Прага, 26 червня 2002 – Західні оглядачі продовжують коментувати оприлюднені в понеділок пропозиції президента США Буша у справі врегулювання ізраїльсько-палестинського конфлікту. Хоча думки оглядачів явно поділилися, більшість з них вважають мирні ініціативи кроком вперед у зусиллях США відновити мирний процес на Близькому сході.
Газета «Вашингтон пост», яка вчора і сьогодні вмістила чимало критичних зауважень на тему мирних пропозицій Буша, містить коментар свого оглядача Майкла Келлі, який виступає із чотирма досить відважними й оптимістичними передбаченнями розвитку подій на Близькому сході після оприлюднення американських мирних пропозицій. По-перше, як вважає коментатор, протягом наступного року або й раніше палестинський лідер Арафат під тиском палестинського населення змушений буде відійти від влади. По-друге, палестинці оберуть нових лідерів, які зможуть ліпше представляти їхнє керівництво. Далі, по-третє, Сполучені Штати й Ізраїль підтримають розвиток нової палестинської держави, чого не траплялося ніколи в історії. І врешті, як передбачає оглядач газети «Вашингтон пост» Майкл Келлі, потягом найближчих років Палестина стане однією із двох арабських демократичних держав.
Дещо інакше бачать мирні пропозиції президента Буша європейські коментатори. Приміром оглядач німецької газети «Франкфуртер альґемайне цайтунґ» Ґюнтер Лерх визнає, що Арафат справді не найліпша фігура, щоб представляти палестинців. Поте нинішня катастрофічна ситуація постала у зв’язку із триваючою окупацією палестинських земель, будівництва на них єврейських поселень і комунікацій, у зв’язку з невирішеною проблемою палестинських біженців і постійними приниженнями. Шарон, за словами автора, відкинув домовленості , досягнуті в Осло 93-го року. Тим часом він пообіцяв мир у вересні 2000-го року, коли відвідав храм Гори. Пропозиції Буша стали би набагато ефективніші, пише на закінчення Лерх, якби Ізраїль мав іншого лідера.
Тим часом британська газета «Індепендент» у редакційній статті зауважує, що нинішні пропозиції президента США Буша явно відрізняються від тих, із якими він виступив два місяці тому. У нових пропозиціях відсутні заклики до негайного виведення ізраїльських військ із палестинських територій і до негайного припинення дальшої розбудови єврейських поселень на цих територіях.
Далі, закликаючи до обрання нових лідерів, проведення нових виборів і до заміни політичних структур попри той факт, що (палестинцям) бракує нових людей, Буш, за словами газети, порушує головний принцип державності – не втручатися у внутрішні справи інших народів.
Газета «Вашингтон пост», яка вчора і сьогодні вмістила чимало критичних зауважень на тему мирних пропозицій Буша, містить коментар свого оглядача Майкла Келлі, який виступає із чотирма досить відважними й оптимістичними передбаченнями розвитку подій на Близькому сході після оприлюднення американських мирних пропозицій. По-перше, як вважає коментатор, протягом наступного року або й раніше палестинський лідер Арафат під тиском палестинського населення змушений буде відійти від влади. По-друге, палестинці оберуть нових лідерів, які зможуть ліпше представляти їхнє керівництво. Далі, по-третє, Сполучені Штати й Ізраїль підтримають розвиток нової палестинської держави, чого не траплялося ніколи в історії. І врешті, як передбачає оглядач газети «Вашингтон пост» Майкл Келлі, потягом найближчих років Палестина стане однією із двох арабських демократичних держав.
Дещо інакше бачать мирні пропозиції президента Буша європейські коментатори. Приміром оглядач німецької газети «Франкфуртер альґемайне цайтунґ» Ґюнтер Лерх визнає, що Арафат справді не найліпша фігура, щоб представляти палестинців. Поте нинішня катастрофічна ситуація постала у зв’язку із триваючою окупацією палестинських земель, будівництва на них єврейських поселень і комунікацій, у зв’язку з невирішеною проблемою палестинських біженців і постійними приниженнями. Шарон, за словами автора, відкинув домовленості , досягнуті в Осло 93-го року. Тим часом він пообіцяв мир у вересні 2000-го року, коли відвідав храм Гори. Пропозиції Буша стали би набагато ефективніші, пише на закінчення Лерх, якби Ізраїль мав іншого лідера.
Тим часом британська газета «Індепендент» у редакційній статті зауважує, що нинішні пропозиції президента США Буша явно відрізняються від тих, із якими він виступив два місяці тому. У нових пропозиціях відсутні заклики до негайного виведення ізраїльських військ із палестинських територій і до негайного припинення дальшої розбудови єврейських поселень на цих територіях.
Далі, закликаючи до обрання нових лідерів, проведення нових виборів і до заміни політичних структур попри той факт, що (палестинцям) бракує нових людей, Буш, за словами газети, порушує головний принцип державності – не втручатися у внутрішні справи інших народів.
