Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 14:01

“Права людини”


Надія Шерстюк “Права людини”

Говорить радіо “Свобода”. В ефірі програма “Права людини: українська реальність” . Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. За режисерським пультом Артем Мостовий. Вітаємо Вас, шановні слухачі.

Сьогодні у програмі такі теми:

- Європейський суд з прав людини зобов’язав Україну виплатити компенсаційні кошти шістьом ув’язненим. - Вшанування вояків УПА на Черкащині.

- Як в Україні реалізується право на заробітну плату?

- Рубрика “Голоси скривджених”, в якій піде мова про поневіряння фермера з Чернігівщини.

Наприкінці квітня Європейський суд з прав людини ухвалив 6 рішень проти України, які стосуються умов утримання в місцях позбавлення волі осіб, засуджених до довічного ув‘язнення. Судді встановили, що проти 6 засуджених, які поскаржилися до Європейського суду, застосовувалися тортури, порушувалися їхні права стосовно умов утримання, свободи релігії, право на захист приватного і сімейного життя і кореспонденції. Відтак, Україна має сплатити 4 заявникам по 2 тисячі євро за моральну шкоду та ще двом - по 1 тисячі євро судових витрат.

Про це повідомила Уповноважена у справах дотримання Конвенції про захист прав і основних свобод людини, представник українського уряду в Європейському суді із захисту прав людини Валерія Лутковська. За її словами, це перший випадок, коли Європейський суд зобов''язав Україну сплатити гроші ув’язненим.

З подробицями наш кореспондент Віктор Міняйло.





Віктор Міняйло

Правовий статус осіб, засуджених до довічного ув’язнення регулювався інструкцією, яка була не для друку. Тобто, – таємною. “Відповідно, Європейський суд визначив, що оскільки ув‘язнений не мав можливості ознайомитися з своїми правами – це є грубе порушення”, - повідомила Валерія Лутковська. За її словами, саме ця секретна інструкція остаточно вплинула на рішення Європейського суду. Адже, законодавство, яке регулює певні права людини, має бути відкритим.

Що ж є основним наслідком подібного рішення для України? Пояснює Уповноважена у справах дотримання Конвенції про захист прав і основних свобод людини Валерія Лутковська.

Валерія Лутковська

Рішення Європейського суду буде обов’язково виконано, але мова йде не тільки про сплату певних грошових сум, які не є досить значними в порівнянні з іншими рішеннями Європейського суду, мова повинна йти про заходи загального характеру. Це означає, що держава повинна забезпечити такі зміни в законодавстві, щоб інші не зверталися з відповідними скаргами до європейського суду прав людини.

Віктор Міняйло

По 2-х справах рішення остаточне, а ще по 4 - Україна має можливість звернутися до Європейського суду з проханням про перегляд.

Валерія Лутковська

Зараз я не бачу підстав звертатися, в зв’язку з тим, що заперечувати факт, що дійсно законодавство було таємним, або заперечувати факт, що умови дійсно були нелюдськими, – неможливо. Тобто, з точки зору розумного глузду – просто недоцільно.

Віктор Міняйло

А яким чином Європейський суд встановив, що умови утримання були нелюдськими?

Валерія Лутковська повідомила, що для з‘ясування всіх обставин в Україну прибула делегація, яка знайомилася з станом справ. “Перевірили практично все”, - наголосила вона.

Відтак, Україні доведеться заплатити шістьом засудженим 10 тисяч євро. Валерія Лутковська повідомила, що ці гроші візьмуть з бюджету, а точніше, з резервного фонду Кабінету Міністрів. Якщо в засуджених на довічне ув‘язнення буде представник, гроші отримає він, а якщо ні, то їх надішлють на рахунки заявників.

На запитання, чи буде покарано тих людей, які змусили засуджених звертатися до європейського суду, Валерія Лутковська відповіла, що в даному випадку винна держава, насамперед тому, що умови утримання засуджених визначалися таємною інструкцією.

Надія Шерстюк

Ми знову повертаємося до святкування Дня Перемоги в Україні і вшанування вояків Української Повстанської Армії.

Чому ділять учасників ІІ Світової війни за кольором прапора, під яким вони воювали, чому порушуються права тих людей, які боролися за незалежність України? Відповіді на ці запитання ветерани УПА і досі не одержали від влади. Про життя ветеранів УПА на Черкащині розповідає Тетяна Чорномаз.

Тетяна Чорномаз

В 1942 році 16-річною дівчиною Марія Тютюнник із с. Текуча Уманського районну Черкаської області разом із сестрою Надією стала на шлях національно-визвольної боротьби українського народу. Вона з сестрою ввійшла в місцеву УНО. Спочатку за доносами червоних партизан патріотів переслідували німці. Вбили найактивніших членів підпілля, а Марію та Надію збиралися заарештувати.

Марія Тютюнник

Ті хлопці з жандармерії сказали: “Дівчат сьогодні-завтра заберуть”. Я відправила Надію, а сама залишилася з батьком під заклад. Так 7 діб точилася така боротьба.

Тетяна Чорномаз

Після приходу Радянських військ сестри пройшли чекістські катівні і були відправлені в концтабори. Сьогодні ж ті, хто катували мають пошанування дівчат-патріоток від української влади, а про Марію та Надію Тютюнників у ці дні навіть ніхто не згадав.

А вояку УПА, мешканцю Черкащини, колишньому політв’язню Михайлові Вітру запропонували за 9 років проведених в радянських таборах, за втрачене здоров’я і майно реабілітаційне відшкодування в сумі 112 гривень 50 копійок. В якій ще державі так вшановують борців за її незалежність?

Надія Шерстюк

Кожен має право на працю, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, на своєчасне одержання винагороди за працю. Такі права громадян зафіксовані у 43-й статті Конституції України. Серед головних захисників прав людини мають бути профспілки – про це також мовиться у Конституції. Якою є роль державних і незалежних профспілок у захисті людських прав, зокрема права на заробітну плату? Розповідає Майя Нагорняк.

Майя Нагорняк

Голова Федерації профспілок України, парламентарій від фракції “Регіони України” Олександр Стоян вважає, що за рівнем оплати праці Україна є у другій сотні держав. І через те, за словами пана Стояна, Федерація профспілок наразі проводить переговори із урядом з метою змінити чинний закон “ Про оплату праці”. До речі, закон цей не зазнавав змін 8 років.

Окрім цього, профспілки допомагають підприємствам зберегти робочі місця шляхом непопулярних заходів – робота неповний тиждень, вимушена відпустка. Про це укладаються колективні угоди на рівні роботодавець-профспілки.

Стосовно приватних підприємств, то тут Федерація профспілок допомагає створити професійні спілки. Оскільки , на думку пана Стояна, там, де є профспілка, там працівник більше захищений. “За приклад, можна взяти профспілку Укррічфлоту та Херсонського бавовняного комбінату”, - сказав голова ФПУ. Але, усе ж то є винятки. Олександр Стоян наголошує на збільшенні рівня оплати праці у півтора-два рази.

Олександр Стоян

За розрахунками Федерації профспілок України, середня зарплата у нашій державі повинна бути десь 300 –350 доларів. Сьогодні ж у нас рівень оплати праці 70-ти відсотків працюючих не досягає прожиткового мінімуму. Нагадаю, прожитковий мінімум на працюючу людину - 365 гривень.

Майя Нагорняк

Михайло Волинець, голова Конфедерації вільних профспілок України, парламентарій від БЮТ вважає, що Олександр Стоян виказує тільки гарні побажання щодо зарплати в Україні. І те, що більшість населення живе за межею бідності, це - провина Федерації профспілок.

Михайло Волинець

Профспілки сьогодні одержавлені. Влада свої позиції підняла, роботодавець підняв. І немає рівності соціальних партнерів. Якщо профспілки обслуговують владу роботодавців, тоді, це - слуги. Тоді хазяїн намагається використати слугу на свою користь. Але це уже не соціальний партнер. І тому профспілки не проводять страйків, не беруть на себе відповідальності. У цей час лідери профспілок нагороджуються орденами. Президент Кучма уже 2 рази нагородив пана Стояна орденами. За що? За зраду?

Майя Нагорняк

Голова Федерації профспілок Олександр Стоян каже, що проблема із проблем – це повернення заборгованості із зарплати, особливо у виробничій сфері.

Олександр Стоян

У виробничій сфері, на превеликий жаль, борги зростають із кожним місяцем. І вони сьогодні сягають за 3 мільярди гривень. Чому так відбувається? У нас більшість підприємств – це акціонерні товариства, приватні підприємства. Саме вони мають найбільші борги із зарплати.

Ми знаємо схему, яку застосовують деякі керівники приватних підприємств – зарплата через конверт. Якщо зарплата іде через конверт, це є недоотримання коштів до бюджету. А звідти – не хватка коштів на пенсії, учителям, лікарям.

