Прага, 6 червня 2002 - Сполучені Штати Америки мають твердий намір покласти край контрабанді людей в усьому світі. Так заявив державний секретар США Колин Пауел, оголошуючи в середу про вже другий щорічний звіт Держдепартаменту на цю тему. На думку Пауела, цей звіт надихне інші країни викорінювати це зло.
«Щороку від 700 тисяч до 4 мільйонів осіб у світі, за оцінками, стають жертвами контрабандистів людей шляхом обману, примусу й просто викрадення», – заявив Колин Пауел.
Більшість цих жертв, за його словами, - жінки й діти, яких нерідко змушують до порнографії й проституції, завдаючи їм жахливих психічних і фізичних мук і ставлячи їх під ризик руйнівних хвороб, як-то СНІДу. Інші ж опиняються в не менш страхітливих умовах примусової праці за низьку платню на якомусь виробництві, в будівництві чи сільському господарстві.
У цьогорічному звіті, якого тепер вимагає щороку від Державного департаменту Акт про захист жертв контрабанди людей і насильства 2000 року, розглянено 89 країн світу, що є місцем походження, транзиту або призначення жертв контрабанди людей.
19 із них звинувачено в тому, що вони надто мало роблять для подолання цього явища, що його закон визначає як змушення, переконання чи перевезення людини з метою участі в сексуальних діях або в примусовій праці чи наданні послуг.
До цієї «третьої групи» досліджених країн, які, на думку США, не відповідають мінімальним вимогам згаданого закону й не докладають достатніх зусиль до цього, поруч із Афганістаном, Боснією, Камбоджею, М’янмою, Іраном чи кількома арабськими країнами опинилися й Туреччина, Греція і Росія. Більшість цих країн, за словами відповідальної за звіт, Посла Нансі Елі-Рейфел, мають спільну рису: «Країни, що, на мою думку, перебувають у самому низу, - це ті, які не визнають, що мають проблеми з контрабандою людей».
Україна, як ми вже повідомляли, виявилася в другій групі, 52 країни якої теж не відповідають мінімальним вимогам, але намагаються їх досягти.
У першій групі - держави, що досягли американських стандартів: контрабанда людей у них є злочином, контрабандистів успішно карають, у них існують програми захисту жертв. Але це не означає, що ці країни вже подолали проблему - як зазначив Колин Пауел, до самих Сполучених Штатів щороку незаконно перевозять близько 50 тисяч осіб.
Звіт, що його укладено за даними американських урядових і неурядових організацій і посольств, неповний - про деякі країни просто не вдалося зібрати потрібну інформацію. Серед тих, що не потрапили до нього, - наприклад, Ірак, Північна Корея чи Сомалі, в яких, як уважають, проблема контрабанди людей теж постала гостро.
Тим часом найбільші порушники, які не виправляться, можуть постраждати: «Країни, що не докладуть потрібних зусиль, потраплять під санкції відповідно до Акту про захист жертв контрабанди людьми, починаючи з наступного року», – заявив Пауел. Їм ідеться, зокрема, про припинення американської негуманітарної й неторгівельної допомоги, а також підтримки США в світових фінансових установах.
«Щороку від 700 тисяч до 4 мільйонів осіб у світі, за оцінками, стають жертвами контрабандистів людей шляхом обману, примусу й просто викрадення», – заявив Колин Пауел.
Більшість цих жертв, за його словами, - жінки й діти, яких нерідко змушують до порнографії й проституції, завдаючи їм жахливих психічних і фізичних мук і ставлячи їх під ризик руйнівних хвороб, як-то СНІДу. Інші ж опиняються в не менш страхітливих умовах примусової праці за низьку платню на якомусь виробництві, в будівництві чи сільському господарстві.
У цьогорічному звіті, якого тепер вимагає щороку від Державного департаменту Акт про захист жертв контрабанди людей і насильства 2000 року, розглянено 89 країн світу, що є місцем походження, транзиту або призначення жертв контрабанди людей.
19 із них звинувачено в тому, що вони надто мало роблять для подолання цього явища, що його закон визначає як змушення, переконання чи перевезення людини з метою участі в сексуальних діях або в примусовій праці чи наданні послуг.
До цієї «третьої групи» досліджених країн, які, на думку США, не відповідають мінімальним вимогам згаданого закону й не докладають достатніх зусиль до цього, поруч із Афганістаном, Боснією, Камбоджею, М’янмою, Іраном чи кількома арабськими країнами опинилися й Туреччина, Греція і Росія. Більшість цих країн, за словами відповідальної за звіт, Посла Нансі Елі-Рейфел, мають спільну рису: «Країни, що, на мою думку, перебувають у самому низу, - це ті, які не визнають, що мають проблеми з контрабандою людей».
Україна, як ми вже повідомляли, виявилася в другій групі, 52 країни якої теж не відповідають мінімальним вимогам, але намагаються їх досягти.
У першій групі - держави, що досягли американських стандартів: контрабанда людей у них є злочином, контрабандистів успішно карають, у них існують програми захисту жертв. Але це не означає, що ці країни вже подолали проблему - як зазначив Колин Пауел, до самих Сполучених Штатів щороку незаконно перевозять близько 50 тисяч осіб.
Звіт, що його укладено за даними американських урядових і неурядових організацій і посольств, неповний - про деякі країни просто не вдалося зібрати потрібну інформацію. Серед тих, що не потрапили до нього, - наприклад, Ірак, Північна Корея чи Сомалі, в яких, як уважають, проблема контрабанди людей теж постала гостро.
Тим часом найбільші порушники, які не виправляться, можуть постраждати: «Країни, що не докладуть потрібних зусиль, потраплять під санкції відповідно до Акту про захист жертв контрабанди людьми, починаючи з наступного року», – заявив Пауел. Їм ідеться, зокрема, про припинення американської негуманітарної й неторгівельної допомоги, а також підтримки США в світових фінансових установах.
