Берлін, 11 травня 2001 ― Справа з виплати компенсацій колишнім підневільним робітникам Третього Рейху ледве не перетворилася у справу, що немає кінця. Однак, після того, як американська суддя Ширлі Крем кінець-кінцем відхилила останні колективні позови, здається, що фонду «Пам’ять, відповідальність, майбутнє» більше ніщо не заважає розпочати виплату компенсацій колишнім остарбайтерам в Україні, Росії, Білорусі, Польщі та Чехії.
Тепер на черзі німецький Бундестаг, який має визначити чи мають німецькі підприємства достатньо правових гарантій, що американські суди більше не прийматимуть майнові позови від колишніх невільників. За оцінками спеціального уповноваженого уряду ФРН Отто Ландсдорфа, Бундестаг може ухвалити відповідне рішення ще до парламетських канікул.
Також, Конституційний суд Німеччини відхилив цього тижня скаргу однієї українки, яка вимагала від німецького концерну «Сіменс» індивідуальну компенсацію розміром 45 тисяч марок. Ця жінка була вимушена працювати на одному з заводів концерну під час Другої світової війни. В обгрунтуванні суд зазначив, що подібні претензії більше не є дійсними за давністю і отримати компенсацію можна лише через фонд «Пам’ять, відповідальність, майбутнє».
Тим часом, представник федерального інформаційного центру для жертв нацизму Лотер Еверс порадив колишнім остарбайтерам не баритися з поданням заяв, адже термін закінчується рівно через три місяці, а саме, 11 серпня.
Він ще раз звернув увагу на те, що згідно з німецьким законодавством, для подання заяв на виплату компенсації не потрібно мати доказів про залучення до примусової праці. Справа в тому, що з України та Росії нерідко надходять повідомлення, що у колишніх остарбайтерів не приймають заяви, якщо вони не мають додаткових документів. Як зазначив Лотер Еверс, докази можна буде знайти і пізніше, а поки що важливо вчасно зареєструватися у фонді. В іншому випадку, людина втратить право на відшкодування.
Якщо, наприклад, в Україні і надалі відмовлятимуть приймати заяви у тих, хто поки що немає доказів про свою примусову працю, тоді Лотер Еверс порадив надсилти заяви німецькою мовою безпосередньо на адресу фонду «Пам’ять, відповідальність, майбутнє». Однак, перед тим не завадило б взяти довідку про те, що людині в Україні було відмовлено в прийомі заяви.
Тепер на черзі німецький Бундестаг, який має визначити чи мають німецькі підприємства достатньо правових гарантій, що американські суди більше не прийматимуть майнові позови від колишніх невільників. За оцінками спеціального уповноваженого уряду ФРН Отто Ландсдорфа, Бундестаг може ухвалити відповідне рішення ще до парламетських канікул.
Також, Конституційний суд Німеччини відхилив цього тижня скаргу однієї українки, яка вимагала від німецького концерну «Сіменс» індивідуальну компенсацію розміром 45 тисяч марок. Ця жінка була вимушена працювати на одному з заводів концерну під час Другої світової війни. В обгрунтуванні суд зазначив, що подібні претензії більше не є дійсними за давністю і отримати компенсацію можна лише через фонд «Пам’ять, відповідальність, майбутнє».
Тим часом, представник федерального інформаційного центру для жертв нацизму Лотер Еверс порадив колишнім остарбайтерам не баритися з поданням заяв, адже термін закінчується рівно через три місяці, а саме, 11 серпня.
Він ще раз звернув увагу на те, що згідно з німецьким законодавством, для подання заяв на виплату компенсації не потрібно мати доказів про залучення до примусової праці. Справа в тому, що з України та Росії нерідко надходять повідомлення, що у колишніх остарбайтерів не приймають заяви, якщо вони не мають додаткових документів. Як зазначив Лотер Еверс, докази можна буде знайти і пізніше, а поки що важливо вчасно зареєструватися у фонді. В іншому випадку, людина втратить право на відшкодування.
Якщо, наприклад, в Україні і надалі відмовлятимуть приймати заяви у тих, хто поки що немає доказів про свою примусову працю, тоді Лотер Еверс порадив надсилти заяви німецькою мовою безпосередньо на адресу фонду «Пам’ять, відповідальність, майбутнє». Однак, перед тим не завадило б взяти довідку про те, що людині в Україні було відмовлено в прийомі заяви.
