«Військовополонені», «заручники», «політв’язні», «викрадені громадяни України» – цю термінологію агресія Росії проти України принесла у повсякденне життя сотень українських родин, у громадську свідомість та правову систему держави. Як забезпечити статус і соціально-правовий захист заручників і полонених, їхніх родин та звільнених з полону громадян України на рівні закону, обговорювали на круглому столі 21 березня у Києві народні депутати, урядовці, правозахисники та родини самих «бранців Кремля».
Ігор Козловський, відомий в Україні та світі релігієзнавець і громадський діяч, був ув’язнений бойовиками угруповання «ДНР» у січні 2016 року і звільнений (за обміном) 27 грудня 2017 року. Нині він працює в Інституті філософії Національної академії наук України, винаймає у Києві квартиру, де мешкає з хворим сином.
Підтримку я отримав від людей, котрі розуміли, що надають допомогу не просто колезі, а людині, яка втратила все – від здоров’я до житла і майна. І це людське ставлення дуже підтримує!Ігор Козловський
«Увечері 27 грудня 2017 року я потрапив до Києва, а вже наступного ранку мої колеги з Інституту філософії пішли до президента НАНУ Євгена Патона і попросили, щоб він виділив мені посаду. Це питання було моментально вирішене: я працюю, отримую зарплату в Інституті філософії. Таку підтримку я отримав від людей, котрі розуміли, що надають допомогу не просто колезі, а людині, яка втратила все – від здоров’я до житла і майна. І це людське ставлення дуже підтримує! Таке добре ставлення до потреб людей, які за політичними мотивами були позбавлені волі або ж унаслідок збройної агресії перебували у полоні, повинно бути і на державному рівні, серед чиновників», – зазначив Козловський.
Він отримав сто тисяч гривень одноразової компенсації від держави. Таку допомогу отримали ті, кого звільнили 27 грудня 2017 року і 24 січня 2018 року, відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 31 січня 2018 року.
Законодавство потребує змін – експерти
Чинне законодавство України, в якому виписані особливості надання соціально-правового статусу полонених і заручників, потребує змін, стверджують правники і представники правозахисних організацій. Так, на сьогодні законодавство України визначає захоплення заручників одним із видів терористичної діяльності. Але не передбачає правових норм, які б регламентували статус цієї категорії осіб та можливості отримання ними окремих правових гарантій.
За словами голови громадської організації «Юридична сотня» Лесі Василенко, родини «бранців Кремля», а також звільнені з полону українці потребують грошової допомоги, медико-психологічної підтримки, оплати послуг правозахисників, якщо людина буде судитись з Росією. Закон повинен гарантувати право на відстрочку платежів за кредитними зобов’язаннями на період позбавлення волі та час реабілітації тощо, зауважує Василенко.
Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко розповів Радіо Свобода про особливості підготовки до розгляду Верховною Радою низки відповідних законопроектів. Так, до порядку денного включені, серед інших, розгляд змін Закону України «Про боротьбу з тероризмом (щодо основ соціального захисту заручників)» та проект закону «Про правовий статус і соціальні гарантії осіб, які незаконно позбавлені волі, заручників, або засуджених на тимчасово окупованих територіях України та за її межами». Цей законопроект, зареєстрований під номером 8205, правозахисники вважають за доцільне ухвалити якнайшвидше, зазначив Павліченко.
«У цілому, представники правозахисних організацій, незалежні експерти вважають, що законопроекти мають відповідати нормам міжнародного права, стандартам захисту прав людини і реаліям правового регулювання подій на сході України», – наголосив експерт.
Перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко повідомила: проекти законів щодо незаконно утримуваних осіб народні депутати можуть розглянути у травні, й пообіцяла «робити все можливе, щоб відповідні законопроекти були в порядку денному».
За даними громадської організації «Медійна ініціатива за права людини», дотепер незаконно позбавлені волі 73 громадян України, яких утримують в окупованому Криму та території Росії з політичних мотивів; 118 заручників та де-факто військовополонених на непідконтрольній території Донецької і Луганської областей, та 24 військовополонених українських моряків.
Експерти також визнали: до закінчення президентських виборів не варто сподіватись на обмін заручників та полонених – президент Росії Володимир Путін заявив, що хоче дочекатись результатів виборів і спробувати налагодити контакти із новим керівництвом України.
