Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 14:58

Безпритульними дітьми в Одесі опікується криміналітет...


Безпритульними дітьми в Одесі опікується криміналітет...

Одеса, 13 грудня 2002 - Цим тенденціям прагне протистояти отець Олександр Чумаков \Українська Греко-Католицька церква, чин отців селезіан\, який є директором благодійного Будинку для безпритульних дітей “Світлий дім”.

Сьогодні у “Світлому домі” теж недостатньо тепла. Холод панує і там.

І це незважаючи на задовільні обличчя міських чиновників, які намагаються запевнити, що теплом в Одесі забезпечені всі.

Але, це відверта брехня.

Підтвердженням є розмова з отцем Олександром Чумаковим, яку провів наш кореспондент Ігор Столяров

Ігор Столяров: В Одесі на вулиці мороз...

У притулку “Світлий дім” перебувають діти, які перш за все потребують тепла. З холодних вулиць вони намагаються потрапити у тепло.

Але, чи є тепло у “Світлому домі”?

Отець Олександр Чумаков: Тепла сердечного у нас ніколи не бракувало. Цього сердечного тепла у “Світлому долі” завжди було досить.

Але, нам шалено бракує тепла фізичного.

Справа є в тому, що, починаючи від травня 2002 року, організації, які постачають нам електроенергію, воду, тепло почали подавати на нас до арбітражного суду за борги, які накопичувалися протягом досить тривалого терміну. Першим був “Одесаводоканал”.

За допомогою мешканців Регензбургу \Німеччина\ ми сплатили борг “Одесаводоканалу”.

Ігор Столяров: Цікаво, що іноземці допомагають. Наша ж влада наче сліпа...

Отець Олександр: Власне. Я так часто повторюю, де ж свої?

Коли справа наших дітей, нашого сімені, нашої родини, більше турбує іноземців ніж наших, які можуть надати допомогу виключно тим, що подати позов до арбітражного суду...

Справа погіршена тим, що у тому часі, у квітні 2002 року, один з хлопців захворів на гепатит. Санепідстанція довго шукала джерело інфекції і може б і не знайшла, якби не зробила дослідження питної води з міського водопроводу.

Вони питали: “Чи діти пили не кип’ячену воду?”

Діти є діти. Вони після футболу чи прийшовши з вулиці обов’язково споживають воду, іноді з під крану.

Виходить, що саме ця вода і стала джерелом інфекції. І це не єдиний випадок в Одесі.

Ігор Столяров: Я пригадую ті голосні твердження чиновників в Одесі, які запевняли, що з одеською питною водою все гаразд.

Отець Олександр Чумаков: Ми знаємо, що плани пов’язані з очищенням води в Одесі так і не реалізовані. Щось не вийшло у наших міських дипломатів.

Ми тепер не маємо навіть надії на те, що щось з водопостачанням стане на краще...

Ігор Столяров: Але, повернімося до дітей...

Отець Олександр Чумаков: Після тих хвороб ми були змушені віддати близько 9.000 гривень боргу за воду.

На нас негайно подав позов до суду “Одесаобленерго” і ми були примушені знов, за допомогою громадян Регензбурга, виплатити 18 з половиною тисяч гривень щоби нам не вимикали електропостачання.

Наприкінці серпня 2002 року ми знайшли можливість, за допомогою громадян Регензбурга, сплатити 26 тисяч гривень боргу за два сезони постачання тепла до “Світлого дому”.

Через тиждень після того як борг було сплачено нам було подано інформацію, що котел, за допомогою якого надавалося тепло, був ліквідований разом з організацією яка надавала тепло... Через тиждень після виплати боргу прийшов головний інженер житлового комплексу, що відповідальний за тепло, і сказав, що ми мусимо обладнати елеваторний вузол за 6500 гривень і сплатити ще 3500 гривень за те щоби підключитися до центрального опалення, тобто, за власні кошти це зробити.

Ігор Столяров: Це має “Світлий дім” робити?

Отець Олександр Чумаков: Після закінчення літа, коли ми вивозили дітей на оздоровлення до Очакова і зробили багато різних благодійних акцій щодо знедолених дітей, - ми вичерпали всіх наших спонсорів. Я розумію, що ми фізично не можемо дістати ті 10.000 гривень і я сказав тому головному інженеру що ми не можемо виконати ці роботи.

Я розумію, що для комерційних організацій та сума була б малесенькою, але благодійна організація, яка утримує щоденно, цілодобово, 40 – 50 дітей, цього не може.

Завдяки, знову ж таки зусиллям громадян Регензбурга, ми придбали котел для встановлення автономного опалення. З допомогою прийшов настоятель селезіанського монастиря з німецького міста Бенедиктбоер і на ці кошти, а також за допомогою одного з депутатів Верховної Ради і однієї одеської організації, ми перебудували наші приміщення на котловою, встановили котел, поставили труби. Фактично зроблене все необхідне. Тепер може “Одесгаз” дасть нам газ щоби ми мали можливість включити котел і подати тепло до “Світлого дому”.

Нині ми гріємося за допомогою камінів.

Ситуація є фатальною.

Ігор Столяров: Що б ще могли додати?

Отець Олександр Чумаков: Мешканці Москви, серед яких багато католиків і греко-католиків, які спілкуються через Форум російських католиків, знають про наші турботи.

Перед Різдвом вони зібрали теплі речі і передають це потягом до Одеси.

Як бачите, росіяни прийшли з допомогою нашим дітям, так зробили і німці. Вони більше турбуються про українських дітлахів.

Де те українське серце, яке зажди дбало про таких дітей?

Коли я одержував допомогу з Москви – привів з вокзалу до “Світлого дому” п’ятьох дітей, які тепер тут біля нас, бо мороз був шалений і я бачу що стан справ жахливий.

Електричного опалення не вистачає, а діти йдуть... Дітей на вулиці повно.

Два дні тому, міліціонери Приморського РВВС Одеси, роблячи рейд, привезли до “Світлого дому” одинадцять дітей. І ми їх всіх прийняли серед ночі...

На сьогоднішній день всі притулки переповнені і не знаємо що робити з тими що залишаються на вулиці. Але, жахливим може бути й те, що багато з тих дітей не хочуть до жодного притулку, бо вони вже влаштовані до кримінальних притулків. Вони мають своїх господарів, які примушують їх жебракувати. Вони вже прихоплені. Але, діти ростуть і ростуть вже кримінально налаштованими.

Ми увійшли в ту ситуацію коли з неймовірною швидкістю ми не знаємо що далі робити. Ситуація наростає і потребує зовсім іншого впливу, бо безпритульні діти змінюються і змінює їх кримінал...

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG