Київ-Прага, 19 липня 2002 - Ведучі - Юлія Жмакіна у Києві, Ольга Буряк у Празі. Гості студії: експерт Центру Близькосхідних досліджень Сергій Данилов, голова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Олександра Кужель, генеральний директор Першої інвестиційної групи, віце-президент Київського банківського союзу, бізнесмен Борис Соболєв та на телефонному зв’язку зі Львова голова Львівського обласного товариства Меморіал Євген Гринів.
Ольга Буряк
У прямому ефірі Вечірня Свобода. Телефон студії 490 29 05. Просимо дуже коротко формулювати свої запитання. І ми переходимо до наступної теми.
Чи, справді, держава є найбільшим ворогом малого й середнього бізнесу в Україні?
5 років тому, коли в Україні створили Державний комітет із підприємництва, його перший голова Юрій Єхануров мав дуже амбіційні плани. Він запевняв, що кількість нових підприємств за 1 рік зросте на мільйон. На сьогодні що маємо в Україні: кількість приватних підприємств у середньому збільшується на 5-7%. Серед країн СНД Україна має найнижчий показник кількості малих підприємств. Їхній прибуток до держави складає лише 10%, коли в Європейських країнах – 70%.
І ще ми маємо, що понад 60% громадян в Україні вважають, що малий і середній бізнес розвивається тут у тіні.
Президент Кучма минулого тижня назвав причини такого стану речей.
Леонід Кучма
У країні сформувалась, відтворюється та дія, потужний бюрократичний механізм протидії їх розвитку. Мова йде не тільки про просту бюрократичну неспроможність до ефективного виконання своїх функцій, мова йде також про пряме паразитування багатьох чиновників на малому та середньому підприємництві. Форми такого паразитування різні, в тому числі суто корупційні. Картина нормативних актів, прийнятих органами виконавчої влади сьогодні суперечить засадам до регуляції. Це вже не просто брак у роботі, а спроба заблокувати здійснення самих засад регуляторної політики. Саме так буду оцінювати дії керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади. Настав час розібратися, хто лобіює шкідливий для держави та підприємців регуляторний акт.
Ольга Буряк
Президент Кучма вважає, що проблема у виконавчій владі, регуляторна політика якої плюс невиправдані податки блокують розвиток бізнесу в Україні.
Пані Кужель, президент критикує вашу політику. Чи це справедлива критика?
Олександра Кужель
Президент критикує не нас, а тих, хто її не виконує. Коли він посилається на 30% браку, то брак, який я показала, це рішення, які Державний комітет не пропустив для органів центральної виконавчої влади. 30%, а в середньому це 38%, якщо відверто казати по року, - це ті акти органів центральної виконавчої влади, які ми повертаємо без погодження. А по міських адміністраціях – 50%. Тобто наша політика працює, але є дуже великий супротив органів центральної виконавчої влади. На місцях краще, легше там із губернаторами, вони більш підпорядковані президенту. Але в розумінні кожного міністра ще не стало ідеологією, що спрощення процедур у тій галузі, яку вони очолюють, є єдиний критерій оцінки їх роботи. Це не радянські часи, коли вони давали й розподіляли якісь гроші або державні замовлення. Єдиним питанням, яким вони сьогодні керують, є той регуляторний документ, який вони пропонують для своєї галузі. Це спрощення входження в бізнес, організація бізнесу, ведення й виходу. Чи то є освіта, чи медицина, чи промисловість, чи транспорт – будь-яка галузь. Якщо міністр проти спрощення процедур, ні президент, ні Кужель не можуть спростити. Тобто ми стаємо тільки фільтром у провадженні нових тяжких процедур. Тому для нас ця доповідь президента є просто даром Божим, бо на сьогодні у нас буде можливість за дорученням президента вимагати особисту відповідальність на засіданні Кабінету Міністрів, щоб вони доповідали, показували, що кожен із них робить, як вони спрощують процедури, переглядають. Бо, наприклад, пані Бобильову у Міністерстві охорони здоров’я, яка відповідає за санепідемстанцію, я вже два роки не можу примусити переглянути, зокрема, таку норму, що всі кафе й ресторани повинні мити все хлоркою. Усі розуміють, що вже ніхто не миє посуд, використовуючи хлорку, але це залишається можливістю прийти перевірити, що не має хлорки і з тебе можна брати штрафи і таке інше. Тому для мене кожен наголос у доповіді президента, практично відповідає нашому настрою.
Юлія Жмакіна
Пані Олександро, комітет, який Ви очолюєте, просто, не може пробити стіну непорозуміння в інших відомствах?
Олександра Кужель
Знову ми з вами повертаємося до комітету. Я хочу сказати, що то є політика держави. Ïї проголосив президент.
Якщо президент у своєму указі ставить наголос, що забороняється при започаткуванні підприємницької діяльності ставити за вимогу виплати у благодійні фонди. То що скажіть, будь ласка, треба ще ухвалювати? Після того ми проводимо з газетою «Бізнес» відкриту дискусію, збираємо 350 прикладів по всій Україні, де чиновники різних рангів ставлять вимогу сплати у благодійні фонди. Всі ці матеріали надсилаємо до Прокуратури й кабінету-міністрів. Знаєте, яку ми відповідь отримали? «Факти перевірено. Підприємці все сплатили добровільно». Якщо немає розуміння відповідальності, Кужель не може порушити кримінальну справу, Кужель не може посадити чиновники чи усунути з посади.
Юлія Жмакіна
Пані Олександро, а що Ви можете?
Олександра Кужель
Я можу зупинити рішення органів міської адміністрації, я можу зупинити наказу будь-якого міністра. Але вони стали такі хитрі, наприклад, на місцях. Вони проводять рішенням рад, що ми зупинити не можемо згідно з законом про самоврядування. Ми заважаємо їм проводити постанови. Але, на жаль, в останній час, є така тенденція, коли навіть відбувається громадське обговорення постанови і вона явно не підтримана, практично 99,9% підприємців проти, (наприклад, така постанова, як голографічний захист, впровадження гарантійних талонів), а вона все рівно проходить через засідання кабінету-міністрів.
Тому я наголошувала, що треба тоді, якщо уряд ухвалює політичне рішення, яке не відповідає потребам підприємців, то треба, щоб той уряд брав на себе це політичне рішення і відповідав за його впровадження.
Для мене зараз головне показати економічну ефективність ухвалення рішень. На жаль ніхто цього ніколи не робив. Ми зараз робимо, наприклад, розрахунки по впровадженню санітарних книжок. Коли впроваджували їх обіцяли, що вони коштуватимуть 3 гривні, а ми проїхали всю Україну - вони коштують 15 гривень. Наприклад, саногляд коштує 75 гривень.
Про що ми говоримо, про які збільшення надходжень до бюджету, коли кожною постановою ми показуємо - піди сплати не державі, а ось тому, який близький до чиновників підприємець, ось тому, який зараз хоче запровадити бланки суворої звітності для товаро-транспорних накладних. Я не буду здивована, якщо з’явиться проект постанови в кабміні бланків суворої звітності «туалетний папір»
Я б хотіла порушити питання статистики. Я до неї дуже скептично ставлюся... В Україні згідно із законом існує поняття «суб’єктів підприємницької діяльності», до яких відносяться малі підприємства, як юридичні особи і фізичні особи. Ріст у нас суб’єктів підприємницької діяльності за минулий рік 20,1%. А коли наша статистика рахує, наприклад, надані послуги, то вона знову теж рахує лише фізичні особи. Статистика... Як казав Рузвельт: «Є брехня, є велика брехня і є статистика».
І зараз, коли ми кажемо, що треба її реформувати, то треба це робити не для того, щоб показувати збільшення на стільки то показників, а треба для того, щоб робити нормальний економічний аналіз. Для економістів статистика - це є завдання.
Ольга Буряк
Одним з останніх яскравих прикладів співіснування держави й підприємців є конфлікт навколо видавничої фірми «Такі справи». Це видавництво зазнає нищівного тиску з боку Податкової адміністрації. Докладніше про їхню ситуацію нам розповість Сергій Руденко, який сьогодні був на прес-конференції директора цього поліграфічного центру.
Сергій Руденко
«Такі справи» було засновано у 1988 році як видавничий кооператив. Згодом, воно перетворилося у поліграфічно-рекламне агентство, яке у роки становлення Народного Руху України стало видавничою базою цієї організації.
