Прага, 23 листопада 2001 — Повідомлення з фронтів в Афганістані, і в першу чергу навколо останньої твердині талібів на півночі країни — Кундуза — суперечливі. Одні стверджують, що війська протиталібського Об’єднаного фронту вже домовилися з бійцями Талебану, що ті мирно відійдуть із міста на певних умовах. Інші водночас повідомляють, що бої поновилися. Схоже, що всі ці вістки правдиві: різні фракції Об’єднаного фронту не можуть домовитися в першу чергу поміж собою й діють на власний розсуд незалежно одна від одної.
Командувач військ Об’єднаного фронту біля Кундуза, що тримають місто в облозі вже близько 10 днів, генерал Абдул Рашид Достум заявив у п’ятницю, що вже майже домовився з талібами. Заступник міністра оборони в уряді Об’єднаного фронту, знаного ще як Північний альянс, генерал Атікулла Бар’ялаї сподівається, що переговори буде закінчено до кінця тижня: «Ми ще не маємо останнього слова від Талебану. Як тільки остаточна відповідь надійде, ми вживемо відповідних заходів. Ми не пропонували їм перемир’я, але пообіцяли не йти в наступ до кінця переговорів».
Але з іншого боку Кундуза цього ж дня, в п’ятницю, вже повідомляють про наступ: «За нашими даними, – говорить із-попід Кундуза один із командирів Об’єднаного фронту Насрулло Шоджагоні, – Талібан утратив контроль над частиною Кундуза». Так наказав інший чільний провідник скиненого талібами уряду президента Бурхануддіна Раббані — міністр внутрішніх справ Юнус Кануні: він заявив для агентства Ройтерз, що переговори провалилися й до кінця тижня місто буде захоплено.
Фактичний розкол у лавах військ Об’єднаного фронту навколо Кундуза відбувається до того ж і за етнічною ознакою: Достум, відомий своєю здатністю домовитися з ким вигідніше, — узбек; Раббані й значна частка його уряду — таджики.
«Національне питання» постає й іще з одного боку, який і був головною перешкодою в переговорах про долю Кундуза: що робити з іноземцями, які воюють на боці талібів? Об’єднаний фронт, пропонуючи випустити з міста талібів-афганців, тобто переважно пуштунів, вимагав видати іноземних громадян — у першу чергу арабів, пакистанців та чеченців — як військовополонених.
Але ті воліють битися до кінця — розуміючи, що на них чекає якщо не негайна страта, то не менш жорстокий ісламський шаріятський суд за «вторгнення до Афганістану». Із інших міст, які Об’єднаний фронт відбив у талібів раніше, надходило чимало повідомлень про різанини, які влаштовували там «визволителі». І тепер таліби-афганці здаються сотнями — але серед них немає жодного іноземця.
Занепокоєння долею оборонців Кундуза велике й на міжнародному рівні. Міністр закордонних справ Великої Британії Джак Стро, що зустрічався в п’ятницю в Ісламабаді зі своїм пакистанським колеґою Абдулом Саттаром, попередив, що ситуація дуже серйозна: «Усі ми розуміємо, що в Кундузі можлива потенційна гуманітарна катастрофа».
Основні ж сили талібів тим часом зосереджено на півдні Афганістану, навколо Кандагара — рідного міста провідника Талебану мулли Мохаммада Омара. А там на мирні перемови сподіватися не варто: найрадикальніші таліби стоятимуть до кінця.
Командувач військ Об’єднаного фронту біля Кундуза, що тримають місто в облозі вже близько 10 днів, генерал Абдул Рашид Достум заявив у п’ятницю, що вже майже домовився з талібами. Заступник міністра оборони в уряді Об’єднаного фронту, знаного ще як Північний альянс, генерал Атікулла Бар’ялаї сподівається, що переговори буде закінчено до кінця тижня: «Ми ще не маємо останнього слова від Талебану. Як тільки остаточна відповідь надійде, ми вживемо відповідних заходів. Ми не пропонували їм перемир’я, але пообіцяли не йти в наступ до кінця переговорів».
Але з іншого боку Кундуза цього ж дня, в п’ятницю, вже повідомляють про наступ: «За нашими даними, – говорить із-попід Кундуза один із командирів Об’єднаного фронту Насрулло Шоджагоні, – Талібан утратив контроль над частиною Кундуза». Так наказав інший чільний провідник скиненого талібами уряду президента Бурхануддіна Раббані — міністр внутрішніх справ Юнус Кануні: він заявив для агентства Ройтерз, що переговори провалилися й до кінця тижня місто буде захоплено.
Фактичний розкол у лавах військ Об’єднаного фронту навколо Кундуза відбувається до того ж і за етнічною ознакою: Достум, відомий своєю здатністю домовитися з ким вигідніше, — узбек; Раббані й значна частка його уряду — таджики.
«Національне питання» постає й іще з одного боку, який і був головною перешкодою в переговорах про долю Кундуза: що робити з іноземцями, які воюють на боці талібів? Об’єднаний фронт, пропонуючи випустити з міста талібів-афганців, тобто переважно пуштунів, вимагав видати іноземних громадян — у першу чергу арабів, пакистанців та чеченців — як військовополонених.
Але ті воліють битися до кінця — розуміючи, що на них чекає якщо не негайна страта, то не менш жорстокий ісламський шаріятський суд за «вторгнення до Афганістану». Із інших міст, які Об’єднаний фронт відбив у талібів раніше, надходило чимало повідомлень про різанини, які влаштовували там «визволителі». І тепер таліби-афганці здаються сотнями — але серед них немає жодного іноземця.
Занепокоєння долею оборонців Кундуза велике й на міжнародному рівні. Міністр закордонних справ Великої Британії Джак Стро, що зустрічався в п’ятницю в Ісламабаді зі своїм пакистанським колеґою Абдулом Саттаром, попередив, що ситуація дуже серйозна: «Усі ми розуміємо, що в Кундузі можлива потенційна гуманітарна катастрофа».
Основні ж сили талібів тим часом зосереджено на півдні Афганістану, навколо Кандагара — рідного міста провідника Талебану мулли Мохаммада Омара. А там на мирні перемови сподіватися не варто: найрадикальніші таліби стоятимуть до кінця.