Вперше за нашим наполяганням уряд склав графіки погашення заборгованостей зарплати у виробничій сфері. І до кінця цього року за цими графіками уряд буде сприяти тому, щоб примусити будь-якими методами повернути зарплату. Якщо ми кажемо про таку заборгованість зарплати у шахтарів, то тут держава повинна більше втручатися, тому що є дуже велике державне замовлення на вугілля.

Майя Нагорняк

Однак голова Конфедерації вільних профспілок Михайло Волинець песимістично ставиться до державних ініціатив захисту людини праці.

Михайло Волинець

Графіки з року у рік складаються. Формально вони не виконуються. У вугільній галузі щоквартально, щомісячно складаються графіки. І заборгованість у вугільній галузі зростає. І не треба вірити, що заборгованість із зарплати буде знижуватися. Вона не може знижуватися, бо скоро - президентські вибори. Наприклад, у вугільній галузі представники донецького клану пообіцяли Президентові, що вони вилучать із вугільної галузі великі кошти для забезпечення майбутньої президентської кампанії. І тому Президент дав згоду на формальне реформування вугільної галузі в інтересах кланів. І в першу чергу, донецького, який контролює паливно-енергетичний комплекс.

Майя Нагорняк

Такі дві точки зору на те, що можуть і як повинні діяти профспілки, щоб захистити право людини на оплату праці. Наразі, ця дискусія нагадує перетягування канату, при якому звичайний працівник – десь далеко на узбіччі. І своє право мусить захищати сам.

Надія Шерстюк Реалізація права на землю в Україні пов’язана з численними проблемами, серед яких – корупція і криміналітет. Прикладом такого “подвійного тиску” стала доля фермера Миколи Примака з Чернігівщини, про якого у рубриці “Голоси скривджених” розповідає Богдана Костюк.

Богдана Костюк

Микола Примак 1993-го року оформив фермерське господарство “Пролісок”, яке незабаром стало добре знаним на Чернігівщині – у 94-тому році господарство навіть Леонід Кучма відвідав. Але схвальні оцінки, які пан Примак почув від Президента Кучми, не захистили від рекету. Розповідає Микола Примак.

Микола Примак

Став першим клієнтом американського фонду “Вестер понд прайзер”, першим клієнтом датської фірми “Скьольд”. Коли я став клієнтом цього американського фонду, отримав млина – все пішло: рекетирам треба було 7 тисяч доларів заплатити, щоб відкупитися за млина; преса їде: “Розкажи ж як тобі Президент України допоміг, як фонд американський допоміг, як фірма “Скьольд” допомогла.”; наїхали – суддя району, слідчий прокуратури, начальник енергонагляду. Вгощай їх до безтями, відеомагнітофон купляй, помісячну данину плати.

Пішов у відділ по боротьбі з організованою приступністю, хлопці там кажуть: “Може ти брешеш? Йди поговори з ними.” Поговорив - все записали на магнітофон офіційно. А якщо відділ по боротьбі з організованою злочинністю, то там було задіяно три чоловіки, не менше. Від 8 до 15 років присудили за статтею тому, хто вимагав, а дали лише 2 роки. Хлопці з УБОПа попросили, щоб я не казав, що там суддя був. Я погодився.

Богдана Костюк

Далі у справу втрутився представник високої політики, про що пан Примак каже.

Микола Примак

Так трапилося, що спілкувався зі мною Ю.О.Агафонов, який на той час був наче приємною людиною. Десять років проїздив до нас до хати. Моя мати безрука його привела. З моїм батьком покійним мисливством займався. Тоді ж роздивився на цього млина, він перекупкою зерна займався, запропонував співпрацювати. Вклали спільно гроші, мій основний внесок був, бо за млин я заплатив 15 тисяч доларів. 17,7 тисяч відпрацював фірмі “Скьольд”.

Коли він довідався про цю історію з цими суддями, прокурором, запропонував до нього привозити млин. Як тільки я туди перевіз млин – все, пішли погрози... А куди мені подітися? Вони посадили мене, як кота в мішку, і давай душити. А він на той час був радником заступника голови ВР України О.О.Дьоміна. Хто ж до нього доступиться? Це ж - високо пов’язано.

Богдана Костюк

Відтоді, Микола Примак намагається захистити себе і свою родину від тиску чиновництва. Каже, що “з братками” “співпрацювати” простіше: сплатив – і вільний. А чиновники жити спокійно не дають...

Надія Шерстюк

На цьому ми завершуємо програму “Права людини: українська реальність”. Передачу уклала і провела Надія Шерстюк. Зі мною у київській студії працював Артем Мостовий. На все добре. Говорить радіо “Свобода”.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG