Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 20:55

Президентом Ірану далі буде реформатор


Президентом Ірану далі буде реформатор

Прага, 11 червня 2001 — Президент Ірану Мохаммад Хатамі переобраний на другий термін — але, незважаючи на великий відсоток виборців, що підтримали його, перед Хатамі постають дуже непрості завдання: примирити «ісламську революцію» в Ірані з сучасністю.

Реформаторські сили в Ірані здобули четверту виборчу перемогу поспіль, починаючи від першого обрання Мохаммада Хатамі на президента 1997 року, місцевих виборів 99-го й парламентських 2000-го: 77 відсотків учасників нинішніх виборів підтримали кандидатуру Хатамі на другий термін.

Така впевнена перемога прихильника поміркованих реформ посилює його позиції в тривалій боротьбі з ісламськими консерваторами, які вбачають у його курсові загрозу релігійним і «революційним» цінностям — і в першу чергу їхній владі.

Непросте становище в Ірані закріплено в конституції Ісламської республіки, де паралельно діють дві владні сили: обрані й невиборні. Країна має президента й парламент — але величезні повноваження залишаються за Верховним керівником, найвищим релігійним авторитетом, який встановлює зовнішню політику, контролює служби безпеки, судову галузь і державне радіо й телебачення. Крім війська й поліції, за дотриманням національної безпеки і ісламських порядків стежать Революційна ∂вардія і «басіджі» — щось на кшталт ісламської добровільної народної дружини. Паралельно зі звичним судочинством за «віровідступництво» чи «повстання проти Аллаха» судять без присяжних революційні суди та не передбачені конституцією спеціяльні суди в справах духовенства і преси. Не допускати кандидатів до виборів або блокувати закони, ухвалені парламентом, може ніким не обрана Опікунська рада, що складається з діячів ісламу; суперечності між нею й парламентом вирішує призначена релігійними колами Рада доцільності. Від 25 до 40 відсотків економіки країни контролюють підзвітні Верховному керівникові ісламські «революційні» організації. А політичні партії, хоча вже й узаконені, перебувають у зародковому стані.

За таких умов Мохаммадові Хатамі навіть за його безсумнівної популярності доведеться тонко врівноважувати реформи з поміркованістю, вважають оглядачі.

Саме це й визначив сам Хатамі за свої пріоритети в першому виступі після виборів: плекати демократію, дотримуючись терпимості, поміркованості й розважливості.

До припинення політичних суперечок закликав і Верховний керівник Ірану Аятолла Алі Хаменеї.

Серед спостерігачів існують сумніви, що навіть така широка підтримка на виборах не ∂арантує Мохаммадові Хатамі досить сили, щоби втілити свої реформаторські плани: адже й протягом його першого терміну консерватори закрили близько 40 прогресивних газет і поув’язнювали десятки його союзників і прихильників лібералізації.

Але світ змінюється — і в Ірані теж. Нові суспільні й економічні чинники — розвиток інтернету, супутникового телебачення й мобільної телефонії, поглиблення зв’язків зі світовою економікою, зростання кількості освіченої й не засліпленої релігією молоді в Ірані — збільшують потребу пристосувати країну до ∂лобальних потреб, зберігаючи її ісламську культуру.

І перемога Хатамі може врешті переконати консервативні релігійні кола, що стабілізувати Ісламську республіку й уникнути протистояння означає й піти на певний компроміс і співпрацювати з переобраним Президентом у встановленні в Ірані «ісламської демократії».

А тим часом світ, вітаючи Мохаммада Хатамі з переобранням, обережно висловлює оптимізм.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG