Київ, 13 січня 2003 – 14 січня виповнюється 11 місяців із того часу, як розпочалося протистояння між видавничо-поліграфічним підприємством “Такі справи” та Державною податковою адміністрацією України й органами прокуратури. Від 14 лютого 2002 року це дочірнє литовське приватне підприємство зазнає посиленого тиску з боку згаданих державних органів. Не погоджуючись із таким перебігом подій, “Такі справи” спробували вирішити проблему у суді. Але переконати українських суддів їм не вдалося.
Тому 14 серпня 2002 року литовське закрите акціонерне товариство “Токьос Токялес”, яке впродовж восьми років інвестувало в “Такі справи” понад 7 мільйонів гривень, звернулося з позовом на державу Україна до Міжнародного центру вирішення інвестиційних суперечок. 20 грудня минулого року ця міжнародна інстанція зареєструвала справу проти України.
Міжнародний центр вирішення інвестиційних суперечок (англійське скорочення ІКСІД) існує вже 37-й рік. Він був створений на основі Конвенції з вирішення інвестиційних суперечок між державами та громадянами інших держав. Ця Конвенція в Україні набрала чинності 7 липня 2000 року. Після того, як між Україною та Литвою був укладений договір про взаємний захист інвестицій, юрисдикція цієї міжнародної судової інстанції розповсюджується на Україну.
Керівництво видавничо-поліграфічного підприємства “Такі справи” вважає, що безпосередня причина протистояння пов’язана з друком книжки “Невиконане замовлення” про спробу замаху на Юлію Тимошенко.
На сьогоднішній прес-конференції в агентстві УНІАН адвокат “Таких справ” Іван Лозовий назвав протистояння наїздом. Іван Лозовий переконаний у правоті підприємства, яке він захищає: «Якщо хтось думає, що подальшим тиском, можливо, навіть, посиленням такого тиску, можна якось закрити цю проблему, то я можу чітко сказати, що вже запізно. Запізно в якому плані? Що саме позивачем у цій справі перед ІКСІД виступає литовська компанія. Вона знаходиться в Литві, і вже ніхто з України туди не поїде людей шантажувати, залякувати, морочити голову, витягувати на допити, взагалі займатися тим, що ми всі називаємо наїздом. Уже запізно, панове! Ця справа дійде до кінця і побачить свій справедливий вирок».
Цікаво, що через 6 днів після реєстрації позову в Міжнародному центрі вирішення інвестиційних суперечок ІКСІД газета РІО надрукувала інформацію податківців про начебто великі суми несплачених підприємством податків, хоча всілякі дії проти “Таких справ” на час розгляду позову мали припинитися.
До речі, виступаючи 30 жовтня минулого року у Вільнюсі на засіданні Українсько-литовського бізнес-форуму, президент України Леонід Кучма запросив литовських бізнесменів інвестувати в економіку України. Зокрема, він сказав таке: “Будуть з’являтися якісь проблеми, сам готовий зустрітися з будь-яким представником литовського бізнесу”. На моє запитання, чи не спробували “Такі справи” скористатися цим запрошенням, керівник підприємства Сергій Данилов відповів: «Ким би ми були, якби не скористалися такою нагодою? Звичайно, ми звернулися до посадової особи під назвою президент України з проханням призначити аудієнцію. Посадова особа президент України ніякої відповіді нам не дала, натомість ми отримали відповідь від так званої адміністрації президента. Це дуже цікава відповідь. У трьох рядках нам було написано, що дні прийому в адміністрації президента такі-то і години прийому в ці дні такі-то. Дуже чемна відповідь. Від усіх литовських інвесторів, дійсних і потенційних, я дякую адміністрації президента України за таку відповідь. Графік прийому в адміністрації президента ми повісили в себе на стенді, і будь-яка людина може безкоштовно з ним ознайомитись».
А ось що сказав Сергій Данилов про те, чи були якісь контакти з новим головою Державної податкової адміністрації України паном Кравченком: «Відтоді, як почалися всенародні гуляння, тобто спочатку католики, потім православні, і до сьогоднішнього дня у нас не було жодних відвідань на підприємстві. Що це означає – чи так званий похмільний синдром, чи якусь зміну стосунків, я сказати не можу. Але, звичайно, якщо зміна відбудеться, то ми підемо на переговори, до чого нас закликає, зокрема, угода між урядом України й урядом Литви», – каже керівник підприємства “Такі справи” Сергій Данилов.
На прес-конференції було повідомлено також, що подібні справи Міжнародний центр вирішення інвестиційних суперечок розглядає в середньому півтора року. Так що доведеться всім набратися терпіння.
Тому 14 серпня 2002 року литовське закрите акціонерне товариство “Токьос Токялес”, яке впродовж восьми років інвестувало в “Такі справи” понад 7 мільйонів гривень, звернулося з позовом на державу Україна до Міжнародного центру вирішення інвестиційних суперечок. 20 грудня минулого року ця міжнародна інстанція зареєструвала справу проти України.
Міжнародний центр вирішення інвестиційних суперечок (англійське скорочення ІКСІД) існує вже 37-й рік. Він був створений на основі Конвенції з вирішення інвестиційних суперечок між державами та громадянами інших держав. Ця Конвенція в Україні набрала чинності 7 липня 2000 року. Після того, як між Україною та Литвою був укладений договір про взаємний захист інвестицій, юрисдикція цієї міжнародної судової інстанції розповсюджується на Україну.
Керівництво видавничо-поліграфічного підприємства “Такі справи” вважає, що безпосередня причина протистояння пов’язана з друком книжки “Невиконане замовлення” про спробу замаху на Юлію Тимошенко.
На сьогоднішній прес-конференції в агентстві УНІАН адвокат “Таких справ” Іван Лозовий назвав протистояння наїздом. Іван Лозовий переконаний у правоті підприємства, яке він захищає: «Якщо хтось думає, що подальшим тиском, можливо, навіть, посиленням такого тиску, можна якось закрити цю проблему, то я можу чітко сказати, що вже запізно. Запізно в якому плані? Що саме позивачем у цій справі перед ІКСІД виступає литовська компанія. Вона знаходиться в Литві, і вже ніхто з України туди не поїде людей шантажувати, залякувати, морочити голову, витягувати на допити, взагалі займатися тим, що ми всі називаємо наїздом. Уже запізно, панове! Ця справа дійде до кінця і побачить свій справедливий вирок».
Цікаво, що через 6 днів після реєстрації позову в Міжнародному центрі вирішення інвестиційних суперечок ІКСІД газета РІО надрукувала інформацію податківців про начебто великі суми несплачених підприємством податків, хоча всілякі дії проти “Таких справ” на час розгляду позову мали припинитися.
До речі, виступаючи 30 жовтня минулого року у Вільнюсі на засіданні Українсько-литовського бізнес-форуму, президент України Леонід Кучма запросив литовських бізнесменів інвестувати в економіку України. Зокрема, він сказав таке: “Будуть з’являтися якісь проблеми, сам готовий зустрітися з будь-яким представником литовського бізнесу”. На моє запитання, чи не спробували “Такі справи” скористатися цим запрошенням, керівник підприємства Сергій Данилов відповів: «Ким би ми були, якби не скористалися такою нагодою? Звичайно, ми звернулися до посадової особи під назвою президент України з проханням призначити аудієнцію. Посадова особа президент України ніякої відповіді нам не дала, натомість ми отримали відповідь від так званої адміністрації президента. Це дуже цікава відповідь. У трьох рядках нам було написано, що дні прийому в адміністрації президента такі-то і години прийому в ці дні такі-то. Дуже чемна відповідь. Від усіх литовських інвесторів, дійсних і потенційних, я дякую адміністрації президента України за таку відповідь. Графік прийому в адміністрації президента ми повісили в себе на стенді, і будь-яка людина може безкоштовно з ним ознайомитись».
А ось що сказав Сергій Данилов про те, чи були якісь контакти з новим головою Державної податкової адміністрації України паном Кравченком: «Відтоді, як почалися всенародні гуляння, тобто спочатку католики, потім православні, і до сьогоднішнього дня у нас не було жодних відвідань на підприємстві. Що це означає – чи так званий похмільний синдром, чи якусь зміну стосунків, я сказати не можу. Але, звичайно, якщо зміна відбудеться, то ми підемо на переговори, до чого нас закликає, зокрема, угода між урядом України й урядом Литви», – каже керівник підприємства “Такі справи” Сергій Данилов.
На прес-конференції було повідомлено також, що подібні справи Міжнародний центр вирішення інвестиційних суперечок розглядає в середньому півтора року. Так що доведеться всім набратися терпіння.
