Одеса, 23 серпня 2002 - В Одесі, у приміщенні Центру культури «Україна» проведено “круглий стіл” на тему “11 років незалежності – здобутки і втрати”. Організаторами виступили обласне відділення всеукраїнського товариства “Просвіта”, обласні організації партії “Батьківщина”, Конгресу українських націоналістів, “Реформи та порядок” та організація “Українське братство”.
Як наголосив на засіданні “круглого столу” співголова організації “Українське братство” Андрій Юсов “день незалежності не може втратити своєї актуальності навіть при тій умові, що очікуваного результату справді немає. “Це день який ще раз підтверджує, - треба боротись й у нас є для цього можливості.
Нині ми не маємо України яку виборювали зі зброєю в руках українські патріоти, якої прагнули правозахисники, в'язні радянських таборів, студенти, які голодували у 90-х роках.
Ми не повинні зупинитися на половині дороги, як це було під час відомих студентських голодувань та під час акцій протесту “Україна без Кучми””.
Співголова обласної організації Української республіканської партії “Собор” Юрій Чорний вважає, “саме відсутність українського національного капіталу стає на заваді розвиткові країни всі одинадцять років.
Незалежність України слід виборювати перш за все через економічну незалежність, через розвиток національного капіталу.
Ми відзначаємо одинадцяту річницю як день надій, які не стали реальністю. Ту Україну, за яку віддали життя сотні тисяч кращих синів і дочок, ми нині не маємо.
Колишні компартійні парторги утворили в Україні корумпований режим. Вони здають інтереси рідної землі іноземним державам.
Для покращення ситуації Україні необхідна патріотична влада. Багато буде залежати від активності опозиції і під час запланованих вересневих акцій протесту”.
Голова Гільдії власних кореспондентів в Одесі В’ячеслав Воронков очікував від незалежності України набагато більшого. “Кожна річниця незалежності стає днем коли громадяни країни розмірковують про пройдений шлях. Так, ми одержали свободу й Україна формується як держава. Але, все відбувається дуже мляво. Прискорення немає.
Нині мені це все нагадує комбінацію – крок уперед, два назад.
Багато зроблено, і про це мовчати неможливо, але зроблено ще надзвичайно мало.
Річниця незалежності не може бути днем коли слід звітувати про певні здобутки. Набагато більше невирішених питань. І це у всіх галузях – від економіки до політики, культури, освіти і так далі.
Нині ми так і не зрозуміли, що влада й народ в Україні мають існувати разом, а не поруч, самі собою. Від цього і є всі проблеми”.
День незалежності все таки є святом і для Голови миколаївської крайової організації Народного Руху України Юрія Діденка. “Він є святом для багатьох українських патріотів, які щиро боролися за незалежність, робили все для того щоби українці повірили у краще майбутнє. Ці патріоти і сьогодні ведуть боротьбу зі зневірою, яка прагне поглинути віру у краще.
Але, не про таку Україну мріяли у 1991 році. Тоді була змога збудувати заможну державу, але нажаль, - революцію зробили одні, а результатами скористалися зовсім інші.
Україну будують не такі як В’ячеслав Чорновіл, Левко Лук'яненко, Степан Хмара, Михайло Горинь, Зиновій Красівський. Її будують ті хто знищував віру українців у незалежну державу. Вони будують незалежну державу не для народу а для себе”.
А помічник Народного депутата України Едуарда Гурвіца Едуард Щеглов наголосив:
“Вперто боротися за те, що ми маємо нині мали за завдання лише переконливі вороги ідеї незалежності України. Запідозрити у цьому групу патріотів 90-х років минулого століття неможливо.
Нинішня Україна побудована не на їхніх ідеалах, а тими хто заради одержання влади готовий стати під будь які прапори.
Але, було б помилкою вважати, що українське суспільство не стоїть перед необхідністю вирішення надзвичайно важливого завдання. Нам необхідно зробити лише те, що робило і завжди робитиме будь яке суспільство, яке прагне до позитивних змін. Маємо ще раз чітко сформувати свою мету й об'єднати навколо неї всі здорові сили суспільства. Лише при цій умові є надії сподіватися на те, що буде усунено всі без виключення здобутки епохи бездержавності України”.
