Прага, 21 серпня 2002 – Знищення над теренами Чечні російського вертольота й загибель понад 100 військовослужбовців викликали масу коментарів і в самій Росії, і далеко за її межами. Головна думка цих коментарів така: жорстока війна в Чечні триває.
Про це нагадав і безпрецедентний для Росії марш миру Грозний-Москва, який організували російські правозахисники. Вони несли, зокрема, плакати “Чеченці мають право на життя, на свободу, на незалежність”, “Мир Чечні!” На думку одного з учасників, це спосіб привернути увагу суспільства, яке, здебільшого, війною в Чечні невдоволене, прагне її припинення, але суспільство мовчить, і саме це є причиною того, що трагедія триває.
Символічно (у гіршому сенсі цього слова), що ця акція правозахисників співпала з загибеллю в Чечні 114 росіян, що були на борті вертольота. Як зазначають московські оглядачі, всі пасажири вертольота стали жертвами війни, із якої влада вже три роки не може знайти вихід. А тому висновки про причини катастрофи в будь-якому випадку носитимуть політичний характер. Ці висновки належало зробити вже давно, враховуючи, що лише за сім місяців нинішнього року в Чечні було зареєстровано шість авіаційних пригод, внаслідок яких загинули 22 особи, а троє й досі вважаються такими, що пропали безвісти. Американський часопис US Today у середу пише, що лише минулого тижня чеченські бойовики 15 разів нападали на російські позиції, загинуло біля десяти солдатів. І хоча Москва заявляє, що конфлікт, який розпочався 99-го року, закінчився, російські військовослужбовці гинуть щодня. Число загиблих сягає майже чотирьох із половиною тисяч, понад 12 тисяч дістали поранення, населення в регіоні скоротилось на півмільйона осіб.
Французька письменниця, журналістка Ен Ніва, яка написала свого часу книгу “Собака війни: жінка-репортер за лінією фронту в Чечні”, вмістила сьогодні статтю в американській Washington Post. За її словами, катастрофа російського військового вертольота в Чечні є драматичним нагадуванням про те, про що останніми роками багато хто на Заході призабув: війна в Чечні триває, і справи там ідуть гірше, ніж будь-коли.
Журналістка Ен Ніва за останні три роки часто бувала в Чечні і завжди старалася чесно писати про тамтешній конфлікт. Так і цього разу. Її дивує те, що навіть досвідчені москвичі кажуть: немає нічого неправильного в тому, що вбивають мирних чеченських мешканців і навіть дітей. Будучи в Чечні в червні, Ен Ніва сподівалася, що там іде “процес нормалізації”, як про це заявляє Кремль. Натомість я виявила, пише журналістка у Washington Post, що ситуація в республіці погіршується. Щодня проводяться так звані зачистки, російські військові в масках шукають молодих чеченських мужчин, в кожному населеному пункті вони щезають безвісти. За викуп декому вдалося повернутися додому. В Чечні Росія практикує нову воєнну стратегію: уникати відкритих бойових дій і повітряних бомбардувань, натомість збільшувати число таємних нападів під приводом того, що в населеному пункті ховаються терористи.
На Заході, продовжує французька журналістка, ніхто не зчиняє галасу з приводу війни біля самих кордонів Європи. Здається, ми змирилися з російським виправданням цієї війни: що це також війна з тероризмом. Демонструючи свою готовність стерти з лиця землі чеченську цивілізацію, щоб перешкодити цьому народу здобути незалежність, Росія дуже багато говорить про те, як вона могла би повести себе зі своїми власними громадянами під приводом “наведення порядку”, написала французька журналістка в американському часопису.
Про це нагадав і безпрецедентний для Росії марш миру Грозний-Москва, який організували російські правозахисники. Вони несли, зокрема, плакати “Чеченці мають право на життя, на свободу, на незалежність”, “Мир Чечні!” На думку одного з учасників, це спосіб привернути увагу суспільства, яке, здебільшого, війною в Чечні невдоволене, прагне її припинення, але суспільство мовчить, і саме це є причиною того, що трагедія триває.
Символічно (у гіршому сенсі цього слова), що ця акція правозахисників співпала з загибеллю в Чечні 114 росіян, що були на борті вертольота. Як зазначають московські оглядачі, всі пасажири вертольота стали жертвами війни, із якої влада вже три роки не може знайти вихід. А тому висновки про причини катастрофи в будь-якому випадку носитимуть політичний характер. Ці висновки належало зробити вже давно, враховуючи, що лише за сім місяців нинішнього року в Чечні було зареєстровано шість авіаційних пригод, внаслідок яких загинули 22 особи, а троє й досі вважаються такими, що пропали безвісти. Американський часопис US Today у середу пише, що лише минулого тижня чеченські бойовики 15 разів нападали на російські позиції, загинуло біля десяти солдатів. І хоча Москва заявляє, що конфлікт, який розпочався 99-го року, закінчився, російські військовослужбовці гинуть щодня. Число загиблих сягає майже чотирьох із половиною тисяч, понад 12 тисяч дістали поранення, населення в регіоні скоротилось на півмільйона осіб.
Французька письменниця, журналістка Ен Ніва, яка написала свого часу книгу “Собака війни: жінка-репортер за лінією фронту в Чечні”, вмістила сьогодні статтю в американській Washington Post. За її словами, катастрофа російського військового вертольота в Чечні є драматичним нагадуванням про те, про що останніми роками багато хто на Заході призабув: війна в Чечні триває, і справи там ідуть гірше, ніж будь-коли.
Журналістка Ен Ніва за останні три роки часто бувала в Чечні і завжди старалася чесно писати про тамтешній конфлікт. Так і цього разу. Її дивує те, що навіть досвідчені москвичі кажуть: немає нічого неправильного в тому, що вбивають мирних чеченських мешканців і навіть дітей. Будучи в Чечні в червні, Ен Ніва сподівалася, що там іде “процес нормалізації”, як про це заявляє Кремль. Натомість я виявила, пише журналістка у Washington Post, що ситуація в республіці погіршується. Щодня проводяться так звані зачистки, російські військові в масках шукають молодих чеченських мужчин, в кожному населеному пункті вони щезають безвісти. За викуп декому вдалося повернутися додому. В Чечні Росія практикує нову воєнну стратегію: уникати відкритих бойових дій і повітряних бомбардувань, натомість збільшувати число таємних нападів під приводом того, що в населеному пункті ховаються терористи.
На Заході, продовжує французька журналістка, ніхто не зчиняє галасу з приводу війни біля самих кордонів Європи. Здається, ми змирилися з російським виправданням цієї війни: що це також війна з тероризмом. Демонструючи свою готовність стерти з лиця землі чеченську цивілізацію, щоб перешкодити цьому народу здобути незалежність, Росія дуже багато говорить про те, як вона могла би повести себе зі своїми власними громадянами під приводом “наведення порядку”, написала французька журналістка в американському часопису.
