Кишинів, 27 серпня 2001 – Мешканці Республіки Молдова святкували в понеділок десяту річницю незалежності своєї держави. А в неділю на площі Великих Національних Зборів у Кишиневі відбувся військовий парад, який приймав верховний головнокомандувач Збройних сил, президент Республіки Молдова Владімір Воронін.
Голова країни назвав десять років незалежності «першою ювілейною дистанцією, яку пройшла молода країна – Республіка Молдова».
Президент Владімір Воронін ушанував пам’ять великих предків, які стояли на початку молдовської державності – Богдана Першого, Штефана чел Маре та Дмітрія Кантеміра.
Пан Воронін зауважив, що 1991 року багато людей у Молдові було проти тих, хто наполягав на незалежності республіки. Владімір Воронін каже, що в людей протест викликала не сама ідея незалежності, а лише те, як цю незалежність трактували політики, котрі очолювали національне відродження молдован. Президент зазначив, що «ніхто в 91-му році не розглядав молдовську державність як перспективну стратегію: суверенітет повинен був відіграти лише деструктивну роль щодо союзної держави, а потім самоліквідуватися перед перспективою іншого об’єднання». Пан Воронін мав на увазі об’єднання Республіки Молдова з Румунією.
Нинішній молдовський президент уперше дав оцінку подіям, під час яких Молдова проголосила свою незалежність. У ті часи, сказав Воронін, одна частина мешканців Молдови не бачила в майбутній суверенній молдовській державі місця для представників некорінного населення – понад 600 тисяч українців, 400 тисяч росіян, 150 тисяч гагаузів та 80 тисяч болгар; вона відверто вказувала їм на двері. Інша ж частина не бажала слухати на вулицях Кишинева молдовську мову.
Президент назвав незалежність держави відчуттям гордості громадян за свою батьківщину та вірою в найкраще майбутнє цієї батьківщини. Пан Воронін запитав у громадян своєї країни: чи можливо таке в Молдові? Він сказав: «Чи можливо це в країні, котра не має своїх енергоресурсів і практично вже не має своєї промисловості? Чи можливо це в країні, котра розколена на сепаратистів та уніоністів, на корінних та чужинців, на добрих румунів та поганих молдован, або на добрих молдован та поганих румунів?»
Пан Воронін уважає, що нині настав момент, коли влада повинна запропонувати суспільству довготерміновий проект суверенного розвитку Молдови, в якому знайдеться місце для всіх громадян республіки.
Головним завданням, яке повинні розв’язати мешканці Молдови, президент назвав об’єднання всіх громадян навколо батьківщини. Він сказав, що «останніми роками в Молдові ізгоями почувалися не лише українці, росіяни, гагаузи та болгари, але й молдовани. Декотрі політики зрівнювали державу з територією, у якої немає і не може бути своєї історії».
Президент зазначив, що Молдову визнали понад 130 країн світу. Республіка – член ООН. Вона має свою національну валюту, армію та всі інші атрибути незалежності.
Пан Воронін закликав усіх мешканців Молдови докладати зусиль, щоби вирішити придністровську проблему і з’єднати навіки лівий та правий береги Дністра. На думку президента, об’єднанню Молдови з Придністров’ям не існує альтернативи.
У понеділок у республіці відбулися масові концерти, приурочені до десятої річниці незалежності Республіки Молдова.
У Придністров’ї ж понеділок – робочий день: «одинадцяту річницю незалежності» сепаратистської Придністровської Молдовської республіки населення Лівобережжя Дністра святкуватиме 2 вересня.
Голова країни назвав десять років незалежності «першою ювілейною дистанцією, яку пройшла молода країна – Республіка Молдова».
Президент Владімір Воронін ушанував пам’ять великих предків, які стояли на початку молдовської державності – Богдана Першого, Штефана чел Маре та Дмітрія Кантеміра.
Пан Воронін зауважив, що 1991 року багато людей у Молдові було проти тих, хто наполягав на незалежності республіки. Владімір Воронін каже, що в людей протест викликала не сама ідея незалежності, а лише те, як цю незалежність трактували політики, котрі очолювали національне відродження молдован. Президент зазначив, що «ніхто в 91-му році не розглядав молдовську державність як перспективну стратегію: суверенітет повинен був відіграти лише деструктивну роль щодо союзної держави, а потім самоліквідуватися перед перспективою іншого об’єднання». Пан Воронін мав на увазі об’єднання Республіки Молдова з Румунією.
Нинішній молдовський президент уперше дав оцінку подіям, під час яких Молдова проголосила свою незалежність. У ті часи, сказав Воронін, одна частина мешканців Молдови не бачила в майбутній суверенній молдовській державі місця для представників некорінного населення – понад 600 тисяч українців, 400 тисяч росіян, 150 тисяч гагаузів та 80 тисяч болгар; вона відверто вказувала їм на двері. Інша ж частина не бажала слухати на вулицях Кишинева молдовську мову.
Президент назвав незалежність держави відчуттям гордості громадян за свою батьківщину та вірою в найкраще майбутнє цієї батьківщини. Пан Воронін запитав у громадян своєї країни: чи можливо таке в Молдові? Він сказав: «Чи можливо це в країні, котра не має своїх енергоресурсів і практично вже не має своєї промисловості? Чи можливо це в країні, котра розколена на сепаратистів та уніоністів, на корінних та чужинців, на добрих румунів та поганих молдован, або на добрих молдован та поганих румунів?»
Пан Воронін уважає, що нині настав момент, коли влада повинна запропонувати суспільству довготерміновий проект суверенного розвитку Молдови, в якому знайдеться місце для всіх громадян республіки.
Головним завданням, яке повинні розв’язати мешканці Молдови, президент назвав об’єднання всіх громадян навколо батьківщини. Він сказав, що «останніми роками в Молдові ізгоями почувалися не лише українці, росіяни, гагаузи та болгари, але й молдовани. Декотрі політики зрівнювали державу з територією, у якої немає і не може бути своєї історії».
Президент зазначив, що Молдову визнали понад 130 країн світу. Республіка – член ООН. Вона має свою національну валюту, армію та всі інші атрибути незалежності.
Пан Воронін закликав усіх мешканців Молдови докладати зусиль, щоби вирішити придністровську проблему і з’єднати навіки лівий та правий береги Дністра. На думку президента, об’єднанню Молдови з Придністров’ям не існує альтернативи.
У понеділок у республіці відбулися масові концерти, приурочені до десятої річниці незалежності Республіки Молдова.
У Придністров’ї ж понеділок – робочий день: «одинадцяту річницю незалежності» сепаратистської Придністровської Молдовської республіки населення Лівобережжя Дністра святкуватиме 2 вересня.
