Бєлград, 22 сiчня 2002 – Кiлька виступiв iєрархiв та священикiв Сербської православної церкви цими днями схвилювали сербську громадскiсть. Чорногорський владика Амфiлохiй закликав вiруючих боротися проти поганського царя, в якому не було важко впiзнати нинішнього президента республiки. Iнший єпископ заявив, що не вiдправлятиме поминальне богослуження у разi якщо в однiй манiфестацiї на честь жертв нацизму вiзьме участь голова Крайової ради Воєводини. А один православний священик на державному телебаченні ображав євреїв. Тим часом у бєлградськiй газетi “Голос громадскостi” надруковано низку матерiалiв у яких подано навiть списки несербiв в окремих державних iнституцiях та тих сербiв, що одруженi з особами iншої нацiональностi.
На сцену повертається войовнича риторика ненавистi, попереджають з цього приводу окремi коментатори. Заступник прем’єр-мiнiстра Сербiї Жарко Корач зазначив, що йдеться не про окремi випадки, а про спланований цілий серiал. Мiнiстр закордонних справ Ґоран Свiланович звернувся до глави держави й прем’єр-мiнiстра iз запитанням - чому вони мовчать? Вiн дослiвно сказав, що “їхнє мовчання голоснiше вiд усiх iнцидентiв, що сталися протягом минулих чотирнадцяти мiсяцiв”.
Повiдомляючи про численнi виступи екстремiстiв, газета “Данас” у вступнiй статтi зазначила, що “усе таке саме як i колись, хіба що нiхто не готується до вiйни”. На думку автора, нацiоналiстичнi кола й церковна iєрархiя заохочують екстремiстiв, щоби вони стали свого роду “православними талiбами”. Згаданi кола духовну обнову нацiї ототожнюють з нетолерантнiстю до iнших народiв та нацменшин, якi становлять одну третину населення країни.
Нагадаємо, що союзний мiнiстр з питань нацменшин – мусульманин; один iз заступникiв прем’єр-мiнiстра Сербiї – угорець. У Воєводинi крайовий мiнiстр з питань iнформацiї – русин/українець. В часи Мiлошевича такi посади були резервованi лише для сербських комунiстiв. Вже згадана газета “Данас” попереджає, що толерантне ставлення до нетолерантних могло б призвести до нової ейфорiї ненавистi й мiжетнiчних конфлiктiв. В психозi, який створюють екстремiсти, не буде можливостi нi для розвитку демократичного суспiльства, нi для врегулювання стосункiв із Чорногорiєю, нi для врегулювання проблем сербiв у Косовi. Вiдповiдачи тим, хто вважає що ситуацiя далека вiд драматичної, коментатор зазначає: “Так само говорили й наприкiнцi вiсiмдесятих рокiв. Усi знаємо, до чого призвiв екстремiзм”. Замовчування iнцидентiв сприяє екстремiстам й заохочує тих, хто прагне продовжувати полiтику Мiлошевича. Виступаючи за демократiю без меж, вони мають на увазi демократiю лише для одного – правлячого народу.
Нагадаємо, що союзний мiнiстр з питань нацменшин – мусульманин; один iз заступникiв прем’єр-мiнiстра Сербiї – угорець. У Воєводинi крайовий мiнiстр з питань iнформацiї – русин/українець. В часи Мiлошевича такi посади були резервованi лише для сербських комунiстiв. Вже згадана газета “Данас” попереджає, що толерантне ставлення до нетолерантних могло б призвести до нової ейфорiї ненавистi й мiжетнiчних конфлiктiв. В психозi, який створюють екстремiсти, не буде можливостi нi для розвитку демократичного суспiльства, нi для врегулювання стосункiв із Чорногорiєю, нi для врегулювання проблем сербiв у Косовi. Вiдповiдачи тим, хто вважає що ситуацiя далека вiд драматичної, коментатор зазначає: “Так само говорили й наприкiнцi вiсiмдесятих рокiв. Усi знаємо, до чого призвiв екстремiзм”. Замовчування iнцидентiв сприяє екстремiстам й заохочує тих, хто прагне продовжувати полiтику Мiлошевича. Виступаючи за демократiю без меж, вони мають на увазi демократiю лише для одного – правлячого народу.