14 лютого цього року Державна податкова адміністрація звинуватила видавництво у «відмиванні» 196 мільйонів гривень і не сплаті податків на суму 1 мільйон гривень, хоча річний оборот центру минулого року склав 17 мільйонів гривень.
Як каже президент центру Сергій Данилов, ці звинувачення пролунали одразу ж по тому, як було виконано поліграфічне замовлення Блоку Юлії Тимошенко. З того часу, за його словами, податківці провели у центрі 5 перевірок. У відповідь, видавництво подало 5 позовів до суду за неправомірні дії підлеглих Азарова, які чекають на розгляд. 3 судові справи центр виграв.
Місяць тому Податкова заарештувала рахунки видавництва та частину майна, посилаючись на недопущення її інспекторів на підприємство і за вивезення, начебто, видавництвом капіталу за кордон. Сергій Данилов відкидає ці звинувачення і каже, що він як керівник підприємства з іноземними інвестиціями має намір звернутися до міжнародних судових інстанцій.
На думку адвоката Андрія Федура ця історія у черговий раз засвідчила, що в Україні відпрацьовано цілий механізм для руйнування бізнесу. «Порушується кримінальна справа, з одного боку, з іншого боку - подаються матеріали до суду. Але коли скарги подаються до суду, суди господарські призупиняють їх розгляд.
Розгляд не відбувається, тому що порушена кримінальна справа. Такі кримінальні справи можуть розглядатися роками, до безконечності. Судових рішень щодо них, можливо, ніколи не буде ухвалено, але призупинення розглядів, накладання арештів призводить до того, що підприємство так, чи інакше руйнується», - заявив Андрій Федур.
Ольга Буряк
У нас у студії Генеральний директор Першої інвестиційної групи, віце-президент київського банківського союзу Борис Соболєв. Пане Соболєв, Вам знайома така практика?
Борис Соболєв
Ви знаєте, ми б дуже просили дотримуватися тієї теми, яку ми почали. Хотів би зауважити, щодо Олександри Кужель, що більш відважної жінки, що захищає наші права, права підприємців в уряді і, взагалі, у структурах влади не має. Це подібно до того Дон Кіхота, який бореться героїчно... Оскільки обмаль часу, Я не хотів би вдаватися до конкретних справ чиїхось, хотів би узагальнити...
Олександра Кужель
Треба звертатися до суду.
Юлія Жмакіна
Ви готові сказати, що це не політична справа?
Олександра Кужель
Ні, ми не знаємо. Це може сказати лише суд.
Борис Соболєв
Я нічого не знаю про це. Я не хочу говорити про те, чого не знаю.
Щодо теми нашої розмови, я хочу продовжити. У чому справа і, взагалі, корінь проблеми? Я як людина , яка пропрацювала 7 років у виконавчій владі, хочу вам сказати, що на ту мізерну зарплатню, яку отримує керівник відомства, його всі підлеглі, він існувати не може. Оскільки він не вміє керувати по новому, а йому не дають керувати по новому, у тих обставинах, які є, він намагається ввести, так би мовити, елементи, які б примушували підприємців стояти в черзі і за щось просити: якісь дозволи, якісь ліцензії, щоб підвищувало його, так би мовити, авторитет і призводило до економічних передумов корупції.
І як би Олександра Володимирівна не боролося, вона не зможе вирішити питання створення нової системи влади, починаючи від найчільніших осіб, які мають у нас бути і соціально захищеними, і матеріально захищеними і т.д. Адже у нас прем’єр-міністр є найнезахищенішою особою з точки зору політичного статусу. Його призначають довго, а звільняють дуже швидко. Сьогодні він там сидить, завтра - його вже не має. Як почувають себе люди, які сидять під ним? Як кажуть, вживай свій час, щоб урвати. І всі під ними, так само роблять.
Я хочу сказати, що якщо ми не зробимо уряд, який буде затверджуватися більшістю парламенту, і той прем’єр-міністр стане політичною постаттю, а не «хлопчиком для побиття», яким він зараз є, у нас не буде урядової вертикалі політично відповідальної за стан справ в економіці. А звідтіля ця вертикаль доходить аж до міста й села, до кожного функціонера, який бере хабарі.
Ольга Буряк
Пані Кужель, чи можна сказати, що великий бізнес в Україні почуває себе впевненіше і більш захищеним, ніж малий? Узагалі чи залежить ступінь захищеності бізнесу від олігархічності, адже великий бізнес у світі завжди захищають політики.
Олександра Кужель
Знаєте, який закон існує в банках кожної капіталістичної країни? Якщо вам клієнт заборгував 100 доларів, то його життя вас не дуже турбує, а якщо -мільйон, то ви повинні дуже опікуватися його здоров’ям. Тому у великому бізнесі є і приємні речі. Наприклад, він може купити рішення кабінету-міністрів, він може провести будь-який закон, маючи гроші, заплатити депутатам. Але коли на нього є розуміння замовлення, то це не може бути лише політичне замовлення. Конкуренти працюють більш жорстко, ніж політики, щоб ви зрозуміли. Якщо він отримав серйозного конкурента, то і втрачати йому більше. Там і там є свої переваги. Малому бізнесу легше пристосовуватися до будь-яких змін. По курсу, по політиці, йому легко вийти з тіні, і піти, знову, в тінь, йому легко змінити цінову політику, рентабельність, змінити товар і види послуг. У цьому питанні він більш живучий. Той політик, який не серйозно відноситься до розвитку малого бізнесу, не має майбутнього.
Хто забуває історію, що наприклад, Піночета і Гітлера привели до влади “лавочники”, той забуває неприємну історію. Якщо Ви почитаєте Буніча “Золото партії”, то всі перші декрети Ленін видав проти ремісників, він написав там дуже цікаву фразу: “Ремісники ( перукарі, інші ) – сама небезпечна частина населення, бо вони є самодіяльним населенням”. А “самодіяльне” – значить незалежне. Ось і питання. Бо розвиток малого бізнесу – це “лакмусовий папір” розвитку демократії, незалежності. Тому всі наші кроки, які ми робимо, отримують серйозний спротив усіх політичних партій. Тому я і звернулася. Сьогодні в парламенті кожна політична партії – кожна - від лівої і закінчуючи самою правою - в своїх програмах написала багато в підтримку середнього й малого бізнесу. Єдине прохання: голосуйте поіменно. По кожному питанню законів, які будуть проходити, – голосуйте поіменно . Щоб народ знав своїх героїв, бо розповідати тут у Вас можна одне, а голосувати по-іншому. Коли ми будемо бачити таку картинку, ми потім скажемо – ліві, праві, центристи....
Ольга Буряк
Пані Кужель, пан Соболєв, таке питання. Якось може великий бізнес, великий капітал в Україні допомогти піднятися середньому й малому бізнесу?
Олександра Кужель
Може, коли пройде, наприклад, закон про мікрокредитування..
Борис Соболєв
Хочу Вам заперечити, по-перше, в нас великого бізнесу немає.
Юлія Жмакніа
Не в “тіні”...
Борис Соболєв
У нас узагалі його немає, українського великого бізнесу. У нас є такі не олігархи, а лакеї російських олігархів, які отримують проценти за те, що відчиняють двері російським олігархам.
Ольга Буряк
Але великі капітали є...
Борис Соболєв
Великих грошей також немає. Давайте я про банки скажу. Держава боролася з тим, щоб у нас не було банків. Ще 1991 року, із року незалежності все було зроблено для того, щоб знищити банківську систему. 55% податку на обіг банківського капіталу знищувало те, що самі банки матеріальну базу не давали, взагалі і до цього візьміть наші найбільші банки – 5 чи 10. Нагадаю, у нас зареєстровано 184 , якщо не помиляюсь, вони є також суб’єктами малого й середнього бізнесу. Але візьміть перші 10...
Олександра Кужель
Я хочу одне тільки сказати – великий бізнес може допомогти малому. Наприклад, я приїхала до Ялти й узнала, що готель “Ялта” купили. Оце дуже приємно. Значить, вони його відтворять, створять біля нього маленькі підприємства – перукарні, масажні, кафе. А якщо поки не відтворять – вони не встануть. Тобто я бачу це у вигляді кластерів, інших таких можливостей, хай вони тільки приходять працюють.
Ольга Буряк
Дякуємо, пані Кужель, пан Соболєв за ваші відверті відповіді. Наш час дуже швидко біжить Нагадаю у нас у студії були голова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Олександра Кужель, генеральний директор Першої інвестиційної групи, віце-президент Київського банківського союзу, бізнесмен Борис Соболєв.
Ольга Буряк
У прямому ефірі Вечірня Свобода. Телефон студії 490 29 05. Просимо дуже коротко формулювати свої запитання. І ми переходимо до наступної теми.
Чи, справді, держава є найбільшим ворогом малого й середнього бізнесу в Україні?
5 років тому, коли в Україні створили Державний комітет із підприємництва, його перший голова Юрій Єхануров мав дуже амбіційні плани. Він запевняв, що кількість нових підприємств за 1 рік зросте на мільйон. На сьогодні що маємо в Україні: кількість приватних підприємств у середньому збільшується на 5-7%. Серед країн СНД Україна має найнижчий показник кількості малих підприємств. Їхній прибуток до держави складає лише 10%, коли в Європейських країнах – 70%.
І ще ми маємо, що понад 60% громадян в Україні вважають, що малий і середній бізнес розвивається тут у тіні.
Президент Кучма минулого тижня назвав причини такого стану речей.
Леонід Кучма
У країні сформувалась, відтворюється та дія, потужний бюрократичний механізм протидії їх розвитку. Мова йде не тільки про просту бюрократичну неспроможність до ефективного виконання своїх функцій, мова йде також про пряме паразитування багатьох чиновників на малому та середньому підприємництві. Форми такого паразитування різні, в тому числі суто корупційні. Картина нормативних актів, прийнятих органами виконавчої влади сьогодні суперечить засадам до регуляції. Це вже не просто брак у роботі, а спроба заблокувати здійснення самих засад регуляторної політики. Саме так буду оцінювати дії керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади. Настав час розібратися, хто лобіює шкідливий для держави та підприємців регуляторний акт.
Ольга Буряк
Президент Кучма вважає, що проблема у виконавчій владі, регуляторна політика якої плюс невиправдані податки блокують розвиток бізнесу в Україні.
Пані Кужель, президент критикує вашу політику. Чи це справедлива критика?
Олександра Кужель
Президент критикує не нас, а тих, хто її не виконує. Коли він посилається на 30% браку, то брак, який я показала, це рішення, які Державний комітет не пропустив для органів центральної виконавчої влади. 30%, а в середньому це 38%, якщо відверто казати по року, - це ті акти органів центральної виконавчої влади, які ми повертаємо без погодження. А по міських адміністраціях – 50%. Тобто наша політика працює, але є дуже великий супротив органів центральної виконавчої влади. На місцях краще, легше там із губернаторами, вони більш підпорядковані президенту. Але в розумінні кожного міністра ще не стало ідеологією, що спрощення процедур у тій галузі, яку вони очолюють, є єдиний критерій оцінки їх роботи. Це не радянські часи, коли вони давали й розподіляли якісь гроші або державні замовлення. Єдиним питанням, яким вони сьогодні керують, є той регуляторний документ, який вони пропонують для своєї галузі. Це спрощення входження в бізнес, організація бізнесу, ведення й виходу. Чи то є освіта, чи медицина, чи промисловість, чи транспорт – будь-яка галузь. Якщо міністр проти спрощення процедур, ні президент, ні Кужель не можуть спростити. Тобто ми стаємо тільки фільтром у провадженні нових тяжких процедур. Тому для нас ця доповідь президента є просто даром Божим, бо на сьогодні у нас буде можливість за дорученням президента вимагати особисту відповідальність на засіданні Кабінету Міністрів, щоб вони доповідали, показували, що кожен із них робить, як вони спрощують процедури, переглядають. Бо, наприклад, пані Бобильову у Міністерстві охорони здоров’я, яка відповідає за санепідемстанцію, я вже два роки не можу примусити переглянути, зокрема, таку норму, що всі кафе й ресторани повинні мити все хлоркою. Усі розуміють, що вже ніхто не миє посуд, використовуючи хлорку, але це залишається можливістю прийти перевірити, що не має хлорки і з тебе можна брати штрафи і таке інше. Тому для мене кожен наголос у доповіді президента, практично відповідає нашому настрою.
