Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 04:59

Розмова з політологом Борисом Бахтєєвим щодо подій 11 вересня та ставлення до них пересічних громадян і українських ЗМІ


Розмова з політологом Борисом Бахтєєвим щодо подій 11 вересня та ставлення до них пересічних громадян і українських ЗМІ

Київ, 13 серпня 2002 - 11 вересня виповнюється річниця терактів в Америці. Реакцію української влади, засобів масової інформації і пересічних громадян на ці трагічні події спершу можна було назвати шоком. Згодом, на думку аналітиків, теракти в Америці стали використовуватися в брудних політичних іграх, а самі Сполучені Штати в деяких мас-медіа змальовувались у ролі “світового жандарма”. Такої думки дотримується політичний оглядач Борис Бахтєєв, із яким у київській студії розмовляє Надія Шерстюк.

Надія Шерстюк:

Пане Борисе, як висвітлювали події 11 вересня українські мас-медіа. Якою була Америка у публікаціях українських ЗМІ?

Борис Бахтєєв:

Америка поставала різною, залежно як від ЗМІ, так і від часу. Спочатку це був шок, співчуття, але поступово все це стало підмінюватися якщо не зловтіхою, то таким підходом: “отак вам і треба, світовий жандарм”.

Дивною була така постановка питання, що нібито після 11 вересня Америку взагалі нічого не цікавить у світі, окрім терактів - “вони ладні дружити з ким завгодно, аби тільки підпорядкувати весь світ боротьбі з тероризмом.”

Причому, щодалі відходило від нас 11 вересня, тим більше поставав образ Америки в такому класичному радянському вигляді “світового жандарма”, який використовує боротьбу з тероризмом як лише привід підпорядковувати собі цілий світ, отримувати з того не лише політичні, а й цілком реальні економічні дивіденди.

Надія Шерстюк:

На Вашу думку, чим зумовлені такі настрої в українських медіа, можливо, не лише у медіа?

Борис Бахтєєв:

Власне, не лише в медіа, бо виходячи з соціологічних досліджень, люди схильні довіряти ЗМІ, це по-перше. А по-друге, такий підхід наклався на традиційні радянські чи пострадянські уявлення про США і їхню роль у світі. Власне кажучи, особливих зусиль, щоб цей підхід відновити, було не потрібно, треба було просто дещо їх освіжити в пам’яті. І не більше за те.

Я вважаю, що пояснення цього передусім, внутрішні. Можна пригадати, що протягом виборчої кампанії перед президентськими виборами 1999 року було таке, ледь не провідне гасло: “або не було війни”. Радянська пропаганда будувалася на тому, що в нас немає війни, немає голоду, а на решту можна не звертати увагу, це велике досягнення, із якими нічого не можна поруч поставити.

Така сама методика була запущена і цього разу. Тобто наближалися вибори до парламенту, владні кола відчували, що без додаткових агітаційних “вприскувань” ця кампанія має всі шанси не вийти такою, якою хотілося б.

Події 11 вересня стали в нагоді. Можна вести мову, якою мірою це тактовно, і взагалі людяно використовувати трагедію у таких дрібних корисливих цілях, але саме таке відбулося.

Хотілося б просто простежити, що було далі. Далі Україна нібито включилася у всесвітню кампанію боротьби з тероризмом, звичайно, в Україні теж тероризм, теж почали вважати загрозою номер один для національної безпеки, для української держави.

Весь час лунали посилання на боротьбу з тероризмом, на те, що Україна не лише підтримує, але і бере активну участь у цій боротьбі. Причому іноді ці посилання на боротьбу з тероризмом виглядали, відверто кажучи, спекулятивними.

Скажімо, останні події показали, що для української національної безпеки проблемою номер один є катастрофічне застарівання техніки, коли виникають пожежі, вибухи на шахті, падають літаки. Тероризм для України є нещастям надто абстрактним, тому надто зручним для експлуатації.

Надія Шерстюк:

Чи можна сказати, що ставлення до подій в Америці 11 вересня були однаковими у влади та в опозиції?

Борис Бахтєєв:

Вони однаковими не були, але, на жаль, іноді доводилося спостерігати, як опозиція теж до певної міри ( звичайно не так брутально, як влада) демонструвала старі радянські підходи до Америки. Хоча, на загал, опозиція більш виважено, помірковано, і я б сказав, більш людяно й співчутливо ставилася до подій в Америці.

Надія Шерстюк:

Як вплинули події 11 вересня на Україну?

Борис Бахтєєв:

Хоч би яким брутальним не видавався цей висновок, але за великим рахунком, ніяк. Перегляду певної ідеології не відбулося. Наша влада досі вважає, що кордон України є стіною, за якою можна робити все що завгодно, подавати ззовні лише ті сигнали, які б були сприятливими для зовнішнього розуміння.

Але що стосується конкретики: іноді розглядають доведену до абсурду нашу славетну багатовекторність, коли Україна демонструє суцільну розгубленість – що їй робити і як поводитися взагалі на міжнародній арені. Іноді це пояснюють як один з наслідків терактів 11 вересня, мовляв, Росія зблизилися із Заходом. Насправді, це просто внутрішній розвиток самої багатовекторності як такої. Рано чи пізно з того чи іншого приводу, але це мусило призвести до того, що ця багатовекторність перетворилася на суцільне обертання на місці, що прискорюється з кожним обертом.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG