Прага, 11 лютого 2002 - «Від самостійності до кооперації. Співпраця з Україною – справа клопітка, потребує витрат і ненадійна. Але, на жаль, необхідна» - під таким заголовком російський тижневий «Експерт» опублікував в останньому числі аналітичну статтю, у якій, здебільшого, йдеться про економічне співробітництво між Україною і Росією.
Проголошення цього року – Роком України «можна розцінювати як відкриту пропозицію «руки і серця» капризній нареченій по імені Україна, яка за останні 10 років завзято набивала собі ціну, роблячи реверанси почергово то Росії, то Заходові», - пише тижневик «Експерт».
На думку авторів публікації, найвдалішого моменту для зближення України і Росії як тепер - у новітній історії ще не було. Дотеперішня гра на протиріччях між Сполученими Штатами і Росією, яка була досить вигідною для України, і приносила як політичні дивіденди у вигляді прихильності Заходу, так і чималі західні кредити, відтепер стає все більше ускладненою, щонайменше з трьох причин, - мовиться у статті. «Перша – політична криза 2000 року, під час якої стало очевидним, що Леонід Кучма не влаштовує Сполучені Штати в якості українського лідера. Друга причина – суттєве зближення Росії і Заходу, особливо після терактів 11 вересня, в результаті чого поле для української «гри на протиріччях» практично зникло. І третя причина – економічна криза на Заході, котра суттєво ускладнила отримання Україною кредитів та експорт української продукції до США і Європи», - пише російський тижневик «Експерт».
«Російські компанії все активніше починають освоювати економічний простір південно-східного сусіда», - мовиться у статті. Безумовними лідерами російської експансії нині є: «Альфа-Групп», «ЛУКойл», «Славнєфть», «Русал», «АвтоВАЗ» та «Газпром-Сібур». Перераховуючи ці компанії, автори статті прямо вказують, що та чи інша компанія вже контролює чи збирається зробити в Україні. Скажімо, «Газпром-Сібур» планує контролювати 30 відсотків виробництва азотних добрив в Україні.
Інтерес російського бізнесу до економічної інтеграції з Україною, очевидно, значною мірою викликаний бажанням отримати контроль над підприємствами, продукція чи послуги котрих є для російських компаній життєво важливими чи не мають аналогів у Росії, - пише російський тижневик «Експерт». Це стосується зокрема української сільськогосподарської техніки.
За висновками авторів статті, однією з найсуттівіших перешкод в економічній співпраці України і Росії є – митні платежі і режими. Йдеться також і про квоти, запроваджені Росією на українську продукцію.
«Під Роком України в Росії, очевидно, треба розуміти, що нині наша черга робити дружні жести стосовно сусідньої держави, - зауважуть автори статті в російському тижневику «Експерт». А 2003 рік стане Роком Росії в Україні – тобто періодом подібних жестів у відповідь. Але цих жестів може й не бути. Наприклад, з причини економічної стагнації у Росії, яка змусить Україну шукати потужнішого партнера. Чи через несподіване охолодження стосунків між Росією і США, що знову зробить вигідною для України політику маневрування». Щоправда, - зауважує російський тижневик «Експерт», можливості такого курсу сильно обмежені через не дуже то тепле ставлення Сполучених Штатів до Леоніда Кучми, але незабаром картина може змінитися, оскільки Верховна Рада включила до порядку денного своєї 9-ої сесії проект постанови про ініціювання усунення президента Леоніда Кучми шляхом імпічменту.
«А якщо Кучма «піде», то усі сьогоднішні плани взаємної дружби можуть просто залишитися лише деклараціями, як це траплялося в останньому десятилітті», - зауважують автори аналітичної статті у російському тижневику «Експерт».
Проголошення цього року – Роком України «можна розцінювати як відкриту пропозицію «руки і серця» капризній нареченій по імені Україна, яка за останні 10 років завзято набивала собі ціну, роблячи реверанси почергово то Росії, то Заходові», - пише тижневик «Експерт».
На думку авторів публікації, найвдалішого моменту для зближення України і Росії як тепер - у новітній історії ще не було. Дотеперішня гра на протиріччях між Сполученими Штатами і Росією, яка була досить вигідною для України, і приносила як політичні дивіденди у вигляді прихильності Заходу, так і чималі західні кредити, відтепер стає все більше ускладненою, щонайменше з трьох причин, - мовиться у статті. «Перша – політична криза 2000 року, під час якої стало очевидним, що Леонід Кучма не влаштовує Сполучені Штати в якості українського лідера. Друга причина – суттєве зближення Росії і Заходу, особливо після терактів 11 вересня, в результаті чого поле для української «гри на протиріччях» практично зникло. І третя причина – економічна криза на Заході, котра суттєво ускладнила отримання Україною кредитів та експорт української продукції до США і Європи», - пише російський тижневик «Експерт».
«Російські компанії все активніше починають освоювати економічний простір південно-східного сусіда», - мовиться у статті. Безумовними лідерами російської експансії нині є: «Альфа-Групп», «ЛУКойл», «Славнєфть», «Русал», «АвтоВАЗ» та «Газпром-Сібур». Перераховуючи ці компанії, автори статті прямо вказують, що та чи інша компанія вже контролює чи збирається зробити в Україні. Скажімо, «Газпром-Сібур» планує контролювати 30 відсотків виробництва азотних добрив в Україні.
Інтерес російського бізнесу до економічної інтеграції з Україною, очевидно, значною мірою викликаний бажанням отримати контроль над підприємствами, продукція чи послуги котрих є для російських компаній життєво важливими чи не мають аналогів у Росії, - пише російський тижневик «Експерт». Це стосується зокрема української сільськогосподарської техніки.
За висновками авторів статті, однією з найсуттівіших перешкод в економічній співпраці України і Росії є – митні платежі і режими. Йдеться також і про квоти, запроваджені Росією на українську продукцію.
«Під Роком України в Росії, очевидно, треба розуміти, що нині наша черга робити дружні жести стосовно сусідньої держави, - зауважуть автори статті в російському тижневику «Експерт». А 2003 рік стане Роком Росії в Україні – тобто періодом подібних жестів у відповідь. Але цих жестів може й не бути. Наприклад, з причини економічної стагнації у Росії, яка змусить Україну шукати потужнішого партнера. Чи через несподіване охолодження стосунків між Росією і США, що знову зробить вигідною для України політику маневрування». Щоправда, - зауважує російський тижневик «Експерт», можливості такого курсу сильно обмежені через не дуже то тепле ставлення Сполучених Штатів до Леоніда Кучми, але незабаром картина може змінитися, оскільки Верховна Рада включила до порядку денного своєї 9-ої сесії проект постанови про ініціювання усунення президента Леоніда Кучми шляхом імпічменту.
«А якщо Кучма «піде», то усі сьогоднішні плани взаємної дружби можуть просто залишитися лише деклараціями, як це траплялося в останньому десятилітті», - зауважують автори аналітичної статті у російському тижневику «Експерт».
