянув на карту з результатами «народного волевиявлення» і задумався про бліцкриг – швиденько окупувати половину України. Так зрада перетворилася на окупацію наших власних осель та земель, руйнування та вбивства.

Окупація – це не тільки військові сусідньої держави, які паплюжать гусеницями танків твою Батьківщину. Окупація – це уроки в школах, де співають гімни Росії та «ДНР». Колись діти в наших школах вивчали те, що найвища гора України Говерла (2061 метр), а зараз при чужинцях із сумом зубрять про те, що найвища точка Донбасу – гора Могила Мечетна (367 метрів). Із вивчання на уроках географії державної величі найбільшої держави Євразії наші діти скотилися до зазублення «географічних координат» ніким невизнаної у світі карликової «народної республіки».

Нещодавно Торез відвідала «міністр інформації ДНР» Олена Нікітіна. Під час спілкування «міністр» маріонеткової «республіки» під протекторатом РФ, яка охоплює «цілих» 17 міст та 4 «обрізаних» сільських райони, зробила комплімент мешканцям мого міста, які мають, на відміну від інших міст, аж два види ЗМІ: власну газету та власне телебачення. На зустрічі прозвучали пропозиції мешканців міста відображати не тільки пропагандистські матеріали та військову хроніку на «республіканських» каналах, а і життя міст, які зараз опинилися в тилу (Торез, Шахтарськ, Сніжне). Люди захотіли також мати власну радіостанцію. Майже всі мешканці нашого міста заскучили за правдою про їхнє власне життя і втомилися від брехні окупаційних каналів РФ та їхнії «кишенькових республік». Люди відмовляються отруювати свою свідомість «пропагандистським непотребом».

Кіоск «Союздруку» з «отрутою»

Кіоск «Союздруку» з «отрутою»

Якщо глянути місцеву газету «Торезький гірник», то можна побачити всі принади пропаганди окупаційної влади РФ: «голова» Захарченко на першій сторінці, анонси свят, економічні «досягнення» по видобутку вугілля, сторінка ненависті щодо України (пригадуйте роман «1984» Оруела). Ось назви статей на підтвердження – «Криминальная страна Майдания», «Украинцы стали меньше есть», «Реалии угольной отрасли в ДНР и на Украине», «Террор как неотъемлемая часть украинского национализма».

Газета «Торезький гірник»

Газета «Торезький гірник»

Поряд із «отруйними» газетами окупантів, у кіосках «Союздруку» можна побачити сигарети, виготовлені тими ж окупантами. З рекламних плакатів бігбордів закликають купувати продукцію Донської тютюнової фабрики, яка розміщена у Ростові-на-Дону. Зараз «отруту окупантів» можна купити в кіоску, що колись продавав пиріжки та чебуреки на вході в місцевий ринок, у кіоску, який раніше торгував пиріжками та ватрушками, і навіть у кіоску із продажу лотерей. Слід додати і кіоски на зупинках транспорту.

Бігборд із рекламою цигарок фірми «Донская Табачная фабрика» з Ростова-на-Дону

Бігборд із рекламою цигарок фірми «Донская Табачная фабрика» з Ростова-на-Дону

Кіоск «Табак», де раніше торгували чебуреками та пиріжками

Кіоск «Табак», де раніше торгували чебуреками та пиріжками

Симптоматичним є те, як поділені кіоски. Дві третини кіоску – на тютюнові вироби. Одна третина – на їжу! Отрута розповсюджується скрізь за допомогою економічної окупації. Як свідчить статистика, РФ займає перше місце в світі по споживанню тютюну. Мабуть, окупанти таким чином піднімають «ДНР» та «ЛНР» до «величі» власних досягнень…

Кіоск, дві третини якого торгують цигарками, та одна третина – ватрушками

Кіоск, дві третини якого торгують цигарками, та одна третина – ватрушками

Мирослав Тямущий, пенсіонер, місто Торез

Думки, висловлені в рубриці «Листи з окупованого Донбасу», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

Надсилайте ваші листи: DonbasLysty@rferl.org

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG