Яблуку не було де впасти минулого місця в Інституті вищої економіки у Москві, де блогер Олексій Навальний дискутував про державні закупівлі у Росії. Він – зірка російського інтернет-простору, але мало відомий більшості росіян, які дізнаються про новини з телеекранів.
Останній проект Навального – сайт «РосПіл» – дає змогу добровольцям оприлюднювати документи про державні закупівлі у Росії. Проект відразу став успішним. Так, зокрема, керівництво Дагестану, одного з найбідніших регіонів Росії, скасувало покупку автомобіля «Ауді» вартістю 300 тисяч доларів.
На поверхню випливло і те, як один російський губернатор хотів придбати 30 позолочених годинників із діамантами. Спершу його прес-служба пояснила, що так хочуть нагородити вчителів, але невдовзі тендер скасували.
А адміністрація президента Росії Медведєва забажала купити автомобілі BMW на 10 мільйонів доларів. Тут вже угода пройшла, бо як пояснив чиновник, «ми не надто багаті, щоб купувати дешеві речі».
Конституційний суд Росії підтримав Навального
34-річний Олексій Навальний – юрист за освітою. Він каже, що усвідомив масштаби корупції у Росії 2007 року, коли став дрібним акціонером у найбільших державних компаніях. Так, зокрема, з газетної статті він дізнався, що компанія «Транснефть» того ж року витратила 300 мільйонів доларів немовби на благодійність. Як акціонер він почав вимагати пояснень від менеджменту, але наштовхнувся на стіну закритості.
«Коли я щодня читаю про те, що ці люди купують футбольні клуби, літають на приватних літаках і розважаються на лижних курортах, то розумію, що ці гроші вкрадені в мене», – каже Олексій Навальний.
«Я вирішив: якщо злочини відбуваються так нахабно, відверто і очевидно, то чому б просто не спробувати подати до суду. Це річ очевидна, вона лежить на поверхні, але до мене цим ніхто не займався», – сказав блогер в інтерв’ю Радіо Свобода.
Судові позови Навального не завжди успішні, але, як вважає сам активіст, він створює реальні проблеми для корупціонерів. На його думку, російська влада не є монолітною. «Це навіть не одне велике кримінальне угруповання, а скоріше громада різних шахраїв, які безперервно борються один з одним і просувають різні інтереси», – вважає російський оглядач.
За його оцінкою, те саме відбувається і в судах. Оскільки кожен в системі намагається заробити гроші, то сигнали зверху не завжди проходять. Тому ми регулярно виграємо, каже Навальний.
Так, оглядачів здивувало рішення Конституційного суду Росії, який після позову Навального у лютому цього року підтвердив право міноритарних акціонерів на інформацію про діяльність державних корпорацій. «Транснефть» подала апеляцію на це рішення.
Після «сигналів» активіста у Росії також почали розслідувати звинувачення у тому, що державний банк ВТБ переплатив 150 мільйонів доларів, коли закупив бурові установки у китайців через посередника.
Боротьба з корупцією в Росії – небезпечна для життя
Не всі погоджуються з тим, що Олексій Навальний – першопроходець у боротьбі з корупцією в Росії. Галина Михайлова – одна з активісток російської опозиційної партії «Яблуко», до якої Навальний колись також належав – каже: «Стосовно нашої партії, то ми знаємо, чим це закінчується, оскільки в нас одного керівника вбили, на кількох людей завели карні справи, кілька людей опинилися в тюрмі».
Смерть у 2003 році активіста «Яблука» Юрія Щекочихіна досі залишається нерозкритою. Він розслідував діяльність ФСБ, коли раптом захворів і помер. Родина вважає, що це було отруєння.
Молодий російський борець із корупцією Олексій Навальний, крім багатьох прихильників, має і чимало критиків у демократичному таборі. Передовсім застереження викликають його погляди на боротьбу з міграцією. Так, зокрема, Навальний закликає до посилення контролю за тими, хто приїздить до Росії з теренів СНД.
За підтримку Руху проти нелегальної міграції Навального кілька років тому виключили з партії «Яблуко». Він вважає, що його колишні соратники закривають очі на реальну проблему.
«Чомусь у нашому ліберальному русі вважається, що на ці питання треба накладати табу, бо їхнє обговорення призведе до того, що міфічні темні сторони душі російського народу переважать і цей російський народ негайно обере собі Гітлера. Це повна маячня», – каже російський блогер і юрист.
Олексій Навальний називає своїм головним завданням тепер створення децентралізованої системи інформування про корупцію в Росії, яка зможе працювати автономно, навіть якщо з ним щось трапиться. Він каже, що добре усвідомлює небезпеку для свого життя, згадуючи про Сергія Магнітського.
Цей російський юрист помер у камері попереднього увезення в 2009 році, так і не дочекавшись суду. Після того, як Магнітський викрив корупцію в лавах міністерства внутрішніх справ Росії, його самого звинуватили у зловживаннях.
Останній проект Навального – сайт «РосПіл» – дає змогу добровольцям оприлюднювати документи про державні закупівлі у Росії. Проект відразу став успішним. Так, зокрема, керівництво Дагестану, одного з найбідніших регіонів Росії, скасувало покупку автомобіля «Ауді» вартістю 300 тисяч доларів.
А адміністрація президента Росії Медведєва забажала купити автомобілі BMW на 10 мільйонів доларів. Тут вже угода пройшла, бо як пояснив чиновник, «ми не надто багаті, щоб купувати дешеві речі».
Конституційний суд Росії підтримав Навального
34-річний Олексій Навальний – юрист за освітою. Він каже, що усвідомив масштаби корупції у Росії 2007 року, коли став дрібним акціонером у найбільших державних компаніях. Так, зокрема, з газетної статті він дізнався, що компанія «Транснефть» того ж року витратила 300 мільйонів доларів немовби на благодійність. Як акціонер він почав вимагати пояснень від менеджменту, але наштовхнувся на стіну закритості.
«Коли я щодня читаю про те, що ці люди купують футбольні клуби, літають на приватних літаках і розважаються на лижних курортах, то розумію, що ці гроші вкрадені в мене», – каже Олексій Навальний.
«Я вирішив: якщо злочини відбуваються так нахабно, відверто і очевидно, то чому б просто не спробувати подати до суду. Це річ очевидна, вона лежить на поверхні, але до мене цим ніхто не займався», – сказав блогер в інтерв’ю Радіо Свобода.
Судові позови Навального не завжди успішні, але, як вважає сам активіст, він створює реальні проблеми для корупціонерів. На його думку, російська влада не є монолітною. «Це навіть не одне велике кримінальне угруповання, а скоріше громада різних шахраїв, які безперервно борються один з одним і просувають різні інтереси», – вважає російський оглядач.
За його оцінкою, те саме відбувається і в судах. Оскільки кожен в системі намагається заробити гроші, то сигнали зверху не завжди проходять. Тому ми регулярно виграємо, каже Навальний.
Так, оглядачів здивувало рішення Конституційного суду Росії, який після позову Навального у лютому цього року підтвердив право міноритарних акціонерів на інформацію про діяльність державних корпорацій. «Транснефть» подала апеляцію на це рішення.
Після «сигналів» активіста у Росії також почали розслідувати звинувачення у тому, що державний банк ВТБ переплатив 150 мільйонів доларів, коли закупив бурові установки у китайців через посередника.
Боротьба з корупцією в Росії – небезпечна для життя
Не всі погоджуються з тим, що Олексій Навальний – першопроходець у боротьбі з корупцією в Росії. Галина Михайлова – одна з активісток російської опозиційної партії «Яблуко», до якої Навальний колись також належав – каже: «Стосовно нашої партії, то ми знаємо, чим це закінчується, оскільки в нас одного керівника вбили, на кількох людей завели карні справи, кілька людей опинилися в тюрмі».
Смерть у 2003 році активіста «Яблука» Юрія Щекочихіна досі залишається нерозкритою. Він розслідував діяльність ФСБ, коли раптом захворів і помер. Родина вважає, що це було отруєння.
Молодий російський борець із корупцією Олексій Навальний, крім багатьох прихильників, має і чимало критиків у демократичному таборі. Передовсім застереження викликають його погляди на боротьбу з міграцією. Так, зокрема, Навальний закликає до посилення контролю за тими, хто приїздить до Росії з теренів СНД.
За підтримку Руху проти нелегальної міграції Навального кілька років тому виключили з партії «Яблуко». Він вважає, що його колишні соратники закривають очі на реальну проблему.
«Чомусь у нашому ліберальному русі вважається, що на ці питання треба накладати табу, бо їхнє обговорення призведе до того, що міфічні темні сторони душі російського народу переважать і цей російський народ негайно обере собі Гітлера. Це повна маячня», – каже російський блогер і юрист.
Олексій Навальний називає своїм головним завданням тепер створення децентралізованої системи інформування про корупцію в Росії, яка зможе працювати автономно, навіть якщо з ним щось трапиться. Він каже, що добре усвідомлює небезпеку для свого життя, згадуючи про Сергія Магнітського.
Цей російський юрист помер у камері попереднього увезення в 2009 році, так і не дочекавшись суду. Після того, як Магнітський викрив корупцію в лавах міністерства внутрішніх справ Росії, його самого звинуватили у зловживаннях.
