Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 16:41

Огляд подій тижня: Зближення Росії із Заходом (Угода НАТО-Росія, самміт ЄС-Росія). Індійсько-пакистанський конфлікт. Ситуація на Близькому сході та інше


Огляд подій тижня: Зближення Росії із Заходом (Угода НАТО-Росія, самміт ЄС-Росія). Індійсько-пакистанський конфлікт. Ситуація на Близькому сході та інше

Прага, 31 травня 2002 – У нашому сьогоднішньому огляді ми порушимо кілька головних подій, які минулого тижня залишалися у центрі уваги західних засобів інформації і державних лідерів. Серед цих подій ми зупинимося на підписанні угоди про створення ради НАТО-Росія і на самміті ЄС-Росія, на дальшій ескалації індійсько-пакистанського конфлікту, на ситуації на Близькому сході і на деяких інших проблемах. Перед мікрофоном Василь Дарчук.

Почнемо від найголовнішої, на нашу думку, події: від самміту лідерів країн союзу НАТО у Римі, а точніше – на військовій базі Практіка ді Маре неподалік від Рима. Минулого вівторка центральним пунктом самміту стало підписання угоди про створення ради НАТО-Росія. Від союзу НАТО угоду підписали 19 керівників країн оборонного союзу, від Росії – президент Путін. У рамках цієї структури відтепер Росія зможе брати участь у вирішенні низки надзвичайно важливих міжнародних проблем, передусім боротьби з тероризмом і непоширенням зброї масового знищення. При цьому Росія не матиме права вето або впливу на інші рішення союзу НАТО, зокрема на залучення нових членів. Численні західні лідери привітали створення нової ради, яка, після підписання у Москві угоди про скорочення ядерних арсеналів США і Росії, мала би остаточно покласти край протистоянню між Заходом і Росією і відкрити, за словами оптимістів, нову сторінку в історії.

Численні оглядачі погоджуються, що нинішнє зближення Росії із Заходом без сумніву піде на користь обох сторін, проте підкреслюють, що нинішні заходи можуть стати лише початком тривалого процесу. Наступна шпигунська афера, на їхню думку, або інше подібне непорозуміння може знову охолодити поки що нетривкі взаємини. Прикладом цього журналісти вважають заяву Путіна, із якою він виступив минулої середи на нараді з лідерами Європейського союзу в Москві. Путін узалежнив дальші взаємини Москви з ЄС від згоди на безвізовий рух населення і товарів анклаву Калінінградської області через територію Литви й Польщі, які незабаром стануть членами Європейського союзу. Керівники ЄС бажають натомість посилити свої зовнішні кордони із приходом нових членів, щоб перекрити шляхи організованої злочинності із країн колишнього СРСР.

Далі іще один приклад. Асамблея НАТО запросила до оборонного союзу 7 нових членів, серед них і Естонію. Хоча Москва не може зупинити поширення НАТО а Схід, однак, не приховує свого невдоволення. Цього тижня представник міністерства закордонних справ Росії заявив, що у світлі припинення конфронтації між НАТО й Росією прийняття нових членів не має сенсу. Тим часом кандидати до НАТО зі східноєвропейських країн на всякий випадок дотримуються іншої думки. Оглядачі наводять низку інших розбіжностей між сторонами, подолання яких потребуватиме тривалого часу.

Інша подія тижня – це ескалація індійсько-пакистанського конфлікту і взаємних погроз ворогуючих сторін, які посідають ядерну зброю. У своєму понеділковому зверненні до народу пакистанський лідер, генерал Мушарраф заявив, що Пакистан не бажає війни, проте він готовий дати належну відсіч противнику і вжити для цього всі наявні засоби. За словами міністра закордонних справ Індії Сінгха, заява Мушаррафа лише посилила напруження в регіоні. Сiнгх сказав, що не бачить сенсу у зустрічі прем’єр-міністра Індії Ваджпаї з Мушаррафм. При цьому не надто допомогли дипломатичні зусилля міністра закордонних справ Великобританії Джека Строy, який на початку тижня у ролі посередника відвідав Делі й Ісламабад. Від початку тижня уздовж спільного кордону триває артилерійська перестрілка, особливо в районі спірної території Кашміру, де ісламські сепаратисти не припиняють терористичних актів. У середу в Гуджараті терористи влаштували низку вибухів, підклавши вибухові пристрої у різних місцях, в тому числі під сидіннями міських автобусів. Журналісти підкреслюють, що в Гуджараті тривають особливо жорстокі сутички між мусульманами й індуїстами. Раніше цього тижня у пресі з’явилися повідомлення про те, що в Кашмірі на боці сепаратистів воюють бойовики Аль-Кайди, які втекли з Афганістану і які намагаються спровокувати ядерний конфлікт між двома країнами щоб змусити Пакистан відвести свої сили з кордону з Афганістаном, де вони допомагають підрозділам антитерористичої коаліції в боротьбі рештками Аль-Кайди й талібану. Як видно з усього, ці повідомлення мають під собою ґрунт. У четвер генерал Мушарраф справді оголосив про перекинення значної частини пакистанських військ з афганського кордону на індійський.

Хоча Мушарраф водночас пообіцяв докласти зусиль до припинення провокацій ісламських екстремістів у Кашмірі, індійські лідери сумніваються у щирості його слів, а оглядачі – в його спроможності взяти під контроль ісламських екстремістів.

Близький схід теж залишається джерелом неспокою. У понеділок у торговельному центрі неподалік від Тель-Авіва палестинські екстремісти влаштували черговий терористичний акт, унаслідок якого загинуло двоє людей і 27 було поранено. Наступного дня в рамках відплатної акції ізраїльські сили провели операцію на західному березі Йордану, заарештувавши кількох запідозрених у тероризмі палестинців, у тому числі одного з місцевих лідерів Хамасу. У середу, тут же на західному березі Йордану палестинець обстріляв ізраїльських школярів, убивши трьох дітей і поранивши одного дорослого. Перестрілки між палестинцями й ізраїльськими підрозділами тривали у четвер і п’ятницю.

На початку тижня на Близький схід прибули представники Європейського союзу і США для консультацій з ізраїльськими й палестинськими керівниками у справі підготовки нової міжнародної конференції для врегулювання конфлікту. У п’ятницю американський посланник Уільям Бернс провів переговори із президентом Єгипту про можливості відновлення близькосхідного мирного процесу за участю Єгипту.

Коментуючи події на Близькому сході, оглядачі підкреслюють, що палестинські екстремістські угруповання, які, власне кажучи, не висувають жодних пропозицій, намагаються новими терористичними актами не дати шансів відновити мирні переговори і водночас підривають симпатії міжнародної громадськості до палестинської справи. Тим часом Арафат, на їхню думку, фактично втратив контроль над екстремістськими групами і пасивно зайняв їхню сторону.

Варто сказати кілька слів і про ситуацію в Афганістані, де у червні розпочнеться перше засідання Лоя Ïрґи, тобто афганського парламенту, а ще точніше – ради старійшин. Політична боротьба тут іде на афганський манер. Протягом травня вбито 8 кандидатів у старійшини. Дальших убивств і терористичних актів тут очікують і під час засідань ради старійшин.

Тим часом сили антитерористичної коаліції, незважаючи на кількаразове оголошення про успішне закінчення операції, у середу розпочали нову акцію на сході Афганістану в пошуках решток бойовиків Аль-Кайди і талібану. Протягом минулого тижня Німеччина й Туреччина надіслали сюди додаткові підрозділи миротворців.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG