Прага, 21 жовтня 2002 - Все почалось з того, що в Драготушах було вирішено побудувати філію заводу «Філіпс». Між жителями Драготуш, що лежать на північному сході Чехії, інформація розповсюдилась блискавично: в цьому регіоні – один із найвищих рівнів безробіття, а новий завод – це кілька сотень робочих місць. Під завод місто швидко знайшло земельну ділянку, оперативно викупивши у власників потрібні терени. Залишався тільки невеликий шматочок землі, власницею котрого була місцева перукарка Маркета Реґецова. І тут, як кажуть, найшла коса на камінь. 105 чеських крон, тобто трохи більше 3-ох американських доларів за квадратний метр виявилось Реґецовій несправедливою ціною. І вона сказала «Ні» – спочатку представникам мерії.
Далі два роки безперестанку в судах і на різних переговорах вона наполягала на своєму. З погрозами, анонімними телефонними дзвінками і брутальними за змістом листами від невідомих осіб, бойкотами й страхом перед можливою фізичною розправою – так виглядало життя простої чеської перукарки, яка прагнула, щоб її приватне майно було оцінене за реальною, а не вигаданою чиновниками ціною. Сусіди її звинувачували в користолюбстві й жадобі грошей, місцеві журналісти намагались очорнити її приватне життя, а урядовці відверто залякували. Наприклад, один з найвищих поліцейських чиновників три години поспіль в перукарні, так би мовити, переконував Маркету в тому, щоб вона переглянула свою позицію, а служба безпеки занурилась у докладне вивчення біографії перукарки. Адже нечувано, щоб жінка без вищої освіти і контактів два роки безстрашно тримала оборону. І все ж це не казка, а бувальщина з добрим кінцем. Маркета Реґецова врешті справу виграла і замість кількох сотень інвестор – фірма «Філіпс» і мерія їй виплатили майже один мільйон доларів. Нині просту чеську перукарку-мільйонерку з периферії співгромадяни називають героїнею. Сама ж Маркета себе героїнею не вважає. Вона тільки стала більш вимогливою до людей, але своє місце праці не змінила. «Я люблю свою роботу і не можу уявити, що робитиму щось інше», - говорить перукарка-мільйонерка і далі продовжує мити й стригти волосся своїм клієнтам.
Далі два роки безперестанку в судах і на різних переговорах вона наполягала на своєму. З погрозами, анонімними телефонними дзвінками і брутальними за змістом листами від невідомих осіб, бойкотами й страхом перед можливою фізичною розправою – так виглядало життя простої чеської перукарки, яка прагнула, щоб її приватне майно було оцінене за реальною, а не вигаданою чиновниками ціною. Сусіди її звинувачували в користолюбстві й жадобі грошей, місцеві журналісти намагались очорнити її приватне життя, а урядовці відверто залякували. Наприклад, один з найвищих поліцейських чиновників три години поспіль в перукарні, так би мовити, переконував Маркету в тому, щоб вона переглянула свою позицію, а служба безпеки занурилась у докладне вивчення біографії перукарки. Адже нечувано, щоб жінка без вищої освіти і контактів два роки безстрашно тримала оборону. І все ж це не казка, а бувальщина з добрим кінцем. Маркета Реґецова врешті справу виграла і замість кількох сотень інвестор – фірма «Філіпс» і мерія їй виплатили майже один мільйон доларів. Нині просту чеську перукарку-мільйонерку з периферії співгромадяни називають героїнею. Сама ж Маркета себе героїнею не вважає. Вона тільки стала більш вимогливою до людей, але своє місце праці не змінила. «Я люблю свою роботу і не можу уявити, що робитиму щось інше», - говорить перукарка-мільйонерка і далі продовжує мити й стригти волосся своїм клієнтам.
