Прага, 8 листопада 2001 - Міжнародна правозахисна організація «Хьюмен райтс уотч» сьогодні вручає свої найвищі нагороди п’ятьом провідним правозахисникам світу. Почесне звання правозахисного “спостерігача” 2001 року присвоєно п’ятьом правозахисникам, які відстоювали права цивільного населення у військових конфліктах в Судані, Індонезії та при побудові громадянських суспільств в Узбекистані, Пакистані і Гватемалі.
За повідомленням «Хьюмен райтс уотч», почесне звання правозахисного «спостерігача» 2001 року присвоєно 51-річному Ісмаілу Адилову (Ismail Adylov) – члену Незалежного товариства прав людини Узбекистану. Ісмаіл Адилов розслідував численні незаконні арешти, відвідував у якості спостерігача судові процеси, проводив опитування жертв тортур та їхніх родичів і близьких.
У 1999 році Ісмаіла Адилова заарештували за його правозахисну діяльність і засудили до шести років позбавлення волі. У перші два роки ув’язнення, як мовиться у прес-релізі «Хьюмен райтс уотч», Ісмаіл Адилов не раз зазнавав тортур, йому відмовляли у медичній допомозі. Лише завдяки широкій кампанії на його захист, Президент Узбекистану Іслам Карімов помилував Адилова 3 липня цього року.
Почесне звання правозахисного «спостерігача» 2001 року отримав також керівник Комісії з прав людини Пакистану Афрасіаб Хаттак (Afrasiab Khattak), який активно виступав проти державної політики, спрямованої на депортацію осілих в країні біженців, а також створення перешкод для припливу нових біженців.
Найвищу нагороду «Хьюмен райтс уотч» присуджено також індонезійському адвокатові Абдулі Рахману Якобу (Abdul Rachman Yacob). Працюючи в коаліції правозахисних організацій, він провадив збір даних про порушення прав людини в реґіоні Ачех, у якому сильний сепаратистський рух та вже багато років діє збройне підпілля. Адвокат Абдула Рахман Якоб також брав участь e захисті відомих політв’язнів.
Наступним, хто отримав почесну нагороду «Хьюмен райтс уотч» є доктор Харуун Руун (Haruun Ruun) – пресвітеріанський священик, який очолює Раду церков Нового Судану. Він зробив великий внесок у справу примирення, аби зупинити 18-річний конфлікт між етнічними групами на півдні країни.
І нарешті, п’ятою особою, якій «Хьюмен райтс уотч» присудила звання правозахисного «спостерігача» 2001 року є 22-річна мешканка Гватемали Роза Ізабель Ґарча (Rosa Isabel Garcha). Вона працює у виконавчій раді організації «CENTRACAP», котра захищає права жінок, які працюють у якості хатньої прислуги.
А зараз кілька слів про саму міжнародну правозахисну організацію «Хьюмен райтс уотч», яка користується репутацією – найвпливовішої у світі в ділянці захисту прав людини, зі штаб-квартирою у Сполучених Штатах. Її було засновано у 1978 році, в як групe «Гельсінкі Хьюмен райтс уотч» (тепер це Відділ Європи і Середньої Азії Хьюмен райтс уотч), на заклик про допомогу від правозахисних груп у Москві, Варшаві і Празі.
На сьогодні «Хьюмен райтс уотч» розслідує порушення прав людини і провадить роботу з їх припинення та запобігання - у понад 70-ти країнах світу. Велику увагу «Хьюмен райтс уотч» приділяє пост-радянським теренам. А останніми роками, чи не найбільшу увагу «Хьюмен райтс уотч» звернено до подій у Чечні, де внаслідок російсько-чеченського збройного протистояння потерпає і гине цивільне населення, а порушення прав людини стало повсякденним масовим явищем.
За повідомленням «Хьюмен райтс уотч», почесне звання правозахисного «спостерігача» 2001 року присвоєно 51-річному Ісмаілу Адилову (Ismail Adylov) – члену Незалежного товариства прав людини Узбекистану. Ісмаіл Адилов розслідував численні незаконні арешти, відвідував у якості спостерігача судові процеси, проводив опитування жертв тортур та їхніх родичів і близьких.
У 1999 році Ісмаіла Адилова заарештували за його правозахисну діяльність і засудили до шести років позбавлення волі. У перші два роки ув’язнення, як мовиться у прес-релізі «Хьюмен райтс уотч», Ісмаіл Адилов не раз зазнавав тортур, йому відмовляли у медичній допомозі. Лише завдяки широкій кампанії на його захист, Президент Узбекистану Іслам Карімов помилував Адилова 3 липня цього року.
Почесне звання правозахисного «спостерігача» 2001 року отримав також керівник Комісії з прав людини Пакистану Афрасіаб Хаттак (Afrasiab Khattak), який активно виступав проти державної політики, спрямованої на депортацію осілих в країні біженців, а також створення перешкод для припливу нових біженців.
Найвищу нагороду «Хьюмен райтс уотч» присуджено також індонезійському адвокатові Абдулі Рахману Якобу (Abdul Rachman Yacob). Працюючи в коаліції правозахисних організацій, він провадив збір даних про порушення прав людини в реґіоні Ачех, у якому сильний сепаратистський рух та вже багато років діє збройне підпілля. Адвокат Абдула Рахман Якоб також брав участь e захисті відомих політв’язнів.
Наступним, хто отримав почесну нагороду «Хьюмен райтс уотч» є доктор Харуун Руун (Haruun Ruun) – пресвітеріанський священик, який очолює Раду церков Нового Судану. Він зробив великий внесок у справу примирення, аби зупинити 18-річний конфлікт між етнічними групами на півдні країни.
І нарешті, п’ятою особою, якій «Хьюмен райтс уотч» присудила звання правозахисного «спостерігача» 2001 року є 22-річна мешканка Гватемали Роза Ізабель Ґарча (Rosa Isabel Garcha). Вона працює у виконавчій раді організації «CENTRACAP», котра захищає права жінок, які працюють у якості хатньої прислуги.
А зараз кілька слів про саму міжнародну правозахисну організацію «Хьюмен райтс уотч», яка користується репутацією – найвпливовішої у світі в ділянці захисту прав людини, зі штаб-квартирою у Сполучених Штатах. Її було засновано у 1978 році, в як групe «Гельсінкі Хьюмен райтс уотч» (тепер це Відділ Європи і Середньої Азії Хьюмен райтс уотч), на заклик про допомогу від правозахисних груп у Москві, Варшаві і Празі.
На сьогодні «Хьюмен райтс уотч» розслідує порушення прав людини і провадить роботу з їх припинення та запобігання - у понад 70-ти країнах світу. Велику увагу «Хьюмен райтс уотч» приділяє пост-радянським теренам. А останніми роками, чи не найбільшу увагу «Хьюмен райтс уотч» звернено до подій у Чечні, де внаслідок російсько-чеченського збройного протистояння потерпає і гине цивільне населення, а порушення прав людини стало повсякденним масовим явищем.
