Прага, 27 квітня 2001 – Західні оглядачі продовжують коментувати парламентські вибори в Чорногорії і можливі наслідки цих виборів на дальшу ситуацію на Балканах. На думку багатьох коментаторів, наміри чорногорського керівника Джукановича провести референдум про вихід Чорногорії з Югославської федерації, можуть лише поглибити кризу на території колишньої Югославії.
Газета «Вашінгтон пост» у редакційній статті під промовистою назвою «Чорногорія проти світу» пише, що наміри Джукановича викликають занепокоєння з боку західних урядів із кількох міркувань. Протягом своєї історії Чорногорія завжди культурно і політично була пов’язана із Сербією, має з нею спільну релігію і мову. Проте найбільші побоювання західних лідерів викликає та можливість, що після отримання незалежності Чорногорії посилиться сепаратистський рух у краї Косово. Вихід із федерації може також каталізувати діяльність албанського населення у самій Чорногорії. Тому, як вважає газета, незалежність Чорногорії може виявитися незручною не лише з геополітичних міркувань: майже напевно це погано відіб’ється і на самій республіці, яка опиниться в більшій ізоляції, переживатиме більшу нестабільність і стане ще біднішою, ніж вона є сьогодні.
Тим часом коментатор британської газети «Ґардіян» Джонатан Стіл пише, що ставка Джукановича на незалежність Чорногори нікого не дивує. Протягом останніх років (автор, очевидно має на увазі часи Мілошевича) західні країни самі підігрівали думку про незалежність серед чорногорців, які мали тоді домагатися від Бєлграда ширшої автономії. Далі, як вважає автор, Захід допоміг Чорногорії відірватися від економіки Сербії, впровадивши в обіг німецьку марку у ролі національної валюти. Під час косовського конфлікту західні лідери постійно запрошували чорногорських керівників на свої наради, посередньо визнаючи таким чином статус незалежності Чорногори. Коментатор передбачає серйозні труднощі у проведенні референдуму у справі незалежності з огляду на розкол серед населення. Але навіть незначна більшість голосів, як це сталося у недільних парламентських виборах, дасть Джукановичу можливість домагатися незалежності. На закінчення автор підкреслює, що Захід мав би зайняти нейтральну позицію у домаганнях Чорногорії, проте повинен надіслати на референдум достатню кількість спостерігачів, щоб переконатися, що референдум проведено чесно і що незалежність стала волею більшості чорногорців, а також забезпечити мирні переговори між Бєлградом і Чорногорією у справі її виходу з федерації.
Варто додати до цього, що, з огляду на 15-ті роковини чорнобильської катастрофи, на впливи комуністів в українському парламенті і на відставку прем’єр-міністра Ющенка, знаного на Заході, як реформатора, цими днями зі сторінок західних газет не сходить і українська тематика. Однак, як майже завжди, ці відгуки мають радше похмурий характер. Частину з них ви зможете послухати в наших інших програмах.
Газета «Вашінгтон пост» у редакційній статті під промовистою назвою «Чорногорія проти світу» пише, що наміри Джукановича викликають занепокоєння з боку західних урядів із кількох міркувань. Протягом своєї історії Чорногорія завжди культурно і політично була пов’язана із Сербією, має з нею спільну релігію і мову. Проте найбільші побоювання західних лідерів викликає та можливість, що після отримання незалежності Чорногорії посилиться сепаратистський рух у краї Косово. Вихід із федерації може також каталізувати діяльність албанського населення у самій Чорногорії. Тому, як вважає газета, незалежність Чорногорії може виявитися незручною не лише з геополітичних міркувань: майже напевно це погано відіб’ється і на самій республіці, яка опиниться в більшій ізоляції, переживатиме більшу нестабільність і стане ще біднішою, ніж вона є сьогодні.
Тим часом коментатор британської газети «Ґардіян» Джонатан Стіл пише, що ставка Джукановича на незалежність Чорногори нікого не дивує. Протягом останніх років (автор, очевидно має на увазі часи Мілошевича) західні країни самі підігрівали думку про незалежність серед чорногорців, які мали тоді домагатися від Бєлграда ширшої автономії. Далі, як вважає автор, Захід допоміг Чорногорії відірватися від економіки Сербії, впровадивши в обіг німецьку марку у ролі національної валюти. Під час косовського конфлікту західні лідери постійно запрошували чорногорських керівників на свої наради, посередньо визнаючи таким чином статус незалежності Чорногори. Коментатор передбачає серйозні труднощі у проведенні референдуму у справі незалежності з огляду на розкол серед населення. Але навіть незначна більшість голосів, як це сталося у недільних парламентських виборах, дасть Джукановичу можливість домагатися незалежності. На закінчення автор підкреслює, що Захід мав би зайняти нейтральну позицію у домаганнях Чорногорії, проте повинен надіслати на референдум достатню кількість спостерігачів, щоб переконатися, що референдум проведено чесно і що незалежність стала волею більшості чорногорців, а також забезпечити мирні переговори між Бєлградом і Чорногорією у справі її виходу з федерації.
Варто додати до цього, що, з огляду на 15-ті роковини чорнобильської катастрофи, на впливи комуністів в українському парламенті і на відставку прем’єр-міністра Ющенка, знаного на Заході, як реформатора, цими днями зі сторінок західних газет не сходить і українська тематика. Однак, як майже завжди, ці відгуки мають радше похмурий характер. Частину з них ви зможете послухати в наших інших програмах.
