Київ, 9 квітня 2001 - Серед гагаузів , що проживали в Україні, широко відомим було повір’я, що від Великого четверга “мертві відпускаються”, а на день П’ятидесятниці “закриваються” – повертаються у царство мертвих. Отже, у гагаузьких селах Південної Бесарабії у Великий четвер, і надалі у всі четверги від Великого тижня до Вознесіння Господнього (або Трійці) суворо заборонялося працювати. Ця заборона не була відомою у сусідніх селах, де переважало українське населення. Проте вірування у те, що пасхальні яйця, пофарбовані у цей день, не псуються, можна віднести до загальної традиції. У багатьох гагаузьких і болгарських селах було прийнято у Великий четвер ходити на кладовище упорядковувати могили. Повсюдно було відоме повір’я, що у цей день, цитую: “Христос звільняє мертвих із пекла, і небіжчики приходять додому – ми їх не бачимо, а вони нас бачать”.
Тому саме в “чистий четвер” гагаузи пекли невеликі калачики, а ранком перед хатою розводили багаття з хмизу, яке перед тим збирали на городі. Одночасно на обійсті або перед хвірткою на вулиці встановлювали стіл, на який викладали “калач”, а також цибулю, часник, запалювали свічку. Над столом курили димом від жаринок, що залишилися після спалення хмизу. Це була перша ритуальна трапеза, влаштована для мертвих цієї весняної пори. Протягом дня годилося не тільки пригостити сусідів по вулиці, але й що-небудь подарувати, зокрема, калачики, нитки, хустки .
Слід зазначити, що подібна традиція відзначення “чистого четверга” знаходить свої паралелі і в інших народів, зокрема, українців і румунів: у четвер ранком (або ввечері) вони також розпалювали багаття – щоб “мертві погрілися ”.
Тому саме в “чистий четвер” гагаузи пекли невеликі калачики, а ранком перед хатою розводили багаття з хмизу, яке перед тим збирали на городі. Одночасно на обійсті або перед хвірткою на вулиці встановлювали стіл, на який викладали “калач”, а також цибулю, часник, запалювали свічку. Над столом курили димом від жаринок, що залишилися після спалення хмизу. Це була перша ритуальна трапеза, влаштована для мертвих цієї весняної пори. Протягом дня годилося не тільки пригостити сусідів по вулиці, але й що-небудь подарувати, зокрема, калачики, нитки, хустки .
Слід зазначити, що подібна традиція відзначення “чистого четверга” знаходить свої паралелі і в інших народів, зокрема, українців і румунів: у четвер ранком (або ввечері) вони також розпалювали багаття – щоб “мертві погрілися ”.
