Українські і європейські компанії, які працюють в Україні, вважають, що корупція залишається поширеним явищем. Такі результати опитування оприлюднила Американська торговельна палата. Найбільш корумпованими опитувані вважають суди, податкову та прокуратуру. Водночас майже половина респондентів бачать прогрес і відзначають, що рівень корупції в Україні таки зменшився. Експерти констатують: зрушення в сфері боротьбі з корупцією є, однак незначні.
На запитання «чи є корупція в Україні поширеним явищем» – ствердно відповіли 97% представників українських та європейських компаній. Такими є результати опитування Американської торговельної палати. Два роки тому цей показник сягав 99%, нагадав голова робочої групи з питань протидії корупції Ігор Світлик.
«Динаміка, можна сказати, що позитивна, але песимісти скажуть, що вона в межах похибки, але динаміка певна є. Найбільш поширеним видом корупції є вимагання хабара та зловживання посадовим становищем – 68 та 70 відсотків відповідно», – сказав Світлик.
81% опитуваних відповіли, що у них безпосередньо вимагали хабар.
Суди, податкова служба та прокуратура – органи, де корупція є найбільш поширеною, свідчить опитування.
«Тут можна подумати: наскільки ефективною була реформа прокуратури і наскільки була ефективною чистка, анонсована генеральним прокурором, якщо 49% респондентів вважають, що прокуратура залишається найкорумпованішим органом», – зауважив Світлик.
Водночас 47 % опитуваних констатують: рівень корупції зменшився.
«Головне – те, що для бізнесу боротьба з корупцією залишається пріоритетом номер один. Це незмінно. І це є дійсно є важливим, якщо ми хочемо, щоб нові інвестиції надходили в Україну. Інвестор, які тут працюють, щоб вони лишалися і далі розвивали свій бізнес», – сказав президент Американської торговельної палати Андрій Гундер.
Потрібні антикорупційні суди
Зміни є, однак їхні масштаби не відповідають очікуванням суспільства, говорить керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький.
Він зазначає: 2016-й став роком затримань, відтак наступний має стати «роком вироків». Однак результатом у боротьбі з корупцією має бути не тільки позбавлення волі хабарника, а й стягнення з нього вкрадених коштів.
«Коли цей корупціонер поверне вкрадені гроші, тоді це буде дійсно результатом. Це стане сигналом того, що перш ніж вкрасти, варто подумати, що тоді доведеться більше повернути і ще й, може, трохи посидіти, ніж просто вкрасти відсидіти. Вони вважають: так, вкрав мільярд, посиджу 5 років, вийду буду собі витрачати», – розповідає Холодницький.
За його словами, в Україні надважливо створити антикорупційний суд.
Бізнес теж має грати за правилами
В Україні лишаються дві ключові проблеми – корупція і неефективність, у свою чергу зазначає заступник міністра економіки Максим Нефьодов. Однак додає, що проблема не лише в «поганих» держслужбовцях, а й бізнесменах, які й досі вважають, що з державою можна «домовлятися». Тому перш за все варто прибрати «простір для гнучкості», тобто прибрати механізм суб’єктивного ухвалення рішень, наголошує Нефьодов.
«За два роки, мені здається, наша команда показала, що працює прозоро, чесно. Але мені ледь не кожного дня дзвонять: ну ось треба прискорити документ. Я кажу: навіщо ви мені дзвоните? Зі свого боку, бізнес повинен перестати вважати державу місцем, де можна якимось чином домовлятися. Держава за межами поля, на якому можна конкурувати, ви можете конкурувати брендами, якістю, обслуговуванням, але не державними кабінетами», – каже Нефьодов.
13% компаній системі ProZorro й Максиму Нефьодову, а також антикорупційній прокуратурі й Назару Холодницькому віддали першість в боротьбі з корупцією. Рейтинг «чемпіонів» з 25% очолили НАБУ і його голова Артем Ситник.
«Вікно» для антикорупційної боротьби звужується
Саме очищення галузі держзакупівель та створення нових правоохоронних відомств є найуспішнішими реформами, вважає голова правління «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін.
Водночас він зазначає, що розуміє невдоволеність бізнесу, бо сфери, з якими компаніям доводиться працювати – митниця, фіскальна служба, дозвільна система – лишаються найбільш корумпованими:
«Навіть не знаю, що сказати на третій рік після Революції гідності. Ми зробили дуже мало насправді як громадський сектор. Причому антикорупційна реформа – одна з тих, яка вдалася. Це одна з небагатьох реформ в каральній частині, яка майже завершилася, залишився антикорупційний суд. І яка більш-менш показує свої результати".
«Але бізнес це відчує щонайменше через 7 років. Мають створитися прецеденти, які змінять правила політичні гри, що дасть можливість прийти новій політичній еліті», – сказав Шабунін.
За його словами, нині «вікно» для антикорупційної боротьби звужується. Якщо за минулі понад два роки борцям з корупцією вдалося протиснути 19 законів, то зараз Верховна Рада вже півроку не може ухвалити закон стосовно «прослушки» НАБУ, пояснив Шабунін.
Високий рівень корупції в Україні також відзначили аудитори Європейської рахункової палати. Днями був оприлюднений висновок про донорську допомогу Україні. У документі зазначається, що за останні вісім років країна отримала у вигляді грантів і кредитів з Європи 5 мільярдів євро, значну частку грошей – за останні три роки. Європейці відзначають «повільність» українських реформ та вплив олігархічних груп на ключові галузі української економіки.
