Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 14:37

Київ – Кабінет міністрів має в тримісячний термін розробити і затвердити комплексний план заходів зі зміцнення національної єдності. Таке доручення уряду дав президент, підписавши напередодні указ «Про пріоритетні заходи щодо сприяння зміцненню національної єдності та консолідації українського суспільства, підтримки ініціатив громадськості у цій сфері». Політичні та громадські діячі, які виборювали незалежність України, сприймають цю ініціативу глави держави здебільшого позитивно. Натомість чимало оглядачів вважають подібні укази неефективними і називають їх пережитками радянського минулого.

Тема національного єднання не сходить з вуст українських політиків з часу Революції гідності та початку російської збройної агресії. Часто відповідні заяви та рішення прив’язують до пам’ятних дат української історії. Так президент Петро Порошенко підписав указ №534/2016 «Про пріоритетні заходи щодо сприяння зміцненню національної єдності та консолідації українського суспільства, підтримки ініціатив громадськості у цій сфері» у день 25-ї річниці Всеукраїнського референдуму на підтвердження Акту проголошення незалежності України.

Це рамковий документ, що окреслює базові напрями у відповідній сфері та визначає першочергові завдання центральним і місцевим органам виконавчої влади, ідеться на сайті глави держави.

Указ видано з метою консолідації українського суспільства, визначення пріоритетних заходів щодо національної єдності, а також забезпечення взаємодії державних органів з організаціями громадянського суспільства у цьому напрямку.

Петро Порошенко зауважує, що національна єдність актуальна як ніколи, оскільки 25-у річницю референдуму за Незалежність Україна зустрічає «на полі бою».

Національна єдність, згідно з президентським указом, відтепер є одним з пріоритетів роботи органів влади. Так, Кабінету міністрів доручили розробити у тримісячний строк комплексний план заходів щодо зміцнення національної єдності – за участі місцевого самоврядування та громадянського суспільства. Обов’язковою частиною цього плану має стати підтримка ініціатив громадськості у цій сфері.

В указі йдеться також про розвиток громадянської освіти, про взаємодію влади та громадськості на місцевому рівні: влада має підтримувати ініціативи громади щодо зміцнення національної єдності. Місцевим державним адміністраціям президентський указ доручає упродовж двох місяців після затвердження Кабінетом Міністрів комплексного плану зміцнення національної розробити і забезпечити реалізацію регіональних планів заходів. Ідеться зокрема про збереження історичної пам'яті, розвиток національної свідомості, популяризацію української культурної спадщини та міжрегіональне співробітництво у цій сфері.

Подібні рішення до річниць знакових для України подій стали для Порошенка традиційними. Так, 11 грудня минулого року глава держави своїм указом утворив Раду національної єдності. Утім про її діяльність упродовж року повідомлень було дуже мало. Один з небагатьох нещодавніх заходів, проведених за її участі – всеукраїнський диктант національної єдності.

Олександр Палій

Олександр Палій

Таке рішення глава держави не випадково ухвалив саме зараз, через три роки після Революції гідності та на третій рік російської збройної агресії. Одразу після масових протестів, які призвели до повалення режиму Віктора Януковича, більшість українців відчували емоційний підйом, і не ставили національну єдність під сумнів, стверджує в коментарі Радіо Свобода політолог Олександр Палій. Нині ж Росія намагається розхитати ситуацію в Україні зсередини, тому саме час нагадати про єдність, вважає він.

Указами усіх питань все не вирішиш. Але це принаймні стимулюватиме місцеву владу дбати про національну єдність. Порошенко ніби нагадує українцям, що всі вони є союзниками: і прості громадяни, і влада

«Ще дві з половиною тисячі років тому китайський військовий стратег Сунь-Цзи радив розділяти лави супротивника та сіяти розбрат, і лише після цього воювати з ним. Нині Росія використовує ту ж саму тактику щодо України, але українці, на щастя, це розуміють. Указами усіх питань все не вирішиш. Але це принаймні стимулюватиме місцеву владу дбати про національну єдність. Порошенко ніби нагадує українцям, що всі вони є союзниками: і прості громадяни, і влада. Після Майдану ми пережили підйом національного духу, і єдність була «автоматичною» Але люди потроху почали забувати ті емоції. Настав час згадати про них», – зауважує експерт.

Водночас, на думку Палія, для зміцнення національної єдності України потрібно, щоб люди почувалися у державі самореалізованими, щоб вони мали легкий доступ до влади. І розуміли, що це дійсно їхня влада, яка обрана ними і працює на них.

Політтехнолог: указ про національну єдність – це радянські методи управління. Можливо, Порошенко інших методів не знає

В указі «Про пріоритетні заходи щодо сприяння зміцненню національної єдності...» більше формального радянського підходу, ніж реальних кроків задля єдності українського народу, стверджує у розмові з Радіо Свобода політтехнолог Сергій Гайдай.

Сергій Гайдай

Сергій Гайдай

Це радянські методи управління: так званий адміністративно-директивний метод. Можливо, Порошенко просто інших методів роботи не знає?

