Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 12:25

Прямий Ефір: Вартість людського життя у вугільній промисловості України


Прямий Ефір: Вартість людського життя у вугільній промисловості України

Київ, 8 червня 2002 -

Ведучі: Людмила Литовченко та Сергій Грабовський

Гості студії: народний депутат, академік Ігор Юхновський та (телефоном) народний депутат, голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець

Людмила Литовченко

За 10 років незалежності в шахтах України відбулося 20 великих аварій, у яких загинуло близько 500 шахтарів. Це, не рахуючи щоденних, поодиноких смертей під землею.

Минулої неділі, в ночі з 6 на 7 липня пожежа в шахті «Україна», що на Донеччині, забрала життя ще 35 гірників. Про це докладніше розповідає наш кореспондент із Донецька Сергій Гармаш.

Сергій Гармаш

Пожежа спалахнула близько другої години ночі на глибині 670 метрів. В цей час в шахті працювали 114 гірників, більшість із яких піднялися на поверхню самі. 12 гірників були відправлені в лікарні Донецька. Двоє з них у тяжкому стані, який на сьогодні, за словами медиків значно покращився.

Але доля 35 шахтарів залишалася невідомою ще 12 годин після аварії. Приблизно о 14 годині в неділю були знайдені їхні тіла. Сиротами залишилося 48 дітей.

Створена державна комісія на чолі з першим віце-прем’єром Олегом Дубиною. Пожежа триває, тому експерти ще не опускалися в шахту, щоб з’ясувати причини пожежі. Попередньою версією було те, що спалахнув конвеєр. Але сьогодні на прес-конференції заступник донецького губернатора Володимир Логвиненко поставив її під сумнів, назвавши можливою причиною замикання кабелю.

Узагалі треба розрізняти причину пожежі та загибелі шахтарів. За словами члена держкомісії, заступника голови шахтарської профспілки Леоніда Давидова причиною смерті стало отруєння чадним газом. Цікава і стаття, за якою порушила кримінальну справу за фактом загибелі людей Донецька обласна прокуратура - вона називається «Порушення правил безпеки під час виконання робіт із підвищеною небезпекою».

Експерти, які до висновків комісії не хочуть називати себе, заявили кореспондентові «Радіо Свобода», що, можливо, людей можна було врятувати. Тобто, загинули вони через неправильну організацію гасіння пожежі в перші хвилини після її початку. Офіційно про це не кажуть. Навіть в інтерв’ю ЗМІ різні члени комісії заявляють про низький рівень керівництва шахти щодо організації роботи в ній.

Вищеназваний Леонід Давидов також сказав, що «очевидно, були помилки в ліквідації аварії». Які саме помилки, ніхто не каже. Утім, ще вчора в шахтарських колах було багато розмов про так званий «реверс». Взагалі, в шахті з постачального ствола струм повітря йде на вентиляційний ствол. «Реверс»- це, коли навпаки. Його роблять планово кілька разів на рік, або аварійно, наприклад, щоб загасити пожежу. У будь-якому випадку у шахті на цей момент не повинно бути людей. За неофіційною версією, саме це і було зроблено у недільну ніч у шахті «Україна», але людей з неї чомусь не вивели. Тобто, чадний газ, начебто помилково, пустили на шахтарів. Члени комісії уникають розмов про це.

9 липня розпорядженням голови обладміністрації Віктора Януковича оголошено на Донеччині днем жалоби. В цей же день загиблі гірники будуть поховані. На церемонію поховання має прибути прем’єр-міністр України Анатолій Кінах, який також візьме участь у засіданні державної комісії з розслідування причин трагедії. Свої висновки щодо причин трагедії держкомісія має оголосити до 23 липня.

Людмила Литовченко

Ось така чергова трагедія сталася на Донеччині. Пане Юхновський, на Вашу думку, чому такі часті смертельні випадки на шахтах Донбасу? Це ж уже триває роками. Хтось же кладе гроші за вугілля, чому за ці кошти не здійснюється реконструкція шахт? І, взагалі, яка причина того, що такі трагедії трапляються і досить часто?

Ігор Юхновський

З бюджету держави щорічно надаються величезні кошти на вугільну промисловість України. Наприклад, у 2002 році з бюджету надано на департамент вугільної промисловості 2,5 мільярди гривень, в тому числі на державну підтримку вуглевидобувних підприємств - 850 мільйонів гривень, а на переоснащення вугільних шахт - 438 мільйонів. Аналогічно виглядали 2001 та 2000 роки. Я можу навести дані, наприклад, за 1999 рік, там надавались великі кошти, зокрема, по мільйону, по півтора мільйони на роботи з вивчення загазованості. Якщо взяти навіть 1995 рік, то 7 трильйонів карбованців було надано, і 20 трильйонів карбованців на компенсацію ціни на вугілля. Тобто, якщо взяти суму тих грошей, які з бюджету були надані на розвиток вугільної промисловості в Україні, то це величезні гроші приблизно 12 мільярдів, а може і більше, гривень. Крім того, ще є допомога іноземних фондів.

Тому, мені і дивно, чому до цих пір, я б сказав, на рівні місцевої влади Донбасу, не приведено все в порядок, не зроблена належна дисципліна праці, адже люди мають справу з дуже небезпечною системою. Вугленосні копалини Донбасу належать до найбільш загазованих копалин у світі. Дуже високий відсоток метану і це є відомо. Треба відповідно до цього відповідним чином себе вести і від того захищатися.

На жаль, в Донбасі рік від року мали місце нещастя. Наприклад у 1989 році, це ще за радянських часів, на 1 мільйон вугілля, яке видобувалося в Донбасі було 1,5 людських жертв. В рік гинуло приблизно 200-220 осіб. Правда, тоді це все не розголошувалося. Крім того, ви знаєте, що в Донбасі за радянських часів була підірвана в шахті ядерна бомба. Все це разом узяте призвело до порушення цієї великої екологічної підземної системи. Ця система така, що вона необхідна Україні з точки зору енергозабезпечення, але це система і така, що народ платить надто велику жертву за необачність, можливо, за безграмотність, а, можливо, за нецільове використання коштів, які надають для цієї системи.

Людмила Литовченко

Пане Юхновський, Ви згадали про міжнародну допомогу у цій галузі. До речі, останнє число газети «Вашингтон Поуст» пише, що «Світовий банк від 1996 до 200 року надав Україні 300 мільйонів доларів позик на поліпшення у Міністерстві вугільної промисловості . Але після того, як Віктора Ющенка замінив на посаді прем’єр-міністра Анатолій Кінах, чільний представник Світового боку Лука Барбоне заявив, що український уряд припинив переговори про позику на 100 мільйонів доларів на реструктуризацію вугільних шахт». Як можна прокоментувати отакі дії українського уряду?

Ігор Юхновський

Я б не хотів коментувати дії українського уряду. Я не знаю, чому уряд Кінаха, і чи справді, він відмовився, чи то, може, переговори ще ведуться стосовно позики...

Але я знову хочу підтвердити той факт, що Донецький вугільний регіон одержує досить багато коштів допомоги як із бюджету, так із зовнішніх джерел. У всьому тому повинен бути наведений жорсткий порядок, не лише з витрачанням грошей, не лише з раціональною поведінкою з шахтами -, які саме треба закрити, які треба використовувати, але і з технікою безпеки на місцях, тобто, жорстким дотриманням дисципліни праці.

Сергій Грабовський

Я думаю, зараз саме час запитати Михайла Волинця про те, чи доходять ці великі гроші, цифри були наведені,з бюджету за призначенням і чи в належному стані знаходяться ці всі системи на самих шахтах?

Михайло Волинець

Відносно позики, яка надавалася Україні для реструктуризації вугільної промисловості, дійсно, у 1996 році було надано понад 16 мільйонів доларів США для реалізації пілотного проекту з реструктуризації вугільної промисловості. Це була більш-менш удала реалізація, хоча були порушені екологічні питання і було помічене деяке розкрадання коштів.