Як наголосив на засіданні “круглого столу” співголова організації “Українське братство” Андрій Юсов “день незалежності не може втратити своєї актуальності навіть при тій умові, що очікуваного результату справді немає. “Це день який ще раз підтверджує, - треба боротись й у нас є для цього можливості.
Нині ми не маємо України яку виборювали зі зброєю в руках українські патріоти, якої прагнули правозахисники, в'язні радянських таборів, студенти, які голодували у 90-х роках.
Ми не повинні зупинитися на половині дороги, як це було під час відомих студентських голодувань та під час акцій протесту “Україна без Кучми””.
Співголова обласної організації Української республіканської партії “Собор” Юрій Чорний вважає, “саме відсутність українського національного капіталу стає на заваді розвиткові країни всі одинадцять років.
Незалежність України слід виборювати перш за все через економічну незалежність, через розвиток національного капіталу.
Ми відзначаємо одинадцяту річницю як день надій, які не стали реальністю. Ту Україну, за яку віддали життя сотні тисяч кращих синів і дочок, ми нині не маємо.
Колишні компартійні парторги утворили в Україні корумпований режим. Вони здають інтереси рідної землі іноземним державам.
Для покращення ситуації Україні необхідна патріотична влада. Багато буде залежати від активності опозиції і під час запланованих вересневих акцій протесту”.
Голова Гільдії власних кореспондентів в Одесі В’ячеслав Воронков очікував від незалежності України набагато більшого. “Кожна річниця незалежності стає днем коли громадяни країни розмірковують про пройдений шлях. Так, ми одержали свободу й Україна формується як держава. Але, все відбувається дуже мляво. Прискорення немає.
Нині мені це все нагадує комбінацію – крок уперед, два назад.
Багато зроблено, і про це мовчати неможливо, але зроблено ще надзвичайно мало.
Річниця незалежності не може бути днем коли слід звітувати про певні здобутки. Набагато більше невирішених питань. І це у всіх галузях – від економіки до політики, культури, освіти і так далі.
Нині ми так і не зрозуміли, що влада й народ в Україні мають існувати разом, а не поруч, самі собою. Від цього і є всі проблеми”.
День незалежності все таки є святом і для Голови миколаївської крайової організації Народного Руху України Юрія Діденка. “Він є святом для багатьох українських патріотів, які щиро боролися за незалежність, робили все для того щоби українці повірили у краще майбутнє. Ці патріоти і сьогодні ведуть боротьбу зі зневірою, яка прагне поглинути віру у краще.
Але, не про таку Україну мріяли у 1991 році. Тоді була змога збудувати заможну державу, але нажаль, - революцію зробили одні, а результатами скористалися зовсім інші.
Україну будують не такі як В’ячеслав Чорновіл, Левко Лук'яненко, Степан Хмара, Михайло Горинь, Зиновій Красівський. Її будують ті хто знищував віру українців у незалежну державу. Вони будують незалежну державу не для народу а для себе”.
А помічник Народного депутата України Едуарда Гурвіца Едуард Щеглов наголосив:
“Вперто боротися за те, що ми маємо нині мали за завдання лише переконливі вороги ідеї незалежності України. Запідозрити у цьому групу патріотів 90-х років минулого століття неможливо.
Нинішня Україна побудована не на їхніх ідеалах, а тими хто заради одержання влади готовий стати під будь які прапори.
Але, було б помилкою вважати, що українське суспільство не стоїть перед необхідністю вирішення надзвичайно важливого завдання. Нам необхідно зробити лише те, що робило і завжди робитиме будь яке суспільство, яке прагне до позитивних змін. Маємо ще раз чітко сформувати свою мету й об'єднати навколо неї всі здорові сили суспільства. Лише при цій умові є надії сподіватися на те, що буде усунено всі без виключення здобутки епохи бездержавності України”.
