Симферополь, 31 травня 2001 - Московська церква в Криму практично стала державною, - вважають акивісти Громадського комітету “Український Севастополь”. Його координатор Микола Владзимірський стверджує, що у Севастополі та Автономній Республіці Крим продовжуються грубі порушення прав на свободу совісті, котрі полягають у наданні владою переваги одній з церков, центр якої знаходиться далеко за межами України.
Минулого тижня Верховна Рада Криму надала Кримській єпархії УПЦ Київського Патріархату дозвіл на аренду на 50 років приміщення, у якому протягом останнього десятиліття розміщався собор святих рівноапостольних князя Володимира і княгині Ольги. Це стало першим за все існування кримської автономії випадком, коли місцева влада в Криму надала немосковській церкві якусь допомогу. Втім на тлі того, як уряд та парламент автономної республіки сприяє будівництву у престижному центральному районі Симферополя кафедрального храму УПЦ Московської Патріархії, це виглядає тактичним ходом кримської влади, якій і так закидають байдуже, а то й вороже ставлення до проблем української меншини в Криму.
А ось у Севастополі – ситуація вкрай складна. Якщо греко-католикам міська рада просто відмовила у виділенні земельної ділянки для будівництва храму, то стосовно громад УПЦ Київського Патріархату та Української Автокефальної Православної Церкви – відмова стосувалася власне їхньої реєстрації. І навіть після того, як Патріарх Філарет призначив до Севастополя і Військово-морських Сил України свого представника архимандрита Паїсія ситуація на краще не змінилася. За словами координатора Громадського комітету “Український Севастополь” Миколи Владзимірського, міська влада і клірики Московської церкви продовжують чинити тиск на віруючих з українських церков. Останній такий приклад – конфлікт у Херсонесі, коли адміністрація Херсонеського заповідника і священники УПЦ Московської Патріархії спробували зірвати молебень на честь святих Кирила і Мефодія,який провів архимандрит Паїсій. Влада ніяк не захистила українських православних і лише дивом вдалося уникнути крові.
Як вважає пан Владзимірський, таких інцидентів не могло бути, якби москвофіли не відчували підтримки української і місцевої влади. Підтвердженням тому – невизнання у Севастополі громади УПЦ Київського Патріархату, виділення земельних ділянок лише церкві Московської Патріархії та укладення договору про богослужіння у Володимирському соборі лише з громадою віруючих Московської церкви, недопущення на територію Херсонеського заповідника українських православних.
- Чому Українська держава проводить капітальний ремонт собору для потреб Московської церкви і витратила вже на це близько 80 млн. грн? – питає Микола Владзимірський. На це запитання у севастопольців відповіді немає, як і на запитання, чому українська держава дозволяє кримській і севастопольській владі нехтувати правами українського населення?
Минулого тижня Верховна Рада Криму надала Кримській єпархії УПЦ Київського Патріархату дозвіл на аренду на 50 років приміщення, у якому протягом останнього десятиліття розміщався собор святих рівноапостольних князя Володимира і княгині Ольги. Це стало першим за все існування кримської автономії випадком, коли місцева влада в Криму надала немосковській церкві якусь допомогу. Втім на тлі того, як уряд та парламент автономної республіки сприяє будівництву у престижному центральному районі Симферополя кафедрального храму УПЦ Московської Патріархії, це виглядає тактичним ходом кримської влади, якій і так закидають байдуже, а то й вороже ставлення до проблем української меншини в Криму.
А ось у Севастополі – ситуація вкрай складна. Якщо греко-католикам міська рада просто відмовила у виділенні земельної ділянки для будівництва храму, то стосовно громад УПЦ Київського Патріархату та Української Автокефальної Православної Церкви – відмова стосувалася власне їхньої реєстрації. І навіть після того, як Патріарх Філарет призначив до Севастополя і Військово-морських Сил України свого представника архимандрита Паїсія ситуація на краще не змінилася. За словами координатора Громадського комітету “Український Севастополь” Миколи Владзимірського, міська влада і клірики Московської церкви продовжують чинити тиск на віруючих з українських церков. Останній такий приклад – конфлікт у Херсонесі, коли адміністрація Херсонеського заповідника і священники УПЦ Московської Патріархії спробували зірвати молебень на честь святих Кирила і Мефодія,який провів архимандрит Паїсій. Влада ніяк не захистила українських православних і лише дивом вдалося уникнути крові.
Як вважає пан Владзимірський, таких інцидентів не могло бути, якби москвофіли не відчували підтримки української і місцевої влади. Підтвердженням тому – невизнання у Севастополі громади УПЦ Київського Патріархату, виділення земельних ділянок лише церкві Московської Патріархії та укладення договору про богослужіння у Володимирському соборі лише з громадою віруючих Московської церкви, недопущення на територію Херсонеського заповідника українських православних.
- Чому Українська держава проводить капітальний ремонт собору для потреб Московської церкви і витратила вже на це близько 80 млн. грн? – питає Микола Владзимірський. На це запитання у севастопольців відповіді немає, як і на запитання, чому українська держава дозволяє кримській і севастопольській владі нехтувати правами українського населення?
