Київ, 19 вересня 2001 - В одному з переказів оповідається, що як тільки було виголошено п’ять головних єврейських свят, згаданих у Торі, кожне з них почало претендувати на те, що воно – найважливіше. Песах стверджував, що саме він – бо це свято свободи, і всі решта без нього неможливі. Шавуот наполягав, що без нього, як свята дарування Тори, будь яка свобода перетворюється на анархію. Рош-Гашана нагадував, що він – день Суду, в який визначається доля кожного на майбутній рік – хто може з ним зрівнятися? Йом-Кіпур також не соромився, адже саме він дає шанс кожній людині відкрити нову сторінку в його житті, повернутися на шлях істини і справедливості. А Сукот нагадував про значення себе як свята, що об’єднує весь народ. Проте жоден з них не заперечував – усі вони є ланкою єдиної системи 613 заповідей.
Вважається, що у Рош-Гашана, дні суду, люди предстають перед Всевишнім, який визначає подальшу долю своїх створінь на цілий новий рік. Він розглядає їхні вчинки і, відповідно, призначає покарання або нагороду. Проте аж до самого Йом Купуру вирок може бути змінений. Тому за традицією, це дні покаяння і усвідомленого бажання змінитися на краще й підготуватися до сповненого добрими справами року, що наставав. Одна з головних заповідей Рош-Гашана – сурмити в баранячий ріг – шофар. Його звуки покликані пробудити від духовного сну, закликати до каяття і об’єднати всіх. Проте атмосфера свята не весь час залишається урочистою і суворою. Адже завжди є віра в те, що людина здатна змінитися і надія, що Всевишній готовий пробачати провину, тому в цей день насолоджуються життям. Під час трапези обов’язково слід скуштувати меду – “щоби рік, що настає, був солодким”, а також інші страви, які символізують достаток і процвітання – рибу, моркву, круглу солодку халу з родзинками, овочі та фрукти. Від споживання кислих і гірких страв утримуються.
Традиційним вітанням в Рош -Гашана є слова: “ Хай тебе буде записано в Книгу життя!” Перед святом заведено просити пробачення за все, чим ненавмисно або навмисно скривдили один одного. Згідно єврейській традиції, людина не може бути пробачена Всевишнім, якщо залишився будь-хто, в кого не попросили пробачення за образу. Однією з суттєвих рис свята Рош Гашана є благодіяння – адже це одна з цеглин, на якій у всі часи тримався світ.
Вважається, що у Рош-Гашана, дні суду, люди предстають перед Всевишнім, який визначає подальшу долю своїх створінь на цілий новий рік. Він розглядає їхні вчинки і, відповідно, призначає покарання або нагороду. Проте аж до самого Йом Купуру вирок може бути змінений. Тому за традицією, це дні покаяння і усвідомленого бажання змінитися на краще й підготуватися до сповненого добрими справами року, що наставав. Одна з головних заповідей Рош-Гашана – сурмити в баранячий ріг – шофар. Його звуки покликані пробудити від духовного сну, закликати до каяття і об’єднати всіх. Проте атмосфера свята не весь час залишається урочистою і суворою. Адже завжди є віра в те, що людина здатна змінитися і надія, що Всевишній готовий пробачати провину, тому в цей день насолоджуються життям. Під час трапези обов’язково слід скуштувати меду – “щоби рік, що настає, був солодким”, а також інші страви, які символізують достаток і процвітання – рибу, моркву, круглу солодку халу з родзинками, овочі та фрукти. Від споживання кислих і гірких страв утримуються.
Традиційним вітанням в Рош -Гашана є слова: “ Хай тебе буде записано в Книгу життя!” Перед святом заведено просити пробачення за все, чим ненавмисно або навмисно скривдили один одного. Згідно єврейській традиції, людина не може бути пробачена Всевишнім, якщо залишився будь-хто, в кого не попросили пробачення за образу. Однією з суттєвих рис свята Рош Гашана є благодіяння – адже це одна з цеглин, на якій у всі часи тримався світ.
