Варшава, 26 липня 2002 - Голосуватимуть за представників влади в усі органи місцевого самоврядування, починаючи від воєводських, себто, обласних, і закінчуючи найменшими селами. Останні соціологічні опитування, втім, підтверджують тривожну для нині правлячої лівиці тенденцію – біля керма місцевих влад можуть у результаті виборів опинитися представники опозиційних партій. Така ситуація може призвести навіть до кризи влади, оскільки влада у центрі буде іншою, ніж влада на місцях.
Чим ближче до виборів в органи місцевого самоврядування, тим чіткіше видно тенденцію до втрати лівими значної частини свого електорату, навіть тієї, яка на парламентських виборах, від яких не минуло ще й року і які привели до влади лівий уряд Польщі, голосувала за представників лівиці. Прем'єр Польщі Лєшек Міллєр, який, будучи лідером Союзу Лівиці Демократичної прийшов до керма держави, опираючись на більш ніж половину всіх виборців, нині має дуже негативні оцінки.За соціологічними дослідженнями, які проводилися у Польщі вже в липні, 68 відсотків поляків невдоволені з діяльності лівого уряду і його прем'єра.Цікаво, що серед опитаних дуже погану оцінку Міллєру дають 26 відсотків респондентів, погану – 46 і ніхто не оцінив лівого прем'єра дуже добре. Ніхто з опитаних. Ліві в липні мають втричі більше критиків, ніж прихильників. І це лише підтверджує прогнози про те, що на осінніх виборах партія влади може потерпіти поразку. Ця поразка була б тим більше болючою, бо означала б фактичний параліч влади, адже місцеві органи самоврядування були б представлені опозиційними партіями. Від такого сценарію лівих нині може врятувати,можливо, тісний контакт з радикальною селянською Самообороною, яка має високі рейтинги в селах і малих містечках і яка уже не раз йшла на альянс з лівицею. Останній такий приклад – дебати в сеймі стосовно майбутнього Польщі в Європейському Союзі, в яких антиєвропейськи наставлена Самооборона враз зайняла таку позицію, як правляча ліва партія. І таким чином у Польщі залишилася лише одна політична сила, яка висуває антиєвросоюзівські гасла – це крайньо-права Ліга Польських Родин. Словом, альянс із Самообороною міг би допомогти лівиці на жовтневих виборах зберегти не лише обличчя, а й реальні впливи в польських провінціях. Але повернемося ще до останніх зондажів громадської думки з тим, аби підкреслити, що президент Польщі Александр Кваснєвський, який прийшов до влади як представник лівих і який усе відчутніше дрейфує в центр, стаючи таким чином президентом усіх поляків, має нині дуже високу підтримку серед населення. Понад 72 відсотків поляків вважають, що Кваснєвський досконало справляється зі своєю президентською роллю. При цьому рейтинги Кваснєвського зростають, а кількість його критиків падає. З 22 відсотків критиків - у квітні до 19 - у липня. Лише дев'ять відсотків поляків не знають, як оцінити діяльність свого президента.
Чим ближче до виборів в органи місцевого самоврядування, тим чіткіше видно тенденцію до втрати лівими значної частини свого електорату, навіть тієї, яка на парламентських виборах, від яких не минуло ще й року і які привели до влади лівий уряд Польщі, голосувала за представників лівиці. Прем'єр Польщі Лєшек Міллєр, який, будучи лідером Союзу Лівиці Демократичної прийшов до керма держави, опираючись на більш ніж половину всіх виборців, нині має дуже негативні оцінки.За соціологічними дослідженнями, які проводилися у Польщі вже в липні, 68 відсотків поляків невдоволені з діяльності лівого уряду і його прем'єра.Цікаво, що серед опитаних дуже погану оцінку Міллєру дають 26 відсотків респондентів, погану – 46 і ніхто не оцінив лівого прем'єра дуже добре. Ніхто з опитаних. Ліві в липні мають втричі більше критиків, ніж прихильників. І це лише підтверджує прогнози про те, що на осінніх виборах партія влади може потерпіти поразку. Ця поразка була б тим більше болючою, бо означала б фактичний параліч влади, адже місцеві органи самоврядування були б представлені опозиційними партіями. Від такого сценарію лівих нині може врятувати,можливо, тісний контакт з радикальною селянською Самообороною, яка має високі рейтинги в селах і малих містечках і яка уже не раз йшла на альянс з лівицею. Останній такий приклад – дебати в сеймі стосовно майбутнього Польщі в Європейському Союзі, в яких антиєвропейськи наставлена Самооборона враз зайняла таку позицію, як правляча ліва партія. І таким чином у Польщі залишилася лише одна політична сила, яка висуває антиєвросоюзівські гасла – це крайньо-права Ліга Польських Родин. Словом, альянс із Самообороною міг би допомогти лівиці на жовтневих виборах зберегти не лише обличчя, а й реальні впливи в польських провінціях. Але повернемося ще до останніх зондажів громадської думки з тим, аби підкреслити, що президент Польщі Александр Кваснєвський, який прийшов до влади як представник лівих і який усе відчутніше дрейфує в центр, стаючи таким чином президентом усіх поляків, має нині дуже високу підтримку серед населення. Понад 72 відсотків поляків вважають, що Кваснєвський досконало справляється зі своєю президентською роллю. При цьому рейтинги Кваснєвського зростають, а кількість його критиків падає. З 22 відсотків критиків - у квітні до 19 - у липня. Лише дев'ять відсотків поляків не знають, як оцінити діяльність свого президента.