Юлія Жмакіна
Пані Олександро, комітет, який Ви очолюєте, просто, не може пробити стіну непорозуміння в інших відомствах?
Олександра Кужель
Знову ми з вами повертаємося до комітету. Я хочу сказати, що то є політика держави. Ïї проголосив президент.
Якщо президент у своєму указі ставить наголос, що забороняється при започаткуванні підприємницької діяльності ставити за вимогу виплати у благодійні фонди. То що скажіть, будь ласка, треба ще ухвалювати? Після того ми проводимо з газетою «Бізнес» відкриту дискусію, збираємо 350 прикладів по всій Україні, де чиновники різних рангів ставлять вимогу сплати у благодійні фонди. Всі ці матеріали надсилаємо до Прокуратури й кабінету-міністрів. Знаєте, яку ми відповідь отримали? «Факти перевірено. Підприємці все сплатили добровільно». Якщо немає розуміння відповідальності, Кужель не може порушити кримінальну справу, Кужель не може посадити чиновники чи усунути з посади.
Юлія Жмакіна
Пані Олександро, а що Ви можете?
Олександра Кужель
Я можу зупинити рішення органів міської адміністрації, я можу зупинити наказу будь-якого міністра. Але вони стали такі хитрі, наприклад, на місцях. Вони проводять рішенням рад, що ми зупинити не можемо згідно з законом про самоврядування. Ми заважаємо їм проводити постанови. Але, на жаль, в останній час, є така тенденція, коли навіть відбувається громадське обговорення постанови і вона явно не підтримана, практично 99,9% підприємців проти, (наприклад, така постанова, як голографічний захист, впровадження гарантійних талонів), а вона все рівно проходить через засідання кабінету-міністрів.
Тому я наголошувала, що треба тоді, якщо уряд ухвалює політичне рішення, яке не відповідає потребам підприємців, то треба, щоб той уряд брав на себе це політичне рішення і відповідав за його впровадження.
Для мене зараз головне показати економічну ефективність ухвалення рішень. На жаль ніхто цього ніколи не робив. Ми зараз робимо, наприклад, розрахунки по впровадженню санітарних книжок. Коли впроваджували їх обіцяли, що вони коштуватимуть 3 гривні, а ми проїхали всю Україну - вони коштують 15 гривень. Наприклад, саногляд коштує 75 гривень.
Про що ми говоримо, про які збільшення надходжень до бюджету, коли кожною постановою ми показуємо - піди сплати не державі, а ось тому, який близький до чиновників підприємець, ось тому, який зараз хоче запровадити бланки суворої звітності для товаро-транспорних накладних. Я не буду здивована, якщо з’явиться проект постанови в кабміні бланків суворої звітності «туалетний папір»
Я б хотіла порушити питання статистики. Я до неї дуже скептично ставлюся... В Україні згідно із законом існує поняття «суб’єктів підприємницької діяльності», до яких відносяться малі підприємства, як юридичні особи і фізичні особи. Ріст у нас суб’єктів підприємницької діяльності за минулий рік 20,1%. А коли наша статистика рахує, наприклад, надані послуги, то вона знову теж рахує лише фізичні особи. Статистика... Як казав Рузвельт: «Є брехня, є велика брехня і є статистика».
І зараз, коли ми кажемо, що треба її реформувати, то треба це робити не для того, щоб показувати збільшення на стільки то показників, а треба для того, щоб робити нормальний економічний аналіз. Для економістів статистика - це є завдання.
Ольга Буряк
Одним з останніх яскравих прикладів співіснування держави й підприємців є конфлікт навколо видавничої фірми «Такі справи». Це видавництво зазнає нищівного тиску з боку Податкової адміністрації. Докладніше про їхню ситуацію нам розповість Сергій Руденко, який сьогодні був на прес-конференції директора цього поліграфічного центру.
Сергій Руденко
«Такі справи» було засновано у 1988 році як видавничий кооператив. Згодом, воно перетворилося у поліграфічно-рекламне агентство, яке у роки становлення Народного Руху України стало видавничою базою цієї організації.
14 лютого цього року Державна податкова адміністрація звинуватила видавництво у «відмиванні» 196 мільйонів гривень і не сплаті податків на суму 1 мільйон гривень, хоча річний оборот центру минулого року склав 17 мільйонів гривень.
