Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 12:06

Війна та економіка


Марія Щур Війна та економіка

Прага, 21 березня, 2003 – Початок воєнних дій в Іраку на фондових ринках в усьому світі зустріли з ентузіазмом. Ціни акцій підскочили, а ціни на нафту та облігації, навпаки, впали. Аналітики пояснюють це тим, що інвестори роблять ставку на швидку і звитяжну війну. Тему продовжує Марія Щур.

Ніщо не лякає інвесторів більше, ніж невизначеність. Тому, коли війна розпочалася, ринки зраділи, що хоча із цим усе зрозуміло, і питання тепер є лише, як довго вона триватиме і скільки коштуватиме. І тут військові та економічні експерти не можуть запропонувати оптимістичних перспектив. Військові спеціалісти попереджають, що навряд чи вдасться завершити бойові дії за шість тижнів, як сподіваються фондові ринки.

А економісти звертають увагу на те, що американський уряд має погану репутацію щодо планування воєнних витрат. В реальності вони виходять від кількох до кількох десятків разів вищими. Знаючи це, і побоюючись, що громадська думка може цього не схвалити, адміністрація Буша не оприлюднила поки що жодного офіційного прогнозу щодо вартості нинішньої війни. Не менш болючим є питання американського бюджету, і нерозривно з ним пов’язаного питання податків. Після чотирьох років позитивного сальдо, тепер бюджет знову в дефіциті. Державний борг планується на рівні 300 мільярдів доларів, і це без урахування воєнних коштів. За деякими підрахунками, двомісячна війна коштуватиме 40 мільярдів доларів, а окупація Іраку 30 мільярдів на рік.

Також економісти не впевнені, що американські споживачі, від яких залежить зростання економіки Сполучених Штатів, будуть вільно витрачати в обстановці підвищеної готовності до боротьби з тероризмом. Крім того, говорять економісти, не варто сподіватися швидкого та різкого падіння цін на нафту, бо швидко відновити видобуток іракської нафти не вдасться через застаріле обладнання, навіть у тому випадку, якщо режим Саддама Гуссейна не зуміє запалити нафтові свердловини, як він зробив минулої війни в Кувейті. Не виключено також, що негативна громадська думка за кордоном може викликати бойкот американських товарів і зменшення експорту, другого важливого джерела зростання.

Тож навіть за найкращого сценарію війна не стане джерелом економічного буму. Тим часом аналітики, які розглядають найгірші варіанти сценарію, змальовують сумніші картини. Як пише британський часопис Financial Times, економіст інвестиційного банку UBS Warburg Джордж Маґнус пропонує розглянути сценарій, коли крім Іраку та Афганістану, Сполученим Штатам доведеться боротися з терористичною загрозою у Північній Кореї, Колумбії, Туреччині, на Філіппінах, у Ємені, Джібуті та Боснії. «За нашими грубими підрахунками, кошти на посилення безпеки у самих США разом із воєнними витратами, а також фінансова допомога цим країнам - все це подвоїть витрати США від 3,5% до 8-9% від валового внутрішнього продукту», - говорить аналітик.

Якщо події розвиватимуться за цим сценарієм, доведеться різко підвищити податки та зменшити витрати інших невоєнних статей бюджету, інакше прірва між доходною і витратною частиною американського бюджету буде настільки великою, що адміністрація Буша зможе легко туди провалитися, говорять експерти.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG