Варшава, 10 лютого 2003 – У Польщі знову заговорили про проблеми української меншини. Приводом стало звернення польського Речника громадянських прав професора Цоля до прем’єр-міністра країни Лешека Міллера з проханням розглянути вимоги Об’єднання Українців Польщі. Ось уже понад 10 років польські громадяни українського походження очікують від держави прийняття закону про реприватизацію відібраних у 1949 році земель та нерухомостей, а також відшкодувань для в’язнів концтабору Явожно. Нагадаймо, що у 1947-49 роках комуністична польська влада провела так звану акцію “Вісла” – примусового переселення 150 тисяч українців з батьківських земель на сході Польщі на понімецькі території, які дісталися полякам після поразки гітлерівської Німеччини. Акція “Вісла” супроводжувалась позбавленням українців громадянських прав, конфіскацією майна та ув’язненням представників інтелігенції і духовенства у концтаборі Явожно. До сьогоднішнього дня Польща не компенсувала цієї кривди, завданої своїм українським співгромадянам.
Спроби української меншини у Польщі досягти правди і справедливості мають уже біль ніж 10-літню історію. Ще восени 1992 року Об’єднання Українців Польщі передало польському Сеймові концепцію дій по ліквідації наслідків операції “Вісла”. Однак, за 10 років польські політичні еліти не тільки не взялися до ліквідації самих наслідків заподіяної українцям кривди, але й не спромоглися дати однозначну оцінку причин та наслідків операції “Вісла”. Саме про це й написали представники української меншини до Речника громадянських прав професора Анджея Цоля у зверненні з нагоди 55 річниці акції “Вісла” у жовтні минулого року. І ось, розглянувши цю справу, професор Цоль визнав слушність вимог польських українців і попросив розглянути їх прем’єр-міністра Лешека Міллєра. І хоч рішення Речника не є обов’язковими для органів державної влади, однак сама інституція є авторитетом, з яким рахуються і президент, і прем’єр, і парламент. Тому польські українці із втіхою прийняли вістку про звернення Речника до прем’єра.
Говорить секретар Об’єднання Українців Польщі Петро Тима: «Я думаю, що треба відзначити, що це перший офіційний виступ у справі прав громадян Польщі українського походження, які мають стосунок як до проблем історичного минулого і направлення кривди, пов’язаної з акцією Вісла, і так виразний, де вказано, що це є проблема, яку слід вирішити на найвищому рівні. Досі ці питання порушувалися на засіданні комісії національних меншин, інколи були винесені окремими депутатами, натомість ніколи на рівні прем’єр-міністра це не було так озвучене».
Щоправда, пан Тима усвідомлює, що звернення професора Цоля не вирішить усіх проблем, але є надія, що воно спричиниться хоч би до вирішення найнагальнішої з них. На сьогодні серед живих залишилося тільки 168 осіб, які без судового вироку були ув’язнені в концтаборі Явожно. З огляду на вік і стан здоров’я щороку їх стає все менше і тому особливо важливо, щоби в першу чергу ця група потерпілих зазнала торжества справедливості і отримала хоч би символічну компенсацію за свої страждання – вважає Петро Тима.
Петро Тима: «Важко тут знайти компроміс, є дуже сильний опір політичних еліт проти схвалення закону і повернення майна, забраного в часи комунізму. Але я думаю, що можна тут оптимістично закладати, що проблема в’язнів Явожна повинна вирішитися завдяки тій заяві Речника».
Сама заява професора Цоля має велике значення. Але зроблена вона, видається, трохи запізно, оскільки рік відзначення акції “Вісла” минув, зате розпочався рік відзначення антипольської акції УПА на Волині. В цей рік поляки більш охоче будуть згадувати про те, чим їм завинили українці, а не навпаки.
Спроби української меншини у Польщі досягти правди і справедливості мають уже біль ніж 10-літню історію. Ще восени 1992 року Об’єднання Українців Польщі передало польському Сеймові концепцію дій по ліквідації наслідків операції “Вісла”. Однак, за 10 років польські політичні еліти не тільки не взялися до ліквідації самих наслідків заподіяної українцям кривди, але й не спромоглися дати однозначну оцінку причин та наслідків операції “Вісла”. Саме про це й написали представники української меншини до Речника громадянських прав професора Анджея Цоля у зверненні з нагоди 55 річниці акції “Вісла” у жовтні минулого року. І ось, розглянувши цю справу, професор Цоль визнав слушність вимог польських українців і попросив розглянути їх прем’єр-міністра Лешека Міллєра. І хоч рішення Речника не є обов’язковими для органів державної влади, однак сама інституція є авторитетом, з яким рахуються і президент, і прем’єр, і парламент. Тому польські українці із втіхою прийняли вістку про звернення Речника до прем’єра.
Говорить секретар Об’єднання Українців Польщі Петро Тима: «Я думаю, що треба відзначити, що це перший офіційний виступ у справі прав громадян Польщі українського походження, які мають стосунок як до проблем історичного минулого і направлення кривди, пов’язаної з акцією Вісла, і так виразний, де вказано, що це є проблема, яку слід вирішити на найвищому рівні. Досі ці питання порушувалися на засіданні комісії національних меншин, інколи були винесені окремими депутатами, натомість ніколи на рівні прем’єр-міністра це не було так озвучене».
Щоправда, пан Тима усвідомлює, що звернення професора Цоля не вирішить усіх проблем, але є надія, що воно спричиниться хоч би до вирішення найнагальнішої з них. На сьогодні серед живих залишилося тільки 168 осіб, які без судового вироку були ув’язнені в концтаборі Явожно. З огляду на вік і стан здоров’я щороку їх стає все менше і тому особливо важливо, щоби в першу чергу ця група потерпілих зазнала торжества справедливості і отримала хоч би символічну компенсацію за свої страждання – вважає Петро Тима.
Петро Тима: «Важко тут знайти компроміс, є дуже сильний опір політичних еліт проти схвалення закону і повернення майна, забраного в часи комунізму. Але я думаю, що можна тут оптимістично закладати, що проблема в’язнів Явожна повинна вирішитися завдяки тій заяві Речника».
Сама заява професора Цоля має велике значення. Але зроблена вона, видається, трохи запізно, оскільки рік відзначення акції “Вісла” минув, зате розпочався рік відзначення антипольської акції УПА на Волині. В цей рік поляки більш охоче будуть згадувати про те, чим їм завинили українці, а не навпаки.
