Прага, 28 квітня 2003 року - Російська преса продовжує коментувати результати зустрічі глав урядів країн-учасниць СНД, котра відбулася минулої п’ятниці у Москві. Багато уваги зосереджено на українсько-російських відносинах, які за висновками московських газет, далеко не безхмарні.
Україна вже почувається незручно у «союзі чотирьох», які заявили про намір створити єдиний економічний простір, - зауважує «Независимая газета». Йдеться про чотири країни-учасниці СНД: Білорусь, Казахстан, Росію і Україну, які два місяці тому підтримали ініціативу російського президента Володимира Путіна про створення єдиного економічного простору.
«Независимая газета» зазначає, що російська сторона розчарована результатами зустрічі представників країн СНД, що відбулася минулої п’ятниці у російській столиці. Розчарована з двох причин. По-перше, ніхто з інших країн-учасниць СНД не виявив бажання приєднатися до «союзу чотирьох» для створення єдиного економічного простору. Таким чином, інші країни СНД, фактично, проігнорували цю ініціативу. По-друге, українська делегація, на чолі з віце-прем’єром Віктором Януковичем, відмовилася підписати найважливіший документ - «Про співпрацю і координацію діяльності у ділянці організації інтегрованого валютного ринку держав-учасниць СНД». Янукович пояснив відмову такими словами: «декларувати те, що не можна виконати відразу, є неправильним».
З цього приводу «Независимая газета» зауважує: «в кулуарах говорили, що Янукович поводився обережно з огляду на внутрішньополітичну ситуацію в Україні: мовляв, від Кучми вже мало що залежить, а хто прийде до влади через рік і як він поставиться до «проросійських рішень» прем’єр-міністра - ще невідомо».
Автор статті також зазначає: «про людське око розриваючись між Сходом і Заходом, Київ неприховано віддає перевагу останньому... Україна вдається до активних кроків, щоб вже через рік-два вступити до Світової організації торгівлі. А після перемоги Сполучених Штатів в Іраку, прозахідні тенденції в Україні стали значно помітнішими, ніж перед початком війни». «У Москві тепер очікують, що саботаж «союзу чотирьох» з боку Києва найближчим часом проявиться більш виразно», - наголошує у понеділок «Независимая газета».
А ось що написав у суботу після «СНДівської зустрічі» вже інший московський часопис «Время МН»: «Росії поки що не з усіма державами майбутнього альянсу складаються нормальні відносини. Скажімо, Білорусь і Казахстан вирішують проблеми з Росією значно швидше, ніж та ж Україна. Чого коштує лише одне питання про сплату боргів за поставлений Києву газ. Українська сторона досі не передала Росії валютні облігації для погашення боргів за «блакитне паливо», хоча мала зробити це ще минулого року», - пише російський часопис. Не вирішене і питання створення російсько-українського газотранспортного консорціуму, про що домовилися минулого року президенти двох країн. Усе це, безумовно, накладає певний негативний відбиток на майбутнє як двосторонніх, так і багатосторонніх стосунків», - мовиться у суботній публікації російського газети «Время МН».
А ще одна російська газета «Известия» у суботньому числі написала: «2003 рік оголошений в Україні Роком Росії. Під цим соусом хитромудрі москалі вирішили зробити ще одну спробу повернути до Першопрестольної останки князя Юрія Довгорукого. 25 квітня провів своє перше засідання оргкомітет конференції з промовистою назвою: «Роль Юрія Довгорукого в історичному процесі. Мономаховичі і східнослов’янська державність». А сам форум відбудеться у Києві 9-10 червня, - зазначає російська газета «Известия», наголошуючи що попередні спроби перенести останки Довгорукого до Москви закінчилися безуспішно. Була навіть пропозиція обміняти їх на фрески, що у Санкт-Петербурзі, в Ермітажі. Але цю ідею заблокувала московська влада.
«Великого князя київського і засновника Москви поховали, як і належить, у столиці, тобто у Києві. Де його, доречі, не дуже то шанували», - зауважує автор статті. «В Україні прийнято вважати, що не лише агресори з Орди, але й і Довгорукий винні в тому, що Київ втратив свою столичну роль», - цитують «Известия» слова російського історика Бориса Пашкова.
Україна вже почувається незручно у «союзі чотирьох», які заявили про намір створити єдиний економічний простір, - зауважує «Независимая газета». Йдеться про чотири країни-учасниці СНД: Білорусь, Казахстан, Росію і Україну, які два місяці тому підтримали ініціативу російського президента Володимира Путіна про створення єдиного економічного простору.
«Независимая газета» зазначає, що російська сторона розчарована результатами зустрічі представників країн СНД, що відбулася минулої п’ятниці у російській столиці. Розчарована з двох причин. По-перше, ніхто з інших країн-учасниць СНД не виявив бажання приєднатися до «союзу чотирьох» для створення єдиного економічного простору. Таким чином, інші країни СНД, фактично, проігнорували цю ініціативу. По-друге, українська делегація, на чолі з віце-прем’єром Віктором Януковичем, відмовилася підписати найважливіший документ - «Про співпрацю і координацію діяльності у ділянці організації інтегрованого валютного ринку держав-учасниць СНД». Янукович пояснив відмову такими словами: «декларувати те, що не можна виконати відразу, є неправильним».
З цього приводу «Независимая газета» зауважує: «в кулуарах говорили, що Янукович поводився обережно з огляду на внутрішньополітичну ситуацію в Україні: мовляв, від Кучми вже мало що залежить, а хто прийде до влади через рік і як він поставиться до «проросійських рішень» прем’єр-міністра - ще невідомо».
Автор статті також зазначає: «про людське око розриваючись між Сходом і Заходом, Київ неприховано віддає перевагу останньому... Україна вдається до активних кроків, щоб вже через рік-два вступити до Світової організації торгівлі. А після перемоги Сполучених Штатів в Іраку, прозахідні тенденції в Україні стали значно помітнішими, ніж перед початком війни». «У Москві тепер очікують, що саботаж «союзу чотирьох» з боку Києва найближчим часом проявиться більш виразно», - наголошує у понеділок «Независимая газета».
А ось що написав у суботу після «СНДівської зустрічі» вже інший московський часопис «Время МН»: «Росії поки що не з усіма державами майбутнього альянсу складаються нормальні відносини. Скажімо, Білорусь і Казахстан вирішують проблеми з Росією значно швидше, ніж та ж Україна. Чого коштує лише одне питання про сплату боргів за поставлений Києву газ. Українська сторона досі не передала Росії валютні облігації для погашення боргів за «блакитне паливо», хоча мала зробити це ще минулого року», - пише російський часопис. Не вирішене і питання створення російсько-українського газотранспортного консорціуму, про що домовилися минулого року президенти двох країн. Усе це, безумовно, накладає певний негативний відбиток на майбутнє як двосторонніх, так і багатосторонніх стосунків», - мовиться у суботній публікації російського газети «Время МН».
А ще одна російська газета «Известия» у суботньому числі написала: «2003 рік оголошений в Україні Роком Росії. Під цим соусом хитромудрі москалі вирішили зробити ще одну спробу повернути до Першопрестольної останки князя Юрія Довгорукого. 25 квітня провів своє перше засідання оргкомітет конференції з промовистою назвою: «Роль Юрія Довгорукого в історичному процесі. Мономаховичі і східнослов’янська державність». А сам форум відбудеться у Києві 9-10 червня, - зазначає російська газета «Известия», наголошуючи що попередні спроби перенести останки Довгорукого до Москви закінчилися безуспішно. Була навіть пропозиція обміняти їх на фрески, що у Санкт-Петербурзі, в Ермітажі. Але цю ідею заблокувала московська влада.
«Великого князя київського і засновника Москви поховали, як і належить, у столиці, тобто у Києві. Де його, доречі, не дуже то шанували», - зауважує автор статті. «В Україні прийнято вважати, що не лише агресори з Орди, але й і Довгорукий винні в тому, що Київ втратив свою столичну роль», - цитують «Известия» слова російського історика Бориса Пашкова.
