Варшава, 24 червня 2002 - Тим часом аналітики передбачають, що розширення Європейського Союзу за схваленим на самміті у Севільї календарем, можливе, якщо Польща й решта країн-кандидатів погодяться на умови, які ставить ЄС. Для Польщі, а радше для польського уряду, почався дуже тяжкий тиждень. Насамперед – у вівторок 25 червня «Радикальна самооборона», партія, до якої долучається дедалі більше невдоволених селян, обіцяє вивести на вулиці людей і паралізувати рух на дорогах усієї країни. Видно, що крайнім може вдатися їхній захід. Прем’єр же оголосив, що не допустить цього. Таким чином, можуть виникнути ексцеси.
Ситуація виглядає дуже непевною ще через те, що порушено, сказати б, основні надії поляків на те, що 1 січня 2004 року поляки прокинуться у Європейському Союзі. Насамперед дедалі частіше лунає термін червень 2004-го, себто йдеться про реальне піврічне спізнення. А по-друге, багато хто розуміє, що бути в Європейському Союзі поляки можуть лише, коли вони пристануть на умови 15-ки, зокрема, в питанні доплат рільникам. Іншими словами, польські фермери не мають шансу дістати такі дотації, як усі решта фермерів країн Євросоюзу. А це означає, що вони не витримають конкуренції на спільному ринку.
Справа ускладнюється, як ми вже згадували, великою активністю крайніх правих радикалів «Народної самооборони», ядро якої складають власне селяни. Ця партія нині в рейтингах займає друге після панівної лівої коаліції місце. Перед минулими виборами цій партії давали заледве три відсотки підтримки населення. І хоч нині прем’єр Польщі не погоджується на дискримінаційні, як вважають тут, умови в питанні доплат для польських фермерів, все ж оглядачі прогнозують, що рано чи пізно уряд буде змушений піти на якийсь компроміс, так як пішов він у питаннях продажу польської землі іноземцям і в питанні права для поляків легально працювати в країнах ЄС. Аналітики не без натяку пригадують тут позицію минулого правого уряду Єжи Бузека, який займав тверду позицію у відстоюванні польських інтересів у переговорах із Європейським Союзом.
Лівий уряд, така думка складається нині в Польщі, йде на суттєві поступки, що може призвести до того, що поляки стануть членами Європейського союзу другої категорії. Реалісти, однак, заспокоюють – краще другої, ніж ніякої, бо альтернативи для Польщі нема. Як підтвердження того, що Євросоюз для Польщі - панацея від усіх бід, наводиться приклад підтримки ЄС для Польщі в справі російських домагань щодо Калінінграда. Мовляв, Євросоюз тут цілком став на позицію польського державного інтересу. На такі твердження крайні праві в Польщі відповідають, що ще кілька років тому це питання вирішувалося б не у Брюсселі, а у Варшаві.
Ситуація виглядає дуже непевною ще через те, що порушено, сказати б, основні надії поляків на те, що 1 січня 2004 року поляки прокинуться у Європейському Союзі. Насамперед дедалі частіше лунає термін червень 2004-го, себто йдеться про реальне піврічне спізнення. А по-друге, багато хто розуміє, що бути в Європейському Союзі поляки можуть лише, коли вони пристануть на умови 15-ки, зокрема, в питанні доплат рільникам. Іншими словами, польські фермери не мають шансу дістати такі дотації, як усі решта фермерів країн Євросоюзу. А це означає, що вони не витримають конкуренції на спільному ринку.
Справа ускладнюється, як ми вже згадували, великою активністю крайніх правих радикалів «Народної самооборони», ядро якої складають власне селяни. Ця партія нині в рейтингах займає друге після панівної лівої коаліції місце. Перед минулими виборами цій партії давали заледве три відсотки підтримки населення. І хоч нині прем’єр Польщі не погоджується на дискримінаційні, як вважають тут, умови в питанні доплат для польських фермерів, все ж оглядачі прогнозують, що рано чи пізно уряд буде змушений піти на якийсь компроміс, так як пішов він у питаннях продажу польської землі іноземцям і в питанні права для поляків легально працювати в країнах ЄС. Аналітики не без натяку пригадують тут позицію минулого правого уряду Єжи Бузека, який займав тверду позицію у відстоюванні польських інтересів у переговорах із Європейським Союзом.
Лівий уряд, така думка складається нині в Польщі, йде на суттєві поступки, що може призвести до того, що поляки стануть членами Європейського союзу другої категорії. Реалісти, однак, заспокоюють – краще другої, ніж ніякої, бо альтернативи для Польщі нема. Як підтвердження того, що Євросоюз для Польщі - панацея від усіх бід, наводиться приклад підтримки ЄС для Польщі в справі російських домагань щодо Калінінграда. Мовляв, Євросоюз тут цілком став на позицію польського державного інтересу. На такі твердження крайні праві в Польщі відповідають, що ще кілька років тому це питання вирішувалося б не у Брюсселі, а у Варшаві.
