Прага, 16 січня 2002 - Торгівля жінками в балканському реґіоні залишається важливою проблемою, що вражає дедалі більше жінок і дітей, констатує Міжнародна організація міґрації в своєму останньому звіті. І значна частина жертв цієї торгівлі - жінки з України. Вони становлять одну з найбільших груп тих, кого незаконно вивозять на Балкани й нерідко далі до Західної Європи - такий однаковий результат дають різні дослідження, що їх здійснила чи вивчила Міжнародна організація міґрації.
За кількістю жертв торгівлі людьми в балканському реґіоні, і до його країн, і через них далі, українки серед вихідців із європейських країн найчастіше обіймають третє-четверте місця (випереджають їх тільки жінки з Молдови, Румунії чи Албанії), а подеколи й перше, незважаючи на різні методи статистики. У багатьох випадках ідеться при цьому про неповнолітніх. А в деяких із країн, у яких досліджували дані про торгівлю людьми, і самі торгівці нерідко виявлялися українцями.
Найтиповіший маршрут для українських жінок на Балкани, що його встановила Міжнародна організація міґрації, - це через Угорщину до Югославії, до Белґрада, й далі до Боснії – Герцеґовини або ж до краю Косово; до Косова їх також переправляють через Румунію, Болгарію й Македонію або ж перед тим іще й через Молдову. Чимало їх вивозять по тому й до Албанії.
Багато з них там і залишаються; для декого дальший шлях жертв торгівлі жінками нерідко лежить із Албанії чи Косова до Західної Європи - в першу чергу спершу до Італії, чи то відразу морем, а чи крізь Боснію, Хорватію й Словенію.
Дослідження зазначають, що в тих країнах, де жінки з України раніше рідко виступали як жертви торгівлі людьми (наприклад, у Македонії), тепер їх стає помітно більше.
Українських жінок, як і молдовських чи румунських, найчастіше зваблюють обіцянками високо оплачуваної праці - «на Заході» чи й просто «за кордоном» - на відміну від албанок, яким переважно обіцяють одружити їх із іноземцем або й просто викрадають.
Причинами такого становища Міжнародна організація міґрації бачить не тільки ситуацію на Балканах, де йому сприяють і географічне розташування реґіону в середині Європи, і те, що там панує повоєнне безладдя, відсутня надійна охорона кордонів та наявні великі гроші від різних нелеґальних оборудок; важливою проблемою, мовиться в звіті, є й те, що багато країн звертають на торгівлю людьми замало уваги.
За кількістю жертв торгівлі людьми в балканському реґіоні, і до його країн, і через них далі, українки серед вихідців із європейських країн найчастіше обіймають третє-четверте місця (випереджають їх тільки жінки з Молдови, Румунії чи Албанії), а подеколи й перше, незважаючи на різні методи статистики. У багатьох випадках ідеться при цьому про неповнолітніх. А в деяких із країн, у яких досліджували дані про торгівлю людьми, і самі торгівці нерідко виявлялися українцями.
Найтиповіший маршрут для українських жінок на Балкани, що його встановила Міжнародна організація міґрації, - це через Угорщину до Югославії, до Белґрада, й далі до Боснії – Герцеґовини або ж до краю Косово; до Косова їх також переправляють через Румунію, Болгарію й Македонію або ж перед тим іще й через Молдову. Чимало їх вивозять по тому й до Албанії.
Багато з них там і залишаються; для декого дальший шлях жертв торгівлі жінками нерідко лежить із Албанії чи Косова до Західної Європи - в першу чергу спершу до Італії, чи то відразу морем, а чи крізь Боснію, Хорватію й Словенію.
Дослідження зазначають, що в тих країнах, де жінки з України раніше рідко виступали як жертви торгівлі людьми (наприклад, у Македонії), тепер їх стає помітно більше.
Українських жінок, як і молдовських чи румунських, найчастіше зваблюють обіцянками високо оплачуваної праці - «на Заході» чи й просто «за кордоном» - на відміну від албанок, яким переважно обіцяють одружити їх із іноземцем або й просто викрадають.
Причинами такого становища Міжнародна організація міґрації бачить не тільки ситуацію на Балканах, де йому сприяють і географічне розташування реґіону в середині Європи, і те, що там панує повоєнне безладдя, відсутня надійна охорона кордонів та наявні великі гроші від різних нелеґальних оборудок; важливою проблемою, мовиться в звіті, є й те, що багато країн звертають на торгівлю людьми замало уваги.
