Угорщина – Перші реакції на ухвалення 25 квітня Верховною Радою України закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» в угорському політикумі назагал бурхливо-негативні. Про таке ставлення щодо можливого ухвалення цього законопроекту українського парламенту вже давніше попереджали чільні представники угорської влади. Але зараз, скориставшись відсутністю прем’єр-міністра Віктора Орбана і керівника МЗС Угорщини Петера Сійярто (вони перебувають у робочій поїздці в Китаї), ініціативу перебрали у свої руки деякі опозиційні політичні рухи.
Найрізкішу заяву з цього приводу 25 квітня оприлюднили угорські ультраправі. Керівництво опозиційної партії «Йоббік», членами якого є кілька осіб, котрим заборонено в’їзд в Україну, висловило обурення з нагоди ухвалення у Києві закону про українську мову. Праві заявили, що вважають законопроект таким, що «не сумісний з європейськими цінностями».
«Йоббік» підтримує блокування Будапештом євроатлантичних ініциатив України
Вони закликали чинного президента України Петра Порошенка утриматися від підписання цього «скандального документа», щоб не «таким чином» завершити свою кар’єру на посту глави України. Водночас угорські ультраправі звертаються до переможця президентських перегонів 2019 року Володимира Зеленського зробити все для того, щоб «припинилося відбирання прав національних меншин України».
У «Йоббік» також вимагають від угорського уряду негайно «затребувати офіційних пояснень від посла України в Будапешті». Попри відкриту війну компроматів із правлячою коаліцією Віктора Орбана, ультраправі заявляють, що будуть підтримувати блокування офіційним Будапештом євроінтеграційних ініциатив України доти, допоки, як вони кажуть, Київ «не скасує усі юридичні норми, які дискримінують закарпатських угорців».
Угорські зелені проти ведення переговорів з Україною про вступ до НАТО і ЄС
Партія зелених Угорщини («Можлива інша політика» (LMP)) 25 квітня теж закликала Петра Порошенка не підписувати новий закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Висловлюючи свій рішучий протест проти ухвалення Верховною Радою цього законопроекту, угорські зелені, які мають окрему парламентську фракцію у Національних зборах Угорщини, нагадують в оприлюдненій заяві, що право використання угорськими меншинами рідної мови в національній освіті є основоположним європейським правом, яке охороняється законами ЄС. Партійна верхівка LMP також застерігає чинну українську владу від «досягнення будь-яких компромісів» у цій сфері, стверджуючи, що створення інституції так званих мовних інспекторів призведе до дискримінаційної юридичної практики «найтемніших часів» історії.
Разом з ультраправими угорські зелені також заявляють про свою «рішучу позицію» не проводити переговорів з Україною щодо євроатлантичної інтеграції доти, допоки у Києві не переглянуть своє «дискримінативне» ставлення до прав закарпатських угорців.
Василь Брензович, голова Товариства угорської культури на Закарпатті і народний депутат Верховної Ради України від «Блоку Петра Порошенка», коментуючи в угорських ЗМІ у четвер факт ухвалення закону про українську мову, назвав його таким, «що невигідним чином зачіпає більшу частину населення України». На його думку, законопроект «не придатний до застосування» і що в подальшому закарпатським угорцям треба готуватися до «захисту своїх прав».
Перебуваючи в Китаї, різко розкритикував мовний закон України керівник МЗС Угорщини Петер Сійярто. Він назвав його таким, що «відображає дух Петра Порошенка, який веде антиугорську політику». Разом із тим міністр висловив надію, що ситуацію можна буде виправити у співпраці з новообраним президентом Володимиром Зеленським, маючи на увазі знайдення таких рішень, які вплинуть на законні права угорської меншини.
Українська сторона закликає до продовження діалогу
Володимир Зеленський хоч і не дав чітку відповідь про підтримку закону, але зазначив, що «українська мова – єдина державна мова в Україні. Так було, так є і так буде. Щодо цього питання – жодних компромісів».
Зеленський пообіцяв після його інаугурації ретельно вивчити та проаналізувати ухвалений закон «щоб пересвідчитися, що в ньому дотримані всі конституційні права та інтереси всіх громадян України».
«Моя принципова позиція – держава має сприяти розвитку української мови шляхом створення стимулів і позитивних прикладів, а не заборон і покарань, ускладненням бюрократичних процедур, множенням кількості чиновників замість їхнього скорочення», – йдеться у повідомленні.
За слвоами Володимира Зеленського, ухвалений закон був підготовлений без достатньо широкого обговорення із громадськістю.
«До проекту закону було внесено понад 2 тисячі поправок, що свідчить про відсутність згоди щодо окремих його положень навіть у Верховній Раді», – зазначив Зеленський.
Відносини між Угорщиною і Україною останнім часом різко загострилися через цілу низку подій. Серед них, зокрема, ухвалення у вересні 2017 року українського закону про освіту, що визначає мовою освіти державну українську (Угорщина заявила, що це порушує права угорської меншини, Україна відкинула звинувачення, проте Будапешт на знак невдоволення нині блокує зближення України з НАТО, де всі рішення ухвалюються тільки консенсусом). А також в інтернеті з’явився відеозапис видачі угорського громадянства громадянам України в одному з консульств Угорщини на Закарпатті, причому нових угорських громадян інструктували приховувати це від української влади – це викликало дипломатичний скандал зі взаємним висиланням дипломатичних працівників двох країн.
Також відбулося й кілька дрібніших провокацій, зокрема, згадані колишнім керівником обласної державної адміністрації Закарпаття Геннадієм Москалем два підпали будівлі ТУКЗ (Товариства угорської культури Закарпаття); тоді, як з’ясувалося, один із них вчинили громадяни Польщі, члени праворадикальної прокремлівської організації «Фаланга», другий – громадяни України, але організатором був співробітник «міністерства держбезпеки» Придністров’я, непідконтрольного урядові сепаратистського проросійського регіону в Молдові. Як заявляв тоді Геннадій Москаль, «ні в кого немає ніяких сумнівів», що за обома підпалами стоїть ФСБ Росії.
Тим не менше це не завадило численним угорським очільникам стверджувати про те, що в Україні проводиться антиугорська політика.
Відповідаючи на ці звинувачення представників угорської влади, речниця МЗС України Катерина Зеленко свого часу наголосила, що українська сторона веде діалог зі своїми партнерами через обраних народами цих країн представників і очікує такої ж поваги до вибору українського народу.
«В Україні ні уряд, ні суспільство не мають антиугорських настроїв і залишаються готовими до діалогу з Угорщиною», – зазначила вона. За її словами, ухвалений відповідно до внутрішнього законодавства та наших міжнародних зобов'язань Закон України «Про освіту» пройшов експертизу Венеційської комісії. Рекомендації перебувають у стадії виконання.
«Вважаємо неприпустимими подальші вимоги щодо зміни ухваленого законодавства, маніпулювання такими епітетами як «напівфашистський закон», як і фактами щодо його змісту», – висловила офіційну позицію МЗС України Катерина Зеленко.
Тим часом у Брюсселі представник ЄС, ім’я якого не називається, сказав кореспонденту Радіо Свобода , що в Євросоюзі чекають на оприлюднення фінальної версії закону про мову.
«Нам відомо, що український парламент ухвалив новий мовний закон. Ми чекаємо на оприлюднення фінальної версії закону, щоб проаналізувати його зміст. Ми неодноразово наголошували на тому, що українська влада має надіслати закон про мову на розгляд Венеційської комісії Ради Європи, перш ніж він набуде чинності», – сказав співрозмовник Радіо Свобода.
Верховна Рада України 25 квітня 278 голосами ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Перед тим депутати кілька тижнів розглядали понад дві тисячі правок, внесених до закону.