Потім, у 1997 році вже було надано 300 мільйонів доларів США на реструктуризацію вугільної промисловості. Але на прохання уряду України, уряду Пустовойтенко, ці кошти були зараховані до бюджету і були скеровані на виплату боргу за поставлені енергоносії з Росії та з Туркменії, мається на увазі, нафта й газ. Частина коштів була скерована на погашення позики Валютному фонду.

Тому ці кошти не дійшли до вугільної галузі, але Світовий банк, у той же час, став вимагати проведення реструктуризації, що призвело до масового закриття шахт без вирішення соціальних питань і таке інше.

Тепер повернемося до державної холдингової компанії, до якої у нас відноситься шахта «Україна». Заборгованість із заробітної плати у цьому холдингу на початку року становила 62 мільйони 778 тисяч гривень, а через п’ять місяців - вона вже становила 73 мільйони 300 тисяч гривень. Вона зросла на 11 мільйонів 500 тисяч гривень.

І тепер конкретно шахта «Україна». На початку року заборгованість становила понад 14 мільйонів гривень, а через 5 місяців - уже понад 17 мільйонів гривень. Вона зросла на 3 мільйони гривень. Якщо тут не вирішувалися такі питання як виплати заробітної плати, то, зрозуміло, що не вирішувалися питання техніки безпеки, екологічні питання й інші. Тепер хочу торкнутися того, як обладнання поставлялося у цей регіон. Всі знають, що тут закуповувалося старе обладнання за рахунок тіньових коштів, а якщо воно старе, то, зрозуміло, воно не могло нормально працювати й гарантувати техніку безпеки. Це робилося в Донецькій області.

Сергій Грабовський

Так, пане Михайле, але я хотів би... Ми знаємо, що Ви мали зустріч з прем’єром Анатолієм Кінахом якраз напередодні цієї трагедії, й порушували якраз і питання, пов’язані з безпекою у вугільній галузі. Ми б хотіли знати Ваші враження, ми запрошували сьогодні урядовців з Міністерства з надзвичайних ситуацій на наш ефір, але вони були надто зайняті і сказали, що зможуть до нас прийти у п’ятницю чи наступного тижня, але не сьогодні. Отже, ми змушені таким чином через Вас виявляти ставлення уряду до цих проблем.

Михайло Волинець

По-перше, Кінах добре вміє баєчки розказувати, і пам’ять в нього добра і він може справді, добре відтворювати ситуацію й розказати гарно. Але хочу повернутися до 25 червня, коли проходило виїзне засідання Кабінету міністрів у Луганській області, і це засідання проводив сам прем’єр-міністр Анатолій Кінах. Однак, було воно проведене просто «для галочки». Незважаючи на те, що стояло досить нагальне питання про реструктуризацію вугільної галузі й стан, який склався на цей час. Було надано слово губернатору Донецької області Віктору Януковичу, губернатору Луганської області – Олександру Єфремову, потім – міністру палива й енергетики Гайдуку, а також двом керівникам профспілок, які підконтрольні саме губернатору Донецької області Януковичу.

Людмила Литовченко

Пане Волинець, вибачте, ми не можемо так детально все переповідати, в нас мало часу...

Михайло Волинець

Також було надано мені слово для того, щоб висвітлити ситуацію, яка склалася, і внести пропозиції щодо покращення стану вугільної галузі, і після цього ми зустрілися з Кінахом і справді обговорили питання. Але це було лише в четвер минулого тижня.

Людмила Литовченко

Пане Волинець, от ми говоримо сьогодні про наслідки трагедії, яку переживає сьогодні Україна у зв’язку із загибеллю такої великої кількості людей. Я дозволю собі знову вдатися до цитати з британського щоденника Індепендент. Там сказано, що «українська гірничовидобувна галузь дорога і небезпечна, але ще більше українські політики бояться соціальних наслідків закриття шахт». І ось ми впродовж двох чи більше тижнів у Києві були свідками того, як вимагали уваги до себе шахтарі, і бачили також, чи приділяли їм цю увагу українські політики, влада. От що Ви можете з цього приводу сказати – дуже сильно бояться українські політики виступів шахтарів, чи може навпаки?