Як каже президент центру Сергій Данилов, ці звинувачення пролунали одразу ж по тому, як було виконано поліграфічне замовлення Блоку Юлії Тимошенко. З того часу, за його словами, податківці провели у центрі 5 перевірок. У відповідь, видавництво подало 5 позовів до суду за неправомірні дії підлеглих Азарова, які чекають на розгляд. 3 судові справи центр виграв.
Місяць тому Податкова заарештувала рахунки видавництва та частину майна, посилаючись на недопущення її інспекторів на підприємство і за вивезення, начебто, видавництвом капіталу за кордон. Сергій Данилов відкидає ці звинувачення і каже, що він як керівник підприємства з іноземними інвестиціями має намір звернутися до міжнародних судових інстанцій.
На думку адвоката Андрія Федура ця історія у черговий раз засвідчила, що в Україні відпрацьовано цілий механізм для руйнування бізнесу. «Порушується кримінальна справа, з одного боку, з іншого боку - подаються матеріали до суду. Але коли скарги подаються до суду, суди господарські призупиняють їх розгляд.
Розгляд не відбувається, тому що порушена кримінальна справа. Такі кримінальні справи можуть розглядатися роками, до безконечності. Судових рішень щодо них, можливо, ніколи не буде ухвалено, але призупинення розглядів, накладання арештів призводить до того, що підприємство так, чи інакше руйнується», - заявив Андрій Федур.
Ольга Буряк
У нас у студії Генеральний директор Першої інвестиційної групи, віце-президент київського банківського союзу Борис Соболєв. Пане Соболєв, Вам знайома така практика?
Борис Соболєв
Ви знаєте, ми б дуже просили дотримуватися тієї теми, яку ми почали. Хотів би зауважити, щодо Олександри Кужель, що більш відважної жінки, що захищає наші права, права підприємців в уряді і, взагалі, у структурах влади не має. Це подібно до того Дон Кіхота, який бореться героїчно... Оскільки обмаль часу, Я не хотів би вдаватися до конкретних справ чиїхось, хотів би узагальнити...
Олександра Кужель
Треба звертатися до суду.
Юлія Жмакіна
Ви готові сказати, що це не політична справа?
Олександра Кужель
Ні, ми не знаємо. Це може сказати лише суд.
Борис Соболєв
Я нічого не знаю про це. Я не хочу говорити про те, чого не знаю.
Щодо теми нашої розмови, я хочу продовжити. У чому справа і, взагалі, корінь проблеми? Я як людина , яка пропрацювала 7 років у виконавчій владі, хочу вам сказати, що на ту мізерну зарплатню, яку отримує керівник відомства, його всі підлеглі, він існувати не може. Оскільки він не вміє керувати по новому, а йому не дають керувати по новому, у тих обставинах, які є, він намагається ввести, так би мовити, елементи, які б примушували підприємців стояти в черзі і за щось просити: якісь дозволи, якісь ліцензії, щоб підвищувало його, так би мовити, авторитет і призводило до економічних передумов корупції.
І як би Олександра Володимирівна не боролося, вона не зможе вирішити питання створення нової системи влади, починаючи від найчільніших осіб, які мають у нас бути і соціально захищеними, і матеріально захищеними і т.д. Адже у нас прем’єр-міністр є найнезахищенішою особою з точки зору політичного статусу. Його призначають довго, а звільняють дуже швидко. Сьогодні він там сидить, завтра - його вже не має. Як почувають себе люди, які сидять під ним? Як кажуть, вживай свій час, щоб урвати. І всі під ними, так само роблять.
Я хочу сказати, що якщо ми не зробимо уряд, який буде затверджуватися більшістю парламенту, і той прем’єр-міністр стане політичною постаттю, а не «хлопчиком для побиття», яким він зараз є, у нас не буде урядової вертикалі політично відповідальної за стан справ в економіці. А звідтіля ця вертикаль доходить аж до міста й села, до кожного функціонера, який бере хабарі.
Ольга Буряк
Пані Кужель, чи можна сказати, що великий бізнес в Україні почуває себе впевненіше і більш захищеним, ніж малий? Узагалі чи залежить ступінь захищеності бізнесу від олігархічності, адже великий бізнес у світі завжди захищають політики.
Олександра Кужель
Знаєте, який закон існує в банках кожної капіталістичної країни? Якщо вам клієнт заборгував 100 доларів, то його життя вас не дуже турбує, а якщо -мільйон, то ви повинні дуже опікуватися його здоров’ям. Тому у великому бізнесі є і приємні речі. Наприклад, він може купити рішення кабінету-міністрів, він може провести будь-який закон, маючи гроші, заплатити депутатам. Але коли на нього є розуміння замовлення, то це не може бути лише політичне замовлення. Конкуренти працюють більш жорстко, ніж політики, щоб ви зрозуміли. Якщо він отримав серйозного конкурента, то і втрачати йому більше. Там і там є свої переваги. Малому бізнесу легше пристосовуватися до будь-яких змін. По курсу, по політиці, йому легко вийти з тіні, і піти, знову, в тінь, йому легко змінити цінову політику, рентабельність, змінити товар і види послуг. У цьому питанні він більш живучий. Той політик, який не серйозно відноситься до розвитку малого бізнесу, не має майбутнього.
Хто забуває історію, що наприклад, Піночета і Гітлера привели до влади “лавочники”, той забуває неприємну історію. Якщо Ви почитаєте Буніча “Золото партії”, то всі перші декрети Ленін видав проти ремісників, він написав там дуже цікаву фразу: “Ремісники ( перукарі, інші ) – сама небезпечна частина населення, бо вони є самодіяльним населенням”. А “самодіяльне” – значить незалежне. Ось і питання. Бо розвиток малого бізнесу – це “лакмусовий папір” розвитку демократії, незалежності. Тому всі наші кроки, які ми робимо, отримують серйозний спротив усіх політичних партій. Тому я і звернулася. Сьогодні в парламенті кожна політична партії – кожна - від лівої і закінчуючи самою правою - в своїх програмах написала багато в підтримку середнього й малого бізнесу. Єдине прохання: голосуйте поіменно. По кожному питанню законів, які будуть проходити, – голосуйте поіменно . Щоб народ знав своїх героїв, бо розповідати тут у Вас можна одне, а голосувати по-іншому. Коли ми будемо бачити таку картинку, ми потім скажемо – ліві, праві, центристи....
Ольга Буряк
Пані Кужель, пан Соболєв, таке питання. Якось може великий бізнес, великий капітал в Україні допомогти піднятися середньому й малому бізнесу?
Олександра Кужель
Може, коли пройде, наприклад, закон про мікрокредитування..
Борис Соболєв
Хочу Вам заперечити, по-перше, в нас великого бізнесу немає.
Юлія Жмакніа
Не в “тіні”...
Борис Соболєв
У нас узагалі його немає, українського великого бізнесу. У нас є такі не олігархи, а лакеї російських олігархів, які отримують проценти за те, що відчиняють двері російським олігархам.
Ольга Буряк
Але великі капітали є...
Борис Соболєв
Великих грошей також немає. Давайте я про банки скажу. Держава боролася з тим, щоб у нас не було банків. Ще 1991 року, із року незалежності все було зроблено для того, щоб знищити банківську систему. 55% податку на обіг банківського капіталу знищувало те, що самі банки матеріальну базу не давали, взагалі і до цього візьміть наші найбільші банки – 5 чи 10. Нагадаю, у нас зареєстровано 184 , якщо не помиляюсь, вони є також суб’єктами малого й середнього бізнесу. Але візьміть перші 10...
Олександра Кужель
Я хочу одне тільки сказати – великий бізнес може допомогти малому. Наприклад, я приїхала до Ялти й узнала, що готель “Ялта” купили. Оце дуже приємно. Значить, вони його відтворять, створять біля нього маленькі підприємства – перукарні, масажні, кафе. А якщо поки не відтворять – вони не встануть. Тобто я бачу це у вигляді кластерів, інших таких можливостей, хай вони тільки приходять працюють.
Ольга Буряк
Дякуємо, пані Кужель, пан Соболєв за ваші відверті відповіді. Наш час дуже швидко біжить Нагадаю у нас у студії були голова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Олександра Кужель, генеральний директор Першої інвестиційної групи, віце-президент Київського банківського союзу, бізнесмен Борис Соболєв.
