Ще 4-го грудня 1991-го року у договорі “Про правонаступництво відносно державного боргу та активів колишнього Радянського Союзу” Україна взяла на себе зобов’язання обслуговувати більш як 16 відсотків зовнішнього боргу екс-Союзу, і прийняла права власності на такі ж відсотки його активів. У червні 92-го року Україна й Росія торкнулись питання розподілу колишньої радянської власності в угоді “Про подальший розвиток міждержавних відносин”. А 9-го грудня 94-го року Україна і Росія у відповідній угоді спробували врегулювати питання щодо Радянського зовнішнього боргу та активів за принципом “нульового варіанта”. Пізніше – у 97-му році - Верховна Рада ухвалила відповідну постанову з питань ратифікації цього документу, в якій зажадала від Росії повної інформації про пасиви та активи колишнього СРСР, які знаходяться за кордоном, а також даних про частку власності України в Алмазному фонді Радянського Союзу. Росія досі не надала цієї інформації, а український парламент, відповідно, досі не ратифікував договір, в якому йдеться про “нульовий варіант”. Таким чином, і нинішній раунд переговорів не вніс ясності: за повідомленням МЗС, (цитую) “обговорено широке коло питань щодо передачі Україні нерухомого майна колишнього СРСР за кордоном, а також механізми його передачі” (кінець цитати). Але це суто дипломатичне висловлювання не дає змоги зрозуміти, чи готова Росія переглянути угоду про “нульовий варіант”, на чому наполягає Україна.
Сьогодні у Києві закінчився черговий раунд українсько-російських переговорів стосовно розподілу закордонної власності колишнього Радянського Союзу
Сьогодні у Києві закінчився черговий раунд українсько-російських переговорів стосовно розподілу закордонної власності колишнього Радянського Союзу
Київ, 13 серпня 2002 - Делегацію України представляв заступник держсекретаря Міністерства закордонних справ Олександр Моцик, Росії – заступник міністра закордонних справ Анатолій Потапов. Як поінформували журналістів на брифінгу у зовнішньополітичному відомстві України, переговорний процес із цього питання триватиме. Зрозуміло, що від того, яким чином удасться розв'язати це питання, залежить не лише можливість отримання Україною досить значної частки майна екс-СРСР, розташованого за кордоном: певною мірою, можна казати про імідж України, як держави, що здатна – чи, навпаки, НЕ здатна – відвоювати своє право на це майно.
Ще 4-го грудня 1991-го року у договорі “Про правонаступництво відносно державного боргу та активів колишнього Радянського Союзу” Україна взяла на себе зобов’язання обслуговувати більш як 16 відсотків зовнішнього боргу екс-Союзу, і прийняла права власності на такі ж відсотки його активів. У червні 92-го року Україна й Росія торкнулись питання розподілу колишньої радянської власності в угоді “Про подальший розвиток міждержавних відносин”. А 9-го грудня 94-го року Україна і Росія у відповідній угоді спробували врегулювати питання щодо Радянського зовнішнього боргу та активів за принципом “нульового варіанта”. Пізніше – у 97-му році - Верховна Рада ухвалила відповідну постанову з питань ратифікації цього документу, в якій зажадала від Росії повної інформації про пасиви та активи колишнього СРСР, які знаходяться за кордоном, а також даних про частку власності України в Алмазному фонді Радянського Союзу. Росія досі не надала цієї інформації, а український парламент, відповідно, досі не ратифікував договір, в якому йдеться про “нульовий варіант”. Таким чином, і нинішній раунд переговорів не вніс ясності: за повідомленням МЗС, (цитую) “обговорено широке коло питань щодо передачі Україні нерухомого майна колишнього СРСР за кордоном, а також механізми його передачі” (кінець цитати). Але це суто дипломатичне висловлювання не дає змоги зрозуміти, чи готова Росія переглянути угоду про “нульовий варіант”, на чому наполягає Україна.
Ще 4-го грудня 1991-го року у договорі “Про правонаступництво відносно державного боргу та активів колишнього Радянського Союзу” Україна взяла на себе зобов’язання обслуговувати більш як 16 відсотків зовнішнього боргу екс-Союзу, і прийняла права власності на такі ж відсотки його активів. У червні 92-го року Україна й Росія торкнулись питання розподілу колишньої радянської власності в угоді “Про подальший розвиток міждержавних відносин”. А 9-го грудня 94-го року Україна і Росія у відповідній угоді спробували врегулювати питання щодо Радянського зовнішнього боргу та активів за принципом “нульового варіанта”. Пізніше – у 97-му році - Верховна Рада ухвалила відповідну постанову з питань ратифікації цього документу, в якій зажадала від Росії повної інформації про пасиви та активи колишнього СРСР, які знаходяться за кордоном, а також даних про частку власності України в Алмазному фонді Радянського Союзу. Росія досі не надала цієї інформації, а український парламент, відповідно, досі не ратифікував договір, в якому йдеться про “нульовий варіант”. Таким чином, і нинішній раунд переговорів не вніс ясності: за повідомленням МЗС, (цитую) “обговорено широке коло питань щодо передачі Україні нерухомого майна колишнього СРСР за кордоном, а також механізми його передачі” (кінець цитати). Але це суто дипломатичне висловлювання не дає змоги зрозуміти, чи готова Росія переглянути угоду про “нульовий варіант”, на чому наполягає Україна.
ЗВЕРНИ УВАГУ
ВИБІР ЧИТАЧІВ
1
«Полудень проти Путіна»: російська опозиція по всьому світу проголосувала в один час 30404 views
2Вибори президента Росії: голова ЦВК заявила, що Путін має 88% голосів при чверті опрацьованих бюлетенів 25713 views
3Американський сенатор Ліндсі Ґрем прибув до Києва 13062 views
4Євросоюз не визнав вибори президента РФ на окупованих територіях України 11276 views
5Кім Чен Ин і Мадуро привітали Путіна з переобранням 10378 views
6Росія атакувала Україну «шахедами», є влучання на Кіровоградщині – Сили оборони півдня 7952 views
7«Надто складний і має ознаки радянської епохи» – президент Казахстану запропонував змінити державний герб 5210 views
8Генштаб ЗСУ: за добу Росія втратила ще понад 800 військових, 19 танків і 34 артсистеми 5206 views
9У ГУР підтвердили втрати РФ під час боїв у російському прикордонні 3946 views
10Росію вночі атакували безпілотники – влада каже про «збиття» 35 дронів і двох загиблих 3900 views
ФОТО ТА ВІДЕО
-
Відео
«Часто прильоти. Горить і тушити бігають»: життя цивільних у прифронтовому селищі Торське
Торське на лиманському фронті щотижня штурмують російські війка, від села до позицій армії РФ – лише 2 з половиною кілометри. Селище Торське російські війська намагаються захопити для просування в бік Лиману. Днями волонтери привезли туди хліб для місцевих.
-
Відео
Вугледар: руїни міста. Як виживають місцеві попри обстріли та штурми армії РФ
Російські військові почали все частіше атакувати Вугледар на Донеччині, причому авіабомбами. Після захоплення Авдіївки саме Вугледарський напрямок військові експерти називають таким, де намагається прорватися російська армія.