Михайло Волинець

Якби боялися, то не допустили б такої корупції, яка сьогодні існує у вугільній галузі, і розкрадання. Зовсім не бояться. І я наведу такий приклад, що вугілля українське, насамперед коксівне, забирається у гірників на 1.-22 долари нижче, ніж виходити з ціни відвантаження вугілля, відвантаження металу у місці вантаження на корабель. І це перше. По-друге, бартерні операції складають дуже великий відсоток - а взамін за забране вугілля поставляється обладнання, ціни якого перевищені вдвічі - утричі. Це є приклад пограбування. Або інший приклад - коли в об’єднанні Жовтеньвугілля генеральний директор Ященко вкрав один мільйон гривень. Яким чином? Вони демонтували підйомну установку на одній із шахт холдингу Жовтеньвугілля і перетягнули її в інше місце, пофарбували, витратили на це 150 тисяч гривень, а потім продали через підставну фірму за один мільйон доларів. і коли це стало відомо правоохоронним органам, вони розкрутили цю справу, і коли вже стало відомо міністру палива й енергетики Гайдуку, то втрутився Андрій Петрович Клюєв – голова профільного комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу та ядерної безпеки – і прикрив цю справу. Тоді тут не зрозуміло, яка ціна на вугілля, коли немає можливості виплатити зарплату, і українське вугілля стали палити на теплових електростанціях на 40 відсотків дешевше, ніж імпортний російський газ та мазут.

Ігор Юхновський

Я б ще сказав, що рік-річно з бюджету держави ідуть величезні гроші, але от як ці гроші діють на місці - щодо того, що пан - Волинець сказав, що купляється за дешево, і погане обладнання, і це створює небезпеку. З другого боку, майже щоденно є перед Верховною Радою чи перед урядом гірники, які стукають і вимагають з бюджету грошей, бюджет гроші дає, гроші йдуть в Донецьк, а то що там із ними робиться, чому такий безпорядок - того я не можу збагнути.

Людмила Литовченко

Дякуємо, пане Юхновський. І підемо далі в нашій програмі. Заступник голови Верховної Ради Олександр Зінченко заявив сьогодні на прес-конференції в Києві, що трагедія з гірниками в Донецьку є національною трагедією. Він наголосив на важливості радикального підходу до розв’язання проблем гірничої галузі. А про причини аварій на українських шахтах і про те, чи потрібно добувати вугілля такою ціною, наша кореспондентка Марина Пирожук розмовляла з директором енергетичних програм центру Разумкова Володимиром Саприкіним.

Марина Пирожук

Пане Саприкін, чому українське вугілля таке криваве? Майже щороку в Україні стаються аварії на шахтах, в чому причина?

Володимир Саприкін

Ми займаємо одне з провідних місць за кількістю аварій. Ця проблема в основному базується на тому, що наші шахти (тобто вугілля) мають підвищений уміст метану. Коли метан з’єднується з пилом вугільним, виникає вибух, тобто значний уміст метану в українському вугіллі призводить до значної кількості аварій. Також є проблема з технікою безпеки, вона не на кращому рівні, через це багато аварій механічних, наприклад, коли підйомник зривався, та інші. Значна глибина шахт і значний уміст метану - це головні причини аварій на українських шахтах. Не завжди вистачає коштів на дотримання високого рівня безпеки на шахтах і таке інше.

Марина Пирожук

Чи треба такі шахти закривати?

Володимир Саприкін

Такі шахти не треба закривати. Існують спеціальні технології дегазації шахт, і якщо їх вчасно проводити, то ймовірність таких аварій невелика, але на жаль не завжди ці роботи проводяться в повному обсязі.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG