Українські слідчі органи і волонтерські спільноти ідентифікували на Донбасі сотні військовослужбовців регулярної армії Російської Федерації. Деякі були взяті в полон Збройними силами України, частина залишила свої документи на полі бою, а більшість просто хвалилася участю у війні в Україні на своїх сторінках у соцмережах. Про найяскравіші приклади присутності кадрових військових армії Росії на Донбасі – в матеріалі журналістів проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
Апогей операції в Іловайську – вихід українських військових з оточення і розгром колон російськими військовими. Ці кадри один із солдатів армії Російської Федерації зняв прямо з бронемашини.
«Зелений коридор», який фактично виявився пасткою. Українському командуванню, за даними розслідування військової прокуратури, безпеку гарантував заступник начальника Генштабу Збройних сил Російської Федерації Микола Богдановський.
«Цей високопосадовець безпосередньо здійснював командування і контроль підрозділів Збройних сил Російської Федерації під час їхнього вторгнення на територію України у серпні 2014 року. Він спільно з іншими особами і організовував віроломне вбивство українських воїнів біля міста Іловайська», – наголошує спікер Генеральної прокуратури України Андрій Лисенко.
За даними прокуратури, в колоні ЗСУ були троє взятих в полон російських десантників. Поблизу Іловайська українські військові затримали більше від десяти військовослужбовців армії Російської Федерації.
В районі Багатопілля ЗСУ відбили новітній російський танк Т-72Б3. У бронемашині знайшли документи на ім’я Олексія Березіна – рядового шостої танкової бригади армії Російської Федерації. Торік журналісти проекту «Донбас.Реалії» зв’язалися з Березіним в соцмережі «ВКонтакте».
– Як ви потрапили на Донбас в 2014 році? Які завдання виконували і чим зараз займаєтеся?
– З якою метою цікавишся? Не варто, друже, – відповів російський військовий.
Вже після виходу в ефір сюжету Березін написав «Донбас.Реалії»: «Ви що – ненормальні там, мене там не було і не буде, якщо не заберете це з інтернету, вам буде гірше. Зрозуміло вам?».
Іловайські події – величезна частина доказової бази в позові українського Мін’юсту до Європейського суду з прав людини. Загалом Україна передала до Страсбурга шість позовів проти Росії. Один з них описує події 2014 року.
Наш процес – про відповідальність Росії, як країни, яка веде політику, що призводить до порушень прав людиниІван Ліщина
«У нас є історія, як готувалася ця агресія, як були проведені ці підготовчі мітинги по всій Україні, тобто, ми показуємо, що це була системна робота російських спецслужб. Ми показуємо, як з цих «туристів» Путіна вже з’явилися окремі диверсійно-розвідувальні групи, які зібралися в Слов’янську. Наш процес – він не про конкретну відповідальність конкретних осіб, він про відповідальність, власне, Росії, як країни, яка веде політику, що призводить до порушень прав людини», – заступник міністра юстиції України Іван Ліщина.
Розстрілювали поранених просто в полі, були факти вбивств військовослужбовців, які вже здавалися в полон, і це є воєнним злочиномОлексій Біда
Персональне покарання – юрисдикція іншого суду – міжнародного кримінального в Гаазі. Частину даних про Іловайську трагедію туди відправила військова прокуратура, частину – збирають в тому числі правозахисні організації.
«Розстрілювали поранених просто в полі, були факти вбивств військовослужбовців, які вже здавалися в полон, і це є воєнним злочином. Люди, які безпосередньо брали участь в цих подіях або віддавали наказ на виконання ось цих ось дій – вони можуть стати потенційно підсудними», – каже координатор центру документування Української Гельсінської спілки з прав людини Олексій Біда.
Відповідальні за Дебальцеве
Бої за Дебальцеве – ще один епізод юридичної війни України та Росії. Про масове вторгнення регулярних частин армії Російської Федерації писали і в українських, і в американських звітах.
Журналіст Саймон Островський на прикладі історії одного із солдатів довів вторгнення в Україну кількох підрозділів російської армії. У своєму фільмі «Селфі Солджерс» він показав шлях Бато Дамбаєва з Бурятії на Донбас.
Ще один військовослужбовець Євген Усов після боїв за Дебальцеве і взагалі виклав у мережу фото зі шпиталю з Сергієм Шойгу, російським міністром оборони.
Усова в коментарях запитали: «Міністр був? Що говорить?».
«Та нічого особливого не сказав, тільки, щоб харчувалися і в стрій. «Котли» подарував ще», – відповів він.
Міністра оборони Росії український суд оголосив у розшук і дав санкцію на арешт. Крім Шойгу, така ж доля – у начальника Генштабу армії Російської Федерації Валерія Герасимова і ще дев’яти генералів, зокрема того самого Миколи Богдановського.
«Вони оголошені в розшук, і це означає, що вони не можуть спокійно залишити територію Російської Федерації, оскільки в межах міжнародної правової допомоги і співробітництва ці особи мають бути затримані і за відповідною процедурою екстрадовані на територію України», – зауважив Андрій Лисенко.
Що стосується рядових виконавців наказів – таких як Олексій Березін або Бато Дамбаєв, то з їхньою персональною відповідальністю – ще складніше. Якщо люди не вчиняли воєнних злочинів – суд може їх покарати тільки в Україні.
Якщо Росія визнає свою участь в цій війні як сторона конфлікту, тоді ці люди стають комбатантами, і вже таким чином притягти їх до відповідальності навіть за українським законодавством не можна будеОлексій Біда
«Це такий юридичний казус – поки Росія не визнає офіційно присутність своїх військових на території України, ці люди є учасниками незаконних збройних формувань. Якщо Росія визнає свою участь в цій війні як сторона конфлікту, тоді ці люди стають комбатантами, людьми, які виконують наказ, і вже таким чином притягти їх до відповідальності вже навіть за українським законодавством не можна буде», – каже Олексій Біда.
Справи у Міжнародному суді ООН
Третя судова тяганина України і Росії щодо Донбасу – в Міжнародному суді ООН. Тут кілька епізодів – малайзійський «Боїнг», обстріл житлових кварталів Маріуполя і Краматорська, удар «Градами» по автобусу з цивільними в Волновасі.
Процеси в міжнародних судах – це на кілька років. За роки війни на Донбасі тільки на цвинтарі під російським Псковом поховали щонайменше сімох військових. І навіть загиблим в тому самому серпні 2014-го десантникам безіменні хрести за гроші Міноборони Російської Федерації поміняли на кам’яні надгробки.
ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:
