Київ, 17 червня 2003 року.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” Ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. За режисерським пультом Сергій Балабанов. Вітаємо Вас, шановні слухачі.
Сьогодні у програмі до Вашої уваги такі теми:
- Чи розглядатиме Конституційний Суд України конституційні скарги громадян?
- Проблема торгівлі людьми в Україні очима американських і українських посадовців.
- Рубрика «Голоси скривджених» - мешканці одного з гуртожитків Луганська під загрозою виселення.
“Конституційний Суд України вважає доцільним отримати право на розгляд конституційних скарг громадян”, - про це заявив нещодавно голова Конституційного Суду Микола Селівон. За його словами, щорічно до суду надходить близько 3000 звернень від громадян, 90 відсотків з яких можна кваліфікувати як конституційні скарги.
Нагадаємо, що конституційними вважаються скарги громадян на нормативні акти міністерств, Кабінету Міністрів та Верховної Ради. Скарги на рішення судів не є конституційними.
У багатьох країнах це питання законодавчо врегульовано, тому конституційні суди такі скарги розглядають.
Чи матимуть можливість пересічні українці подавати конституційні скарги? На цю тему мій колега Тарас Марусик спілкувався з членом Конституційного Суду України Павлом Євграфовим.
Тарас Марусик
Павло Євграфов належить до великих прихильників надання Конституційному Судові права розглядати конституційні скарги громадян. Говорить Павло Євграфов.
Павло Євграфов
Йдеться, перш за все, про забезпечення прав і свобод громадян. Пенсійна скарга на закони, інші нормативно-правові акти, які порушують, на їх думку, права і свободи є одними з самих демократичніших форм захисту і надійних форм захисту. Питання, яке порушується сьогодні у пенсійному суді, у парламенті, у виступах політиків зумовлено тим, що в країнах демократичних пенсійна скарга громадян на закони вже давно існує.
Тарас Марусик
До речі, в низці держав, наприклад, у Росії, громадяни мають право звертатися з відповідними скаргами з моменту заснування Конституційного Суду.
Павло Євграфов застерігає від змішування конституційних скарг громадян з їхнім правом звертатися в Конституційний Суд.
Павло Євграфов
Сьогодні існує безпосереднє звернення громадян до Конституційного Суду України, але вони звертаються лише за тлумаченням законів України, і лише в тих випадках, коли існує неоднозначна практика застосування положень тих чи інших положень Конституції і законів України. Це перша підстава була. А друга підстава: вони звертаються тоді, і суд задовольняє їх клопотання, коли неоднозначна практика привела чи може призвести до порушення конституційних прав і свобод громадянина.
Тарас Марусик
Нещодавно Павло Євграфов сформулював свої пропозиції змін до 150-ої статті Конституції України, якими передбачається надати Конституційному Судові повноваження розглядати конституційні скарги громадян.
Відповідаючи на моє запитання, коли цей інститут запрацює, Павло Євграфов був не вельми оптимістичним.
Павло Євграфов
Це, поки що на сьогодні, на жаль, є хорошим, благородним наміром і не більше. Навіть у проектах законів про зміни до Конституції (їх вже до 10, на які Конституційний Суд України дав свої висновки) жодного разу не було поставлено питання про введення інституту конституційної скарги, хоча балачок навколо цього багато. В Конституційному Суді вже більшість прихильників введення інституту конституційної скарги.
Без внесення змін до Конституції України Конституційний Суд не може за своєю ініціативою розглядати такі конституційні скарги. Повноваження Конституційного Суду України визначається Конституцією. Я вважаю, що в край необхідно ввести такий інститут.
Тарас Марусик
Говорив член Конституційного Суду України Павло Євграфов.
Надія Шерстюк
Україна належить до низки держав, звідки жінки і дівчата незаконно вивозяться до країн Центральної, Західної Європи та Близького Сходу з метою їхньої сексуальної експлуатації. Також відомі факти про вивезення чоловіків для використання їх як робочої сили на “тіньовому ринку праці”. Про це, зокрема, мовиться у доповіді Держдепартаменту США “Про торгівлю людьми”, яку виголосив державний секретар США Колін Пауел.
Сполучені Штати розглядають торгівлю людьми грубим порушенням прав людини і відносять цей кримінальний бізнес до розряду “міжнародні злочини”.
Детальніше про цей звіт розповідає наша київська кореспондентка Богдана Костюк.
Богдана Костюк
Особливу стурбованість, як мовиться у доповіді, викликає “активізація незаконної торгівлі молодими жінками у середині країни, зокрема – незахищеність дітей у дитячих будинках від торговців людьми. Жертви вербуються через агентства та фірми, а також через родичів і знайомих”, - мовиться у доповіді.
Проблема злочинної торгівлі людьми постала перед Україною не вчора. Упродовж останнього десятиріччя міжнародні правозахисні організації, Інтерпол, американський уряд неодноразово зверталися до української влади з відповідними апеляціями. Так, Надзвичайний і Повноважний посол США в Україні Карлос Паскуаль у своїх виступах особливо наголошує на правозахисному аспекті:
Карлос Паскуаль
Американські правники та правозахисники переконані, що захист прав і свобод громадян в Україні – головна передумова побудови демократичної української держави. Уряд України прагне вдосконалити роботу правоохоронних органів, загальмувати торгівлю людьми, нелегальну міграцію, зменшити вплив “тіньової економіки” на життя держави. Але цьому перешкоджають недостатня співпраця між владою і громадськістю та корупція різних рівнів.
Богдана Костюк
Тим часом, українська влада минулого року затвердила “Програму протидії торгівлі людьми” і сподівається на її успішне здійснення.
На місцях, громадські організації надають допомогу жертвам торгівлі людьми, і подеколи, разом з правоохоронцями, відстежують злочинців. “Можливо, це і є один з перших кроків до позитивних змін”, - зауважують автори цьогорічної доповіді “Про торгівлю людьми”.
Надія Шерстюк
Тим часом, за даними заступника держсекретаря Міністерства закордонних справ України Наталії Зарудної, за останні декілька років до українських консульств за кордоном звернулося 213 жінок, які зазнали сексуальної експлуатації. Проте, вона не виключає, що кількість таких жінок є значно більшою, оскільки не всі звертаються до дипломатичних представництв за допомогою.
З позицією української сторони з приводу цієї проблеми вас ознайомить Марина Пирожук.
Марина Пирожук
За даними Центру ООН з питань запобігання міжнародним злочинам Росія та Україна є лідерами з постачання рабів. Разом із Україною та Росією у цьому переліку також Таїланд, Нігерія, Румунія, Албанія, Білорусь, Болгарія, Китай та інші країни.
Заступник держсекретаря Міністерства закордонних справ Наталія Зарудна каже, що більшість жінок , яка виїжджає наразі за кордон знає, що вони можуть потрапити у таке рабство. Раніше українські жінки у пошуках роботи за кордоном опинялися у такій ситуації несвідомо.
Голова Парламентського комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Геннадій Удовенко каже, що наразі Україна не може дати собі ради у вирішенні питання тотальної еміграції українських жінок та їхньої долі за кордоном, передовсім через економічний фактор.
Геннадій Удовенко
Захист жінок, безумовно, на сьогодні дуже важливе питання, хоча значна кількість жінок від’їжджає свідомо, знаючи, що їх чекає, і, знаючи, чим їм доведеться займатися. Відвернути такий масовий виїзд наших людей за кордон в пошуках кращої долі ми можемо тільки суттєвим забезпеченням підвищення життєвого рівня в нашій державі і підвищенням життєвого рівня для всіх категорій населення, особливо для молодих людей.
Марина Пирожук
Геннадій Удовенко також переконаний, що відповідні правові інституції разом із засобами масової інформації мають проводити роз’яснювальну роботу для запобігання таким явищам . Водночас голова Парламентського комітету констатує, що нині з України відбувається масовий людський відтік не лише жінок.
Геннадій Удовенко
За кордон від’їжджає не тільки величезна кількість українських громадян в пошуках заробітку. Це стосується не тільки жінок, але й чоловіків, людей старшого віку, особливо багато молоді виїжджає. Йде зараз полювання за талановитими студентами випускниками вищих навчальних закладів: їм пропонують дуже високу заробітну плату з тим, щоб заманити до себе за кордон.
Марина Пирожук
Запобігти таким явищам, за словами Геннадія Удовенка, наразі неможливо, знову ж таки через складну економічну ситуацію в Україні.
Надія Шерстюк
Майже 100 мешканців колишнього гуртожитку Луганського акумуляторного заводу опинилися під загрозою виселення. Підприємство продало приміщення гуртожитку , і тепер новий власник, як кажуть самі люди, намагається викинути їх на вулицю. Ленінський районний суд Луганська, в якому розглядалася справа, виніс рішення на користь власника гуртожитку.
Подробиці – у матеріалі луганського кореспондента Василя Соколенка.
Василь Соколенко
Ще три роки тому гуртожиток без відома мешканців був проданий за борги акціонерного товариства “Луганські акумулятори” луганському підприємству “Фелікс”. Власник дав гарантійний лист заводському керівництву в тому, що не буде ущемляти права мешканців. Правда дещо пізніше, і знову без їхнього відома, помешкання було продано громадянину Івашкіну, що проживає у Старопільському районі. Останній, як зазначають у своєму листі до керівництва області заводчани, не повідомивши мешканців гуртожитку, направив листи до всіх комунальних організацій, щоб ті припинили постачання до житла газу, води та електроенергії.
Мешканці гуртожитку зверталися неодноразово до високих посадових осіб у Києві з проханням не висиляти їх на вулицю. При цьому, посилалися на ст. 47 “Конституції України”, яка розпочинається твердженням “кожен має право на житло”. І до нещодавнього засідання суду вони плекали якісь надії. В інтерв’ю для радіо “Свобода” представник мешканців гуртожитку у суді Ольга Синкіна заявила наступне...
Ольга Синкіна
Коли купувалося приміщення гуртожитку підприємством “Фелікс” і зараз, коли, нібито, воно належить Івашкіну, вони знали, що тут живуть люди. В 2000 році тут було 140 осіб, тепер залишилося 96, 26 з них – неповнолітні діти, 13 одиноких матерів, 10 пенсіонерів до 70 років і старше, у нас є і 2 інваліди. Я вважаю, що вже тоді на це потрібно було зважати. Хіба можна купувати нас як худобу. І тепер вони вважають, що праві, а ми - ніяких прав не маємо, тому що у нас немає коштів, щоб відстояти себе.
Василь Соколенко
Правда, зовсім інших поглядів у цьому притримується представник власника гуртожитку у суді О.Мартинов.
Олександр Мартинов
Справа розглядалася в Ленінському районному суді, розглядалася тривалий час і всебічно. Рішення було ухвалено правильно і в межах чинного законодавства. Мені як людині дуже шкода мешканців гуртожитку, тому що вони по суті стали жертвами чиїхось політичних амбіцій. Хтось заробляє на цьому авторитет, розігрує політичну карту, обіцяючи неможливе, і в результаті постраждали люди.
Василь Соколенко
Але, схоже, конфлікт на цьому не вичерпано. Тоді як власник гуртожитку домагається відключення води, газу та електроенергії, його мешканці готуються розпочати акції протесту.
Ольга Синкіна
У випадку, коли у нас не буде можливості отримати світло, газ і воду, ми змушені будемо виставити пікет біля адміністративних установ. Окрім цього мешканці гуртожитку, не погодившись з постановою суду, вирішили подати апеляційну скаргу.
Надія Шерстюк
Шановні слухачі, програма “Права людини: українська реальність” добігає кінця. В наступній передачі мова піде про права інвалідів. Як живеться неповносправним людям, що їм болить і з чого вони радіють? Про це ви почуєте у четвер о 20.45 за київським часом. Програми радіо “Свобода” ви можете читати на нашій Інтернет-сторінці – www.radiosvoboda.org .
На цьому ми з Вами прощаємося. Програму уклала і провела Надія Шерстюк. Мені допомагав Сергій Балабанов. На все добре. Говорить радіо “Свобода”.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” Ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. За режисерським пультом Сергій Балабанов. Вітаємо Вас, шановні слухачі.
Сьогодні у програмі до Вашої уваги такі теми:
- Чи розглядатиме Конституційний Суд України конституційні скарги громадян?
- Проблема торгівлі людьми в Україні очима американських і українських посадовців.
- Рубрика «Голоси скривджених» - мешканці одного з гуртожитків Луганська під загрозою виселення.
“Конституційний Суд України вважає доцільним отримати право на розгляд конституційних скарг громадян”, - про це заявив нещодавно голова Конституційного Суду Микола Селівон. За його словами, щорічно до суду надходить близько 3000 звернень від громадян, 90 відсотків з яких можна кваліфікувати як конституційні скарги.
Нагадаємо, що конституційними вважаються скарги громадян на нормативні акти міністерств, Кабінету Міністрів та Верховної Ради. Скарги на рішення судів не є конституційними.
У багатьох країнах це питання законодавчо врегульовано, тому конституційні суди такі скарги розглядають.
Чи матимуть можливість пересічні українці подавати конституційні скарги? На цю тему мій колега Тарас Марусик спілкувався з членом Конституційного Суду України Павлом Євграфовим.
Тарас Марусик
Павло Євграфов належить до великих прихильників надання Конституційному Судові права розглядати конституційні скарги громадян. Говорить Павло Євграфов.
Павло Євграфов
Йдеться, перш за все, про забезпечення прав і свобод громадян. Пенсійна скарга на закони, інші нормативно-правові акти, які порушують, на їх думку, права і свободи є одними з самих демократичніших форм захисту і надійних форм захисту. Питання, яке порушується сьогодні у пенсійному суді, у парламенті, у виступах політиків зумовлено тим, що в країнах демократичних пенсійна скарга громадян на закони вже давно існує.
Тарас Марусик
До речі, в низці держав, наприклад, у Росії, громадяни мають право звертатися з відповідними скаргами з моменту заснування Конституційного Суду.
Павло Євграфов застерігає від змішування конституційних скарг громадян з їхнім правом звертатися в Конституційний Суд.
Павло Євграфов
Сьогодні існує безпосереднє звернення громадян до Конституційного Суду України, але вони звертаються лише за тлумаченням законів України, і лише в тих випадках, коли існує неоднозначна практика застосування положень тих чи інших положень Конституції і законів України. Це перша підстава була. А друга підстава: вони звертаються тоді, і суд задовольняє їх клопотання, коли неоднозначна практика привела чи може призвести до порушення конституційних прав і свобод громадянина.
Тарас Марусик
Нещодавно Павло Євграфов сформулював свої пропозиції змін до 150-ої статті Конституції України, якими передбачається надати Конституційному Судові повноваження розглядати конституційні скарги громадян.
Відповідаючи на моє запитання, коли цей інститут запрацює, Павло Євграфов був не вельми оптимістичним.
Павло Євграфов
Це, поки що на сьогодні, на жаль, є хорошим, благородним наміром і не більше. Навіть у проектах законів про зміни до Конституції (їх вже до 10, на які Конституційний Суд України дав свої висновки) жодного разу не було поставлено питання про введення інституту конституційної скарги, хоча балачок навколо цього багато. В Конституційному Суді вже більшість прихильників введення інституту конституційної скарги.
Без внесення змін до Конституції України Конституційний Суд не може за своєю ініціативою розглядати такі конституційні скарги. Повноваження Конституційного Суду України визначається Конституцією. Я вважаю, що в край необхідно ввести такий інститут.
Тарас Марусик
Говорив член Конституційного Суду України Павло Євграфов.
Надія Шерстюк
Україна належить до низки держав, звідки жінки і дівчата незаконно вивозяться до країн Центральної, Західної Європи та Близького Сходу з метою їхньої сексуальної експлуатації. Також відомі факти про вивезення чоловіків для використання їх як робочої сили на “тіньовому ринку праці”. Про це, зокрема, мовиться у доповіді Держдепартаменту США “Про торгівлю людьми”, яку виголосив державний секретар США Колін Пауел.
