Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 00:40

Кримськотатарська проблема і роль держави в її розв’язанні


Кримськотатарська проблема і роль держави в її розв’язанні

Симферополь, 15 травня 2001 - Напередодні Дня депортації кримськотатарського народу, який щороку відзначається 18 травня, владні структури проводять цілу низку заходів, демонструючи державну підтримку раніше депортованим особам, які зараз повертаються, або вже повернулися на батьківщину. Однак, частина кримськотатарських активістів вважає, що насправді влада просто намагається запобігти традиційним масовим виступам кримських татар.

Уже стає традицією, що незадовго до річниці депортації кримськотатарського народу з Криму - президент України зустрічається з лідерами кримських татар. Цього разу така зустріч відбулася 3-го травня у Симферополі. Леонід Кучма провів засідання Ради представників кримськотатарського народу при президентові України, після якого зробив висновок – через протистояння гілок кримської влади - проблемами репатріантів тут займаються вкрай погано. Тим не менш, як відзначає голова Республіканського комітету Криму з проблем депортованих громадян Едіп Гафаров, “фінансова підтримка державою репатріантів стала повномасштабною і стабільною”.

У своїй статті в урядовому виданні “Кримская газєта” у вівторок Едіп Гафаров пише, що у 2000 році в порівнянні з попереднім роком фінансування програми повернення та облаштування раніше депортованих осіб зросло майже у 4 рази. Причому, торік усі 36 мільйонів гривень, передбачених на це Держбюджетом, надійшли до Криму в повному обзязі. Цього року Київ зобов’язався виділить понад 40 мільйонів, з яких на початок травня уже надійшло 9.

- Стабільне і ритмічне фінансування цієї програми у 2000 році забезпечило введення в експлуатацію майже 25 тисяч квадратних метрів житла, понад 100 кілометрів водоводу, майже 100 кілометрів ліній електропередач, газифіковано понад 200 будинків, - пише пан Гафаров. І хоча це лише незначна частина того, що потребують репатріанти, та урядовець має всі підстави говорити, що українська держава приділяє серйозну увагу вирішенню проблем раніше депортованих кримських татар. Тут слід також згадати і суттєву державну підтримку культурного та освітнього розвитку кримськотатарського народу. В заслугу українському керівництву слід віднести і розв’язання проблеми громадянства України для депортованих та членів їхніх родин. Наразі переважна більшість кримських татар, які повернулися до Криму і значна частина з тих, хто перебуває у вигнанні, отримали українське підданство.

Водночас, один з керівників Меджлісу – представницького органу кримськотатарського народу – Надир Бекиров каже, що більша частина політико-правових питань, які ставляться кримськими татарами – не вирішується. Мова насамперед іде про представництво репатріантів в органах влади автономії, про так звану політичну інтеграцію кримських татар. Цифри свідчать про майже повну відсутність кримських татар в представницьких органах влади автономії і вкрай низький відсоток репатріантів у виконавчих структурах. Надир Бекиров переконаний, що саме ліві в кримському та українському парламентах роблять усе, аби не допустити політичної реабілітації та інтеграції кримських татар. Більшу частину відповідальності за блокування вирішення проблем репатріантів - у Меджлісі покладають на голову Верховної Ради Криму, лідера кримських комуністів Леоніда Грача, який користується значним впливом на президента Кучму. Спікер місцевого парламенту періодично лякає російськомовних кримчан загрозою татарського екстремізму, а Київ – перспективою створення кримськотатарської автономії. Схоже, у в українській столиці у це не дуже вірять, але до комуніста Грача прислуховуються. І в цьому твердженні – стільки ж протиріччя, як і в усій державній політиці стосовно Криму і кримських татар.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG