Бєлград, 12 квiтня – Виконавцi замаху на Драшковича докладно розповiли слiдчому суддi про перебiг акцiї. Наказ виконати замах дав особисто Радомир Маркович, начальник Служби безпеки. Вантажiвка, яка зiткнулася з машиною лiдера Сербського руху оновлення, належала полiтичнiй полiцiї. Її водiй та його спiвучасник були членами таємного пiдроздiлу спецiального призначення, про iснування якого не знала навiть бiльшiсть працiвникiв Служби безпеки. В акцiї взяло участь кiлька десяткiв осiб. Безпосереднiх виконавцiв пiсля аварiї перевезено додому з наказом – мовчати.
До цього можна було додуматися ще у жовтнi 1999 року, коли скоєно замах. Все ж, полiцiя та прокуратура пiвтора року не повiдомили громадскiсть навiть про основне: хто був власником вантажної машини та де зник її водiй. Начальник Служби безпеки за допомогою директора Союзної митної служби тим часом сфальсифiкували документи, щоби довести, що полiцiя дiйсно мала таку машину, але її знищено у Косовi в час авiакампанiї НАТО.
I – на все було б поставлено крапку, якщо б залишився при владi Слободан Мiлошевич. Щойно пiсля жовтневих змiн стало можливо розпочати розслiдування й заарештувати вбивць. Все ж, Драшкович незадоволений. Вiн новiй владi поставив кiлька неприємних запитань. В першу чергу – чому слiдством не охоплено й колишнього президента, якому була безпосередньо пiдпорядкована Служба безпеки. Драшкович запитує чому ще не розпущено пiдроздiл спецполiцiї, який був Мiлошевичевим ескадроном смертi. Чи не через те, що керiвник цього пiдроздiлу, певний полковник Лукович, в час жовтневих змiн вiдмовився застосувати силу проти учасникiв протесту й виявив лояльнiсть новiй владi? Драшкович безпосередньо звинувачує нову владу в тому, що вона захищає окремих учасникiв замаху. Таких, за його словами, чекає доля Слободана Мiлошевича. Вiн не сказав, чи має на увазi президента Воїслава Коштунiцу чи республiканського прем’єр-мiнiстра Зорана Джiнджича.
Досi нiхто не вiдповiв на цi звинувачення. Вiдповiсти не легко, бо треба було б сказати дещо про роль окремих структур Служби безпеки у жовтневих подiях та про їхнi заслуги у перемозi демократичних сил. Коли б почали розслiдувати дiяльнiсть спецполiцiї та її ескадрону смертi, треба було б вiдкрити й сторiнки про їхнi акцiї у Боснiї й Герцеговинi та Косовi. А на тих сторiнках – море кровi.
До цього можна було додуматися ще у жовтнi 1999 року, коли скоєно замах. Все ж, полiцiя та прокуратура пiвтора року не повiдомили громадскiсть навiть про основне: хто був власником вантажної машини та де зник її водiй. Начальник Служби безпеки за допомогою директора Союзної митної служби тим часом сфальсифiкували документи, щоби довести, що полiцiя дiйсно мала таку машину, але її знищено у Косовi в час авiакампанiї НАТО.
I – на все було б поставлено крапку, якщо б залишився при владi Слободан Мiлошевич. Щойно пiсля жовтневих змiн стало можливо розпочати розслiдування й заарештувати вбивць. Все ж, Драшкович незадоволений. Вiн новiй владi поставив кiлька неприємних запитань. В першу чергу – чому слiдством не охоплено й колишнього президента, якому була безпосередньо пiдпорядкована Служба безпеки. Драшкович запитує чому ще не розпущено пiдроздiл спецполiцiї, який був Мiлошевичевим ескадроном смертi. Чи не через те, що керiвник цього пiдроздiлу, певний полковник Лукович, в час жовтневих змiн вiдмовився застосувати силу проти учасникiв протесту й виявив лояльнiсть новiй владi? Драшкович безпосередньо звинувачує нову владу в тому, що вона захищає окремих учасникiв замаху. Таких, за його словами, чекає доля Слободана Мiлошевича. Вiн не сказав, чи має на увазi президента Воїслава Коштунiцу чи республiканського прем’єр-мiнiстра Зорана Джiнджича.
Досi нiхто не вiдповiв на цi звинувачення. Вiдповiсти не легко, бо треба було б сказати дещо про роль окремих структур Служби безпеки у жовтневих подiях та про їхнi заслуги у перемозi демократичних сил. Коли б почали розслiдувати дiяльнiсть спецполiцiї та її ескадрону смертi, треба було б вiдкрити й сторiнки про їхнi акцiї у Боснiї й Герцеговинi та Косовi. А на тих сторiнках – море кровi.