Сполучені Штати розглядають торгівлю людьми грубим порушенням прав людини і відносять цей кримінальний бізнес до розряду “міжнародні злочини”.
Детальніше про цей звіт розповідає наша київська кореспондентка Богдана Костюк.
Богдана Костюк
Особливу стурбованість, як мовиться у доповіді, викликає “активізація незаконної торгівлі молодими жінками у середині країни, зокрема – незахищеність дітей у дитячих будинках від торговців людьми. Жертви вербуються через агентства та фірми, а також через родичів і знайомих”, - мовиться у доповіді.
Проблема злочинної торгівлі людьми постала перед Україною не вчора. Упродовж останнього десятиріччя міжнародні правозахисні організації, Інтерпол, американський уряд неодноразово зверталися до української влади з відповідними апеляціями. Так, Надзвичайний і Повноважний посол США в Україні Карлос Паскуаль у своїх виступах особливо наголошує на правозахисному аспекті:
Карлос Паскуаль
Американські правники та правозахисники переконані, що захист прав і свобод громадян в Україні – головна передумова побудови демократичної української держави. Уряд України прагне вдосконалити роботу правоохоронних органів, загальмувати торгівлю людьми, нелегальну міграцію, зменшити вплив “тіньової економіки” на життя держави. Але цьому перешкоджають недостатня співпраця між владою і громадськістю та корупція різних рівнів.
Богдана Костюк
Тим часом, українська влада минулого року затвердила “Програму протидії торгівлі людьми” і сподівається на її успішне здійснення.
На місцях, громадські організації надають допомогу жертвам торгівлі людьми, і подеколи, разом з правоохоронцями, відстежують злочинців. “Можливо, це і є один з перших кроків до позитивних змін”, - зауважують автори цьогорічної доповіді “Про торгівлю людьми”.
Надія Шерстюк
Тим часом, за даними заступника держсекретаря Міністерства закордонних справ України Наталії Зарудної, за останні декілька років до українських консульств за кордоном звернулося 213 жінок, які зазнали сексуальної експлуатації. Проте, вона не виключає, що кількість таких жінок є значно більшою, оскільки не всі звертаються до дипломатичних представництв за допомогою.
З позицією української сторони з приводу цієї проблеми вас ознайомить Марина Пирожук.
Марина Пирожук
За даними Центру ООН з питань запобігання міжнародним злочинам Росія та Україна є лідерами з постачання рабів. Разом із Україною та Росією у цьому переліку також Таїланд, Нігерія, Румунія, Албанія, Білорусь, Болгарія, Китай та інші країни.
Заступник держсекретаря Міністерства закордонних справ Наталія Зарудна каже, що більшість жінок , яка виїжджає наразі за кордон знає, що вони можуть потрапити у таке рабство. Раніше українські жінки у пошуках роботи за кордоном опинялися у такій ситуації несвідомо.
Голова Парламентського комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Геннадій Удовенко каже, що наразі Україна не може дати собі ради у вирішенні питання тотальної еміграції українських жінок та їхньої долі за кордоном, передовсім через економічний фактор.
Геннадій Удовенко
Захист жінок, безумовно, на сьогодні дуже важливе питання, хоча значна кількість жінок від’їжджає свідомо, знаючи, що їх чекає, і, знаючи, чим їм доведеться займатися. Відвернути такий масовий виїзд наших людей за кордон в пошуках кращої долі ми можемо тільки суттєвим забезпеченням підвищення життєвого рівня в нашій державі і підвищенням життєвого рівня для всіх категорій населення, особливо для молодих людей.
Марина Пирожук
Геннадій Удовенко також переконаний, що відповідні правові інституції разом із засобами масової інформації мають проводити роз’яснювальну роботу для запобігання таким явищам . Водночас голова Парламентського комітету констатує, що нині з України відбувається масовий людський відтік не лише жінок.
Геннадій Удовенко
За кордон від’їжджає не тільки величезна кількість українських громадян в пошуках заробітку. Це стосується не тільки жінок, але й чоловіків, людей старшого віку, особливо багато молоді виїжджає. Йде зараз полювання за талановитими студентами випускниками вищих навчальних закладів: їм пропонують дуже високу заробітну плату з тим, щоб заманити до себе за кордон.
Марина Пирожук
Запобігти таким явищам, за словами Геннадія Удовенка, наразі неможливо, знову ж таки через складну економічну ситуацію в Україні.
Надія Шерстюк
Майже 100 мешканців колишнього гуртожитку Луганського акумуляторного заводу опинилися під загрозою виселення. Підприємство продало приміщення гуртожитку , і тепер новий власник, як кажуть самі люди, намагається викинути їх на вулицю. Ленінський районний суд Луганська, в якому розглядалася справа, виніс рішення на користь власника гуртожитку.
Подробиці – у матеріалі луганського кореспондента Василя Соколенка.
Василь Соколенко
Ще три роки тому гуртожиток без відома мешканців був проданий за борги акціонерного товариства “Луганські акумулятори” луганському підприємству “Фелікс”. Власник дав гарантійний лист заводському керівництву в тому, що не буде ущемляти права мешканців. Правда дещо пізніше, і знову без їхнього відома, помешкання було продано громадянину Івашкіну, що проживає у Старопільському районі. Останній, як зазначають у своєму листі до керівництва області заводчани, не повідомивши мешканців гуртожитку, направив листи до всіх комунальних організацій, щоб ті припинили постачання до житла газу, води та електроенергії.
Мешканці гуртожитку зверталися неодноразово до високих посадових осіб у Києві з проханням не висиляти їх на вулицю. При цьому, посилалися на ст. 47 “Конституції України”, яка розпочинається твердженням “кожен має право на житло”. І до нещодавнього засідання суду вони плекали якісь надії. В інтерв’ю для радіо “Свобода” представник мешканців гуртожитку у суді Ольга Синкіна заявила наступне...
Ольга Синкіна
Коли купувалося приміщення гуртожитку підприємством “Фелікс” і зараз, коли, нібито, воно належить Івашкіну, вони знали, що тут живуть люди. В 2000 році тут було 140 осіб, тепер залишилося 96, 26 з них – неповнолітні діти, 13 одиноких матерів, 10 пенсіонерів до 70 років і старше, у нас є і 2 інваліди. Я вважаю, що вже тоді на це потрібно було зважати. Хіба можна купувати нас як худобу. І тепер вони вважають, що праві, а ми - ніяких прав не маємо, тому що у нас немає коштів, щоб відстояти себе.
Василь Соколенко
Правда, зовсім інших поглядів у цьому притримується представник власника гуртожитку у суді О.Мартинов.
Олександр Мартинов
Справа розглядалася в Ленінському районному суді, розглядалася тривалий час і всебічно. Рішення було ухвалено правильно і в межах чинного законодавства. Мені як людині дуже шкода мешканців гуртожитку, тому що вони по суті стали жертвами чиїхось політичних амбіцій. Хтось заробляє на цьому авторитет, розігрує політичну карту, обіцяючи неможливе, і в результаті постраждали люди.
Василь Соколенко
Але, схоже, конфлікт на цьому не вичерпано. Тоді як власник гуртожитку домагається відключення води, газу та електроенергії, його мешканці готуються розпочати акції протесту.
Ольга Синкіна
У випадку, коли у нас не буде можливості отримати світло, газ і воду, ми змушені будемо виставити пікет біля адміністративних установ. Окрім цього мешканці гуртожитку, не погодившись з постановою суду, вирішили подати апеляційну скаргу.
Надія Шерстюк
Шановні слухачі, програма “Права людини: українська реальність” добігає кінця. В наступній передачі мова піде про права інвалідів. Як живеться неповносправним людям, що їм болить і з чого вони радіють? Про це ви почуєте у четвер о 20.45 за київським часом. Програми радіо “Свобода” ви можете читати на нашій Інтернет-сторінці – www.radiosvoboda.org .
На цьому ми з Вами прощаємося. Програму уклала і провела Надія Шерстюк. Мені допомагав Сергій Балабанов. На все добре. Говорить радіо “Свобода”.