«Мені здається, що національну єдність указами не скріплюють. Давати такі вказівки місцевій владі, і щоб вона потім звітувала на Банкову – безглуздо. За три роки було достатньо часу у влади, в тому числі й у Петра Порошенка, щоб зробити багато для національної єдності навіть без указів, – вважає політтехнолог. – Це радянські методи управління: так званий адміністративно-директивний метод. Можливо, Порошенко просто інших методів роботи не знає?», – обурюється Сергій Гайдай.

Указ стимулює формування національної єдності «знизу», як і має бути – політолог

Чимало дисидентів, експертів та громадських активістів сприймають таку ініціативу схвально, вважаючи співпрацю та суспільства та влади ключовим чинником національної єдності та безпеки.

Зокрема, політолог Володимир Цибулько наголошує, що в Україні немає монополії однієї партії, тому і виглядає, що національна єдність – під сумнівом. З іншого боку, президентський указ не є проявом авторитаризму, де єдність є лише показною, а стимулом для співпраці місцевої влади і громадськості в ім’я національних інтересів.

Володимир Цибулько

Володимир Цибулько

Ставку роблять на громадські рухи і організації, на мозкові центри, а не на державні інститути. Тут якраз ідея в тому, щоб на місцях не створювалися такі управлінські групи, які не бачитимуть волі громадян та не рахуватимуться з нею

«Коли в суспільстві монополія однієї політичної сили (як в часи Віктора Януковича) то за поверховими ознаками справді виглядає, що суспільство єдине, зорієнтоване на єдину мету. Але насправді внутрішньо – це такі глибинні бродіння, які рано чи пізно розірвуть країну. І нинішній указ передбачає ініціативу в першу чергу знизу. Друге важливе – це «аутсорсінг». Тобто ставку роблять на громадські рухи і організації, на мозкові центри, а не на державні інститути, – пояснює аналітик. – Тут якраз ідея в тому, щоб на місцях не створювалися такі управлінські групи, які не бачитимуть волі громадян та не рахуватимуться з нею».

Володимир Цибулько додає, що в жодному разі та чи інша політична сила в Україні не повинна монополізувати патріотизм та ідею національної єдності, адже ці питання мають бути пріоритетом громадянського суспільства.

Мирослав Гай

Мирослав Гай

Ветеран української воєнної операції на Донбасі, нині волонтер та блогер Мирослав Гай вважає, що владі треба було починати з іншого: з українського мовлення, економіки та науки.

Національну єдність зміцнюватиме економічне зростання, і як наслідок – зростання доходів українців до мінімального європейського рівня

«Було би більш важливим інший указ – про поновлення українського мовлення на всій території держави, включно з сірими зонами. Про забезпечені державою потужні передавачі. У цьому сенсі закон про збільшення українського контенту – прекрасна ініціатива. Але на «нулях» – мовлять лише російські медіа. Також національну єдність зміцнюватиме економічне зростання, і як наслідок – зростання доходів українців до мінімального європейського рівня. Це викликає бажання доєднатися. Це і поліпшення умов для бізнесу. Треба знайти змогу також фінансувати науку, щоби в підсумку збільшувати виробництво якісного українського продукту», – переконаний Гай.

До того ж, за словами волонтера, важливо зміцнювати не так національну єдність(за етнічною ознакою), як громадянську єдність. Щоб як у розвинених державах, людей об’єднувала не національність, а те, що всі вони – громадяни України, і пишаються цим, підсумовує Мирослав Гай.

Український дисидент та учасник боротьби за українську незалежність, народний депутат кількох скликань Ярослав Кендзьор в цілому схвалює указ президента про національну єдність, особливо в умовах, коли опозиція підтримує антивладні протести, якими, на думку Кендзьора, може у своїх інтересах скористатися Кремль.

Влада або соромиться, або сама чує за собою грішки. І боїться, що її опоненти у відповідь озвучать їх. Оце і є велика біда. Тому говорити правду народові мають моральні авторитети, щоб їм ніхто не міг дорікнути

«Адміністративними методами мало що можна зробити. Тут треба говорити суспільству правду. Зокрема про деяких опозиційних політиків, про реальні загрози українському суверенітету. Але влада або соромиться, або сама чує за собою грішки. І боїться, що її опоненти у відповідь озвучать їх. Оце і є велика біда. Тому говорити правду народові мають моральні авторитети, щоб їм ніхто не міг дорікнути, що вони були нечесні, корумповані чи постійно змінювали свою позицію», – констатує Кендзьор.

Українці підтримують незалежність так само, як і 25 років тому. Якби референдум відбувся сьогодні, за неї проголосувало б 87% громадян. Про це свідчать результати дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Крім того, як заявляють соціологи, упродовж останніх 15 років підтримка незалежності зростала порівняно із 1990-ми роками. Серед причин називають нове покоління людей, які починали «змістовне життя в незалежній Україні» – вчилися, працювали. Утім, як демонструють опитування, з тим, що Україна є дійсно незалежною сьогодні погоджується лише близько 40%.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG