Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 18:52

Війна спецслужб України і Росії (огляд преси)


Емблема Головного управління розвідки Міноборони України, Київ, 24 жовтня 2016 року

Емблема Головного управління розвідки Міноборони України, Київ, 24 жовтня 2016 року

Про загострення протистояння українських та російських спецслужб розповідає «Український тиждень». Видання пише, що гібридна війна – це в тому числі і війна спецслужб. Коли інтенсивність обстрілів зменшується, варто очікувати провокацій у тилу. До нібито викритого плану «Шатун» є всі підстави ставитися з підозрою, та відкидати думку, що Москва відмовиться від розгойдування ситуації в Україні, аж ніяк не варто, зазначає тижневик. Російські спецслужби шукатимуть будь-яку нагоду для дестабілізації, використовуватимуть будь-яких «корисних ідіотів», влаштовуватимуть будь-які акції залякування. Видання переконує, що ФСБ й надалі продовжить своє «полювання за головами»: можливо, наважиться на якусь чергову масштабну «терористичну справу» або на викрадення когось із відомих людей із території України. І, звісно, чекатиме ходу у відповідь від українських спецслужб. Про наслідки йдеться в статті «Гра на підвищення».

Влада так і не змогла остаточно переконати суспільство в тому, що всі протести в Україні – це сценарій Кремля, стверджує тижневик «Фокус». Видання пише, що наслідки протестних акцій хоча і не руйнівні, однак дають про себе знати. Про те, хто стоїть за планом із дестабілізації ситуації в Україні тижневик розповідає у статті «Хроніки «Шатуна».

В матеріалі «Градус невдоволення» соціолог Ірина Бекешкіна розповіла «Фокусу» про те, які протестні настрої в українському суспільстві набирають обертів, навіщо політики виводять людей на вулиці і чому українці вперто голосують за популістів. Експерт вважає, що в Україні вибори, це – аукціон обіцянок. Хто більше пообіцяє, той і здобуде владу. Утім, там де є демократія, завжди є популісти, зазначає видання. Це чудово ілюструють вибори в США. Але одна справа – популізм у заможний країні, де більшість є людьми середнього класу, а інша – популізм у бідній державі, де виборець проголосує за потрібного кандидата навіть за тисячу гривень. Так буде доти, доки суспільство не вибереться зі злиднів. Однак, як наголошує соціолог, зараз держава підійшла до межі: або Україна зникне як незалежна держава, або керівні структури будуть змушені робити те, чого робити не хочуть. Насамперед боротися з корупцією, переконує експерт тижневика.

Цього року Міжнародний валютний фонд Україні грошей не дасть. І навіть не натякає, коли зможе дати, констатує тижневик «Новое время». Головний привід для побоювань – корупція. Відтак, як переконують експерти видання, щоб виправити ситуацію, потрібно насамперед реформувати правоохоронну систему, включаючи прокуратуру, суди, МВС. Зрозуміло, не заради МВФ або інших міжнародних фінансових інституцій, а заради власної держави, наголошує тижневик в публікації «Вийшли з траншу».

Відтоді як в Україні почали розслідувати корупційні злочини, спостерігаються періодичні спалахи протистояння між Генпрокуратурою, її структурним підрозділом Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою і Національним антикорупційним бюро. Про причини цього протистояння чи непорозуміння розповідає «Дзеркало тижня» у матеріалі «Досудове розслідування корупційних злочинів: прокуратура і НАБУ – протистояння чи співробітництво?».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG