Прага, 11 грудня 2002 – Уявіть собі ситуацію, коли б в Україні прізвище давали за місцем походження. Тоді б одна частина нинішнього українського уряду носила б прізвище Донецькі, а інша – Дніпропетровські. Погодьтеся, така документальна приналежність до територіального клану була б занадто відвертою демонстрацією того, кому в дійсності належить влада в країні. Але така ситуація не уявна, а дійсна, і створилася вона в Іраку 60х років. Тоді, іракський диктатор Саддам Хусейн законодавчо заборонив вживати прізвища, які би видавали походження лідерів країни. Детальніше про це та про інші звичаї розповів директор Радіо Вільний Ірак Камран Карадаґі.
КК: В арабських країнах немає традиції імен по-батькові, але Саддам Хусейн вирішив використати ім’я свого батька, Хусейна. Його справжнє ім’я було Саддам Хусейн аль Тікріті. Тікріт – це його місце народження, і люди, які походять з Тікріта мають прізвище аль Тікріті. Але в Іраку з початку 70х років було запроваджено закон, який забороняє використовувати прізвища, які вказують на приналежність до певної місцевості, чи певного племені. Закон був потрібен тому, що більша частина керівництва країни та армійська верхівка носила те ж прізвище, що і президент країни, аль Тікріті.
Саме ж ім’я «Саддам» у перекладі з арабської можна було б перекласти як борець, що не боїться небезпеки. Воно відповідає іміджу іракського лідера, а тому в самому Іраку його прихильники називають його просто Саддам. Наш лідер Саддам.
МЩ: Ви сказали, що ім’я відповідає іміджу Саддама Хусейна в його країні, а чи відповідає воно його характеру?
КК: Минулого тижня в одній з арабських газет, що публікується в Лондоні, я читав інтерв’ю з колишнім начальником штабу іракської армії, який втік з Іраку і зараз перебуває у Копенгаґені. Він серед іншого розповів багато цікавого і про особистість Саддама Хусейна. Як він говорить, Саддам Хусейн обожнює Сталіна і намагається його імітувати. Він навіть колись змусив своїх військових керівників вивчати твори Сталіна, особливо ті, де йшлося про терор і його методи. Він не лише поклоняється Сталіну, але намагається наслідувати його.
Відомо, що однією з рис сталінського характеру була недовірливість. Тож генерал, його звати Нараз Хазраджі, розповідає, що коли він був начальником генерального штабу на початку 1990 років, то про напад на Кувейт він дізнався з телефонного дзвінка секретаря Саддама Хусейна на тертій день окупації. Саддам просто нічого йому не сказав. Як він потім пояснював, він не хотів, щоб ворожа розвідка здогадалася про напад з підготовки війська, яке начальник штабу, почав би проводити. Про напад на Кувейт Саддам Хусейн сказав лише двом людям: своєму двоюрідному брату та зятю.
Саддам постійно намагається проводити зміни в своєму апараті. Він перетрушує своїх чиновників і військових, щоб вони не встигли створити собі підтримку, і щоб не було навіть натяку на політичну конкуренцію з ним.
МЩ: В цій атмосфері недовіри Саддам Хусейн не може не побоюватися і за власне життя.
КК: Свою власну безпеку він не довіряє нікому. Він розділив Багдад на номери, кожна вулиця має свій номер. Крім того, він може, наприклад, сказати, що поїде 49 вулицею, а насправді поїде якоюсь іншою. Ніхто, навіть найближчі люди не знають напевно, в якому місці він ночує, бо він постійно змінює свої місця перебування.
Багато в чому такому характеру Саддам Хусейн завдячує своєму вихованню. Він втратив батька у ранньому дитинстві, і його виховував дядько. У тій місцевості, де він виростав, виховання хлопчиків є дуже жорстким, як на західний погляд. Хлопців відділяють від матері інколи і у віці 4х років. Таким чином вони отримують «чоловіче» виховання. Дядько Саддама дотримувався шовіністичних, ледь не фашистських поглядів, які він передав і своєму вихованцю. Саддамові не було і 20, коли він вбив першу людину у своєму житті. У 19ти чи 20ти літньому віці він брав участь у замаху на життя тодішнього іракського прем’єра у 1959 році.
МЩ: Дуже мало відомо про жінку, чи то правильніше сказати, жінок Саддама Хусейна.
КК: Його перша жінка – це його кузина, дочка того дядька, який його виховував. Але, за чутками, протягом останніх двох десятиліть Саддам одружився ще з двома жінками. Про це ніколи не оголошували публічно, і все, що відомо – це здогадки і чутки. Ісламський закон дозволяє чоловіку мати чотирьох дружин, так що він має можливість одружитися ще з однією.
КК: В арабських країнах немає традиції імен по-батькові, але Саддам Хусейн вирішив використати ім’я свого батька, Хусейна. Його справжнє ім’я було Саддам Хусейн аль Тікріті. Тікріт – це його місце народження, і люди, які походять з Тікріта мають прізвище аль Тікріті. Але в Іраку з початку 70х років було запроваджено закон, який забороняє використовувати прізвища, які вказують на приналежність до певної місцевості, чи певного племені. Закон був потрібен тому, що більша частина керівництва країни та армійська верхівка носила те ж прізвище, що і президент країни, аль Тікріті.
Саме ж ім’я «Саддам» у перекладі з арабської можна було б перекласти як борець, що не боїться небезпеки. Воно відповідає іміджу іракського лідера, а тому в самому Іраку його прихильники називають його просто Саддам. Наш лідер Саддам.
МЩ: Ви сказали, що ім’я відповідає іміджу Саддама Хусейна в його країні, а чи відповідає воно його характеру?
КК: Минулого тижня в одній з арабських газет, що публікується в Лондоні, я читав інтерв’ю з колишнім начальником штабу іракської армії, який втік з Іраку і зараз перебуває у Копенгаґені. Він серед іншого розповів багато цікавого і про особистість Саддама Хусейна. Як він говорить, Саддам Хусейн обожнює Сталіна і намагається його імітувати. Він навіть колись змусив своїх військових керівників вивчати твори Сталіна, особливо ті, де йшлося про терор і його методи. Він не лише поклоняється Сталіну, але намагається наслідувати його.
Відомо, що однією з рис сталінського характеру була недовірливість. Тож генерал, його звати Нараз Хазраджі, розповідає, що коли він був начальником генерального штабу на початку 1990 років, то про напад на Кувейт він дізнався з телефонного дзвінка секретаря Саддама Хусейна на тертій день окупації. Саддам просто нічого йому не сказав. Як він потім пояснював, він не хотів, щоб ворожа розвідка здогадалася про напад з підготовки війська, яке начальник штабу, почав би проводити. Про напад на Кувейт Саддам Хусейн сказав лише двом людям: своєму двоюрідному брату та зятю.
Саддам постійно намагається проводити зміни в своєму апараті. Він перетрушує своїх чиновників і військових, щоб вони не встигли створити собі підтримку, і щоб не було навіть натяку на політичну конкуренцію з ним.
МЩ: В цій атмосфері недовіри Саддам Хусейн не може не побоюватися і за власне життя.
КК: Свою власну безпеку він не довіряє нікому. Він розділив Багдад на номери, кожна вулиця має свій номер. Крім того, він може, наприклад, сказати, що поїде 49 вулицею, а насправді поїде якоюсь іншою. Ніхто, навіть найближчі люди не знають напевно, в якому місці він ночує, бо він постійно змінює свої місця перебування.
Багато в чому такому характеру Саддам Хусейн завдячує своєму вихованню. Він втратив батька у ранньому дитинстві, і його виховував дядько. У тій місцевості, де він виростав, виховання хлопчиків є дуже жорстким, як на західний погляд. Хлопців відділяють від матері інколи і у віці 4х років. Таким чином вони отримують «чоловіче» виховання. Дядько Саддама дотримувався шовіністичних, ледь не фашистських поглядів, які він передав і своєму вихованцю. Саддамові не було і 20, коли він вбив першу людину у своєму житті. У 19ти чи 20ти літньому віці він брав участь у замаху на життя тодішнього іракського прем’єра у 1959 році.
МЩ: Дуже мало відомо про жінку, чи то правильніше сказати, жінок Саддама Хусейна.
КК: Його перша жінка – це його кузина, дочка того дядька, який його виховував. Але, за чутками, протягом останніх двох десятиліть Саддам одружився ще з двома жінками. Про це ніколи не оголошували публічно, і все, що відомо – це здогадки і чутки. Ісламський закон дозволяє чоловіку мати чотирьох дружин, так що він має можливість одружитися ще з однією.
