Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 22:46

Вечірня Свобода: Мер української столиці та її розвиток; участь Омельченка у майбутніх парламентських виборах


Вечірня Свобода: Мер української столиці та її розвиток; участь Омельченка у майбутніх парламентських виборах

Гість київської студії – голова Київської міської державної адміністрації, мер столиці України, голова Асоціації мерів міст міст України, голова партії Єдність Олександр Омельченко

Людмила Литовченко – Прага, Надія Степула – Київ

Людмила Литовченко

Ми звертаємося до Олександра Омельченка – мера міста Київ. З мером і говорити в першу чергу слід про Київ – місто древнє, воно має самобутню історію і глибокі корені. Має це місто і свою особливу специфіку. На Вашу думку, в чому полягає ця специфіка міста як столиці 50-мільйонної держави? Чим Київ може гордитися перед іншими столицями, скажімо, європейськими, а що слід було змінити, поліпшити?

Олександр Омельченко

Користуючись нагодою, хочу привітати всіх, хто зі мною у студії, та всіх слухачів з чудовим святом святого Миколая або, як в народі кажуть, Миколая-чудотворця. Справді, місто Київ за останні роки має розвиток як столиця незалежної суверенної держави Україна, і тому ми вважаємо найбішим досягненням те, що три роки тому Верховна Рада ухвалила закон, а президент Леонід Данилович Кучма підписав його, про статус міста Києва, міста-героя, столиці. Київ виконує функції, які в багатьох напрямках відрізняються від усіх інших міст України. Сьогодні в Києві акредитовано 72 посольства, консульства та представництва всіх акредитованих держав світу. Це принципове питання – де живуть, працюють наші дипломати і дипломати зарубіжних країн. Друге – Київ справді є давнім і як кажуть в анроді матір’ю всіх міст руських, і тому цю древність, вікову культуру та духовність Києва треба було за ці роки не тільки зберігати, а відновлювати. Упродовж минулого століття (маю на думці й революційні події, громадянську війну, голодомор, репресії, Велику Вітчизняну війну, яка зруйнувала Київ, одна третина його залишилась) було зруйновано 69 наших святинь – храмів, соборів, церков, де прихожани молилися Богу, надіялись на добро. Я згоден з тим, що хто не знає минулого, той не має майбутнього, тому ми за останніх шість років відтворили, відбудували наші пам’ятки і робимо це далі. Тому що дорога до храму – це дорога до багатства душі людини. Ще одна особливість міста Києва як столиці – його роль в суспільстві як великого адміністративного, наукового центру, і звичайно ж, молодіжно-спортивний центр. У Києві сьогодні мешкає понад 460 тисяч молоді. Для прикладу: до першого класу цього року пішло 38 тисяч осіб дітей, навчається в університетах Києва 307 тисяч студентів 1-4 ступеня акредитації, а 1-2 ступеня – понад 207 тисяч. Кожен другий – приїжджий, тобто в Києві вчиться вся наша талановита молодь з усіх куточків держави. З Вінниці, Житомира, Одеси… У Києві знаходиться Націоанльна академія наук, університети, тобто весь науковий потенціал – у Києві. Дещо хочу сказати і про фінансовий, економічний, промисловий потенціал. У Києві мешкає 2,6 мільйони населення, це 5,2 відсотка від загальнодержавного, територія Києва – 87 тисяч квадратних кілометрів, але на цій території збирається податків: цього року 8 з половиною мільярдів, а наступного року в проекті бюджету України – 9 зполовиною мільярдів. Це 25 відсотків від загальнодержавного бюджету. А що ж залишає Київ для Киян? Згідно з Законом про місто Київ ми в цьому році додатково перерахували 400 мільйонів, а наступного – передбачено проектом бюджету до 600 мільйонів. Тому якщо існує таке поняття, що кияни жирують і їм падає манна небесна – це велика помилка, і політична, і стратегічна, а тим більш наукова і економічна. Чому? Всього видатків на наступний рік у проекті бюджету планується 4 мільярди 386 мільйонів. Разом видатків ми залишаємо в Києві – 2 мільярди 525 мільйонів 962 тисячі, а 1 мільярд 860 мільйонів – це перевищення прибутків над видатками – іде централізовано в бюджет і розподіляється по всіх реґіонах України.

Людмила Литовченко

Пане Омельченко, я хочу нашу розмову трошки активізувати, тобто це все цікаво, але ми зараз послухаємо нашого слухача, і він уже конкретніше скерує перебіг розмови. Прошу, будь ласка

Слухач

Шановний пане мер, скажіть, будь ласка, чи має моральне право наступний мер перебудувати майдан Незалежності на свій смак? Дякую за відповідь.

Олександр Омельченко

На наступні вибори 31 березня нинішній всенародно обраний мер Олександр Омельченко буде в списку претендентів знову на повторний термін. І звичайно, надіється на довіру киян і перемогу. Не буде перебудовувати всі святині в Києві, збудовані за останніх шість років, коли я головую в Києві. Дякую за увагу.

Людмила Литовченко

Добре, дякую вам також. А ті святині, чи я не знаю як їх назвати, які споруджені на майдані Незалежності, також залишаться в такому вигляді як є?

Олександр Омельченко

Бачите, я завжди вважав, що для примірки костюм без ґудзиків не оцінюють. Майдан Незалежності – непарна і парна сторона незавершені. Тому коли ми побачимо майдан у всій його красі, коли будуть освячені і відкриті Лядські ворота, Печерські, мури та вали Ярослава, які збережені, а також буде завершено навесні оздоблення та озеленення, я думаю, що багато хто, в тому числі ведучі змінять свою думку на краще.

Людмила Литовченко

Я, слухаючи вас, зауважила – ви говорили, і то справедливо, про те, що Київ має свій особливий статус хоча би в тому, що дуже багато приїздить людей. Це і дипломати, і на навчання, і так званий адміністративний апарат. Очевидно, відбувається постійна боротьба між людиною і інфраструктурою, їм всім треба забезпечити нормаль людські умови і можливості. Чи при цьому кияни, ті люди, що прожили багато років – постійні мешканці Києва, вони, на яких розрахована і та частина в бюджеті, яка відводиться на Київ, чи вони від цього не страждають? Їхнє життя від цього не стає тяжчим?

Олександр Омельченко

Я хотів зауважити те, що всі великі проекти, які ми бачимо в цьому році і минулому – і площа Перемоги, і Льва Толстого, і Бесарабка, і майдан Незалежності, і всі привокзальні споруди, які супроводжували реконструкцію залізничного вокзалу і нового Південного терміналу – 90 відсотків коштом залучених інвестицій, банків, підприємців, і цінно те, що за останні роки – наших власних, вітчизняних. Це дуже добре, коли гроші не відходять до зарубіжних банків, і вже наш інвестор, наші банки фінансують ці праці.

Далі буде

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG