Прага, 20 січня 2003 – Минулими вихідними світом прокотилися хвиля протестів проти закордонної політики США. Прості громадяни в Токіо й Торонто, Сан-Франциско й Брюсселі вийшли на вулиці міст, щоби подати свій голос проти планованої Америкою акції в Іраку. 16 осіб затримала вчора поліція в Вашинґтоні.
"Міжнародний день дій" – так організатори акції назвали протести проти війни в Іраку, що відбулися в суботу й неділю у різних куточках світу. Організатори вашинґтонського мітингу кажуть, що в ньому брало участь щонайменше 200 тисяч, у Сан-Франциско – близько 50 тисяч.
Борець за громадянські права Мара Вергайден-Гіллард з Вашинґтона сказала Радіо Свобода, що, на відміну від протестів часів війни у В’єтнамі, нинішні будуть ще масовіші, коли Америка почне атакувати Ірак. "Ми зможемо побачити цілий корінь американської демократії, який люди викорчовують і несуть на вулиці, коли відчувають, що уряд не відгукується на волю народу; люди мають діяти заради себе".
Вигукуючи "За нафту – жодної крові", протестанти крокували Вашинґтоном, зупиняючись біля політичних і військових символів американської влади. Найбільше людей зібралося на головному майдані американської столиці, що простягається від Капітолія до обеліска Джорджа Вашинґтона. Цей майдан – the Mall – символічний для Америки. Там у 1963 році сотні тисяч американців зібралися, щоби послухати поборника громадянських прав Мартіна Лютера Кінґа. До речі, сьогодні – День народження Мартіна Лютера; тепер це національне свято Америки.
Один із вашингтонських релігійних лідерів Ґрейленд Гейґлер звинуватив Джорджа Буша в бажанні скинути Саддама Хусейна, щоби самому контролювати нафтові багатства Іраку. Президент Буш та віце-президент США Дік Чейні раніше займалися нафтовим бізнесом. Послухаємо Гейґлера: "Чому наші сини й дочки борються й вмирають за те, щоби наповняти бензобаки ненаситних джипів, за те, щоб наживалися нафтові компанії? Ми зараз вийшли на вулиці тому, що в цьому немає логіки".
Адміністрація Буша відкидає будь-які закиди, пов’язані з нафтою, вона наполягає, що Ірак продовжує розвивати зброю масового знищення, порушує резолюції ООН і загрожує світовій безпеці. Минулими вихідними Держсекретар США Колін Пауел та Міністр оборони Доналд Рамсфелд заявили на телебаченні, що конфлікту можна уникнути, якщо Саддам піде в відставку і знайде притулок в іншій країні.
Один із найвідоміших у США пацифістів, виступаючи на мітингу заявив, що війна з Іраком зашкодить національній безпеці. Це Рон Ковіч - паралізований ветеран в’єтнамської війни, що його книжка спогадів із назвою "Народжений 4 липня" лягла в основу голівудського фільму з Томом Крузом у головній ролі. Виступаючи в суботу, Ковіч сказав: "Хочете знати, що загрожує нашій безпеці? Ця війна. Вона принесе лихо нашим людям. Ця президентська війна зробить нас іще більшими мішенями для терористів. Вона принесе хвилю терактів проти нас".
Антивоєнні демонстрації в Туреччині – єдиній мусульманській країні НАТО – супроводжували візит американського генерала Ричарда Маєрза. Вашинґтон веде переговори з Анкарою, щоби розмістити там 80 тисяч своїх солдатів. 80 відсотків турків - проти війни в Іраку.
Подібні демонстрації відбулися у Брюсселі, Лондоні, голандському місті Удені, італійській Болоньї, де поліція була навіть вимушена застосувати сльозогінний газ.
"Міжнародний день дій" – так організатори акції назвали протести проти війни в Іраку, що відбулися в суботу й неділю у різних куточках світу. Організатори вашинґтонського мітингу кажуть, що в ньому брало участь щонайменше 200 тисяч, у Сан-Франциско – близько 50 тисяч.
Борець за громадянські права Мара Вергайден-Гіллард з Вашинґтона сказала Радіо Свобода, що, на відміну від протестів часів війни у В’єтнамі, нинішні будуть ще масовіші, коли Америка почне атакувати Ірак. "Ми зможемо побачити цілий корінь американської демократії, який люди викорчовують і несуть на вулиці, коли відчувають, що уряд не відгукується на волю народу; люди мають діяти заради себе".
Вигукуючи "За нафту – жодної крові", протестанти крокували Вашинґтоном, зупиняючись біля політичних і військових символів американської влади. Найбільше людей зібралося на головному майдані американської столиці, що простягається від Капітолія до обеліска Джорджа Вашинґтона. Цей майдан – the Mall – символічний для Америки. Там у 1963 році сотні тисяч американців зібралися, щоби послухати поборника громадянських прав Мартіна Лютера Кінґа. До речі, сьогодні – День народження Мартіна Лютера; тепер це національне свято Америки.
Один із вашингтонських релігійних лідерів Ґрейленд Гейґлер звинуватив Джорджа Буша в бажанні скинути Саддама Хусейна, щоби самому контролювати нафтові багатства Іраку. Президент Буш та віце-президент США Дік Чейні раніше займалися нафтовим бізнесом. Послухаємо Гейґлера: "Чому наші сини й дочки борються й вмирають за те, щоби наповняти бензобаки ненаситних джипів, за те, щоб наживалися нафтові компанії? Ми зараз вийшли на вулиці тому, що в цьому немає логіки".
Адміністрація Буша відкидає будь-які закиди, пов’язані з нафтою, вона наполягає, що Ірак продовжує розвивати зброю масового знищення, порушує резолюції ООН і загрожує світовій безпеці. Минулими вихідними Держсекретар США Колін Пауел та Міністр оборони Доналд Рамсфелд заявили на телебаченні, що конфлікту можна уникнути, якщо Саддам піде в відставку і знайде притулок в іншій країні.
Один із найвідоміших у США пацифістів, виступаючи на мітингу заявив, що війна з Іраком зашкодить національній безпеці. Це Рон Ковіч - паралізований ветеран в’єтнамської війни, що його книжка спогадів із назвою "Народжений 4 липня" лягла в основу голівудського фільму з Томом Крузом у головній ролі. Виступаючи в суботу, Ковіч сказав: "Хочете знати, що загрожує нашій безпеці? Ця війна. Вона принесе лихо нашим людям. Ця президентська війна зробить нас іще більшими мішенями для терористів. Вона принесе хвилю терактів проти нас".
Антивоєнні демонстрації в Туреччині – єдиній мусульманській країні НАТО – супроводжували візит американського генерала Ричарда Маєрза. Вашинґтон веде переговори з Анкарою, щоби розмістити там 80 тисяч своїх солдатів. 80 відсотків турків - проти війни в Іраку.
Подібні демонстрації відбулися у Брюсселі, Лондоні, голандському місті Удені, італійській Болоньї, де поліція була навіть вимушена застосувати сльозогінний газ.
