Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 00:42

Пити чи не пити?... /до історії спиртного/


Пити чи не пити?.../до історії спиртного/

Прага, 9 грудня 2002 – Як ви думаєте, чому українські козаки були такими лицарями і успішними в бою? Бо...не зловживали міцними напоями. Так, так, пиятика у Запорізькій Січі каралася на горло. Сам образ козака - характерника Мамая лише про що свідчить. А коли, взагалі, з’являється оковита? І хто ж ото її першим наварив? І чи пили горілку в Україні колись так, як це роблять нині.

Із зловживанням спиртним людство боролося здавна. Відомо, наприклад, що для тих, хто пив не розведене у воді вино, у греків існувала спочатку смертна кара, потім виганяли з общини...Це вже римляни породили прислів’я «ін віно верітас». У стародавнього українського населення взагалі не було звички до вина. Ось, наприклад, візантієць Пріск Панійський пише про мед, квас і похідні від нього, фактично, безалкогольні напої ще у часи Атили.

«Спірітус віні» або горілку, як вважають чимало істориків, одержав шляхом перегонки вина арабський алхімік Рагез у кінці ІХ століття. Дехто називає ім’я іншого алхіміка – Альбуказеса. Спирт використовував у своїй медичній практиці й відомий лікар і геній Сходу Авіценна. Католицькі монахи, як вважає Фернан Бродель, викрали секрет спирту у арабів десь в ХІ столітті і довго тримали це у секреті, періодично підмішуючи його до вина, коли це було необхідно з тактичних міркувань, щоб язик розв’язати чи послабити опір... У 1386 році генуезьке посольство демонструє спирт у Москві боярам і аптекарям. З 1448 з’являється московська горілка. Англійський джин стає відомим за історичними документами лише у 1485 році. З ХУІ століття міцне спиртне все більше поширюється в Східній Європі.

В українських землях в добу середньовіччя за виготовлення і вживання «аква віте», так називали спирт монахи, довгий час карали на смерть... Звичай смертної кари за пиятику існував і у запорожців. У козаків особливо жорстоко карали тих, хто насмілювався вживати «оковиту» під час походів. Ще у ХУІІІ-першій половині ХІХ століття в Україні вживали міцні спиртні напої лише «пани і батюшки», народ майже не знав смаку горілки. І лише ліквідація кріпосного права призвела до поширення «казьонки» серед українського люду і пили її мало, бо грошей на це шкодували та й майже не було їх у селян. Пияків на селі, як відзначав Іван Нечуй-Левицький, «можна було порахувати на пальцях однієї руки», їх зневажали і нерідко виганяли з общини.

Але настало ХХ століття. І, як відзначав український етнограф та редактор паризького журналу «Антропологія» Федір Вовк, Перша світова «познайомила українських громадян з денатуратом, який «очищують», пропускаючи через розтерту картоплю...Але ні та війна, ні страшні біди першої половини ХХ століття не розширили так вживання міцного спиртного в Україні і у всьому Союзі, як сталінська диктатура і подальші її радянські спадкоємці. Пиятика стали у часи війни і після неї своєрідним культом в СРСР. Адже відомо, що з горілкою і нафтою, котрі поповнювали левину частку держбюджету, не могли змагатися в радянські часи жодні інші товари. Перебої з горілкою у робітничих регіонах в часи Хрущова та Брежнєва, особливо у шахтарів і металургів, часто були причиною бунтів, котрі придушували військами.

Сьогодні в Україні чи не найдешевша у світі горілка. Півлітру у крамниці можна купити за 1-2 гривні, за 15-20 центів...Такого не знайдеш у жодній країні Європи. П’ють повсюдно – і на поминках, і на родинах. На весіллях за один день випивають у середньому вісімдесят - сто літрів горілки. Це суцільна алкогольна вакханалія... Вже сьогодні відзначають значний вплив алкоголізму не генетичному рівні, народження дебілів, руйнація психіки і суспільного багатства – це далеко неповний перелік згубних наслідків пияцтва. Ще Григорій Сковорода відзначив, що «у пияцтві ні розуму, ні доброчинності...». А пропитим суспільством можуть легко маневрувати у своїх інтересах різні політичні авантюристи та пройдисвіти.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG