Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 09:56

“Про і контра”: передача присвячена мовним питанням.


Тарас Марусик “Про і контра”: передача присвячена мовним питанням.

Київ, 6 липня 2003 року.

Тарас Марусик

Вітаю вас, шановні слухачі. З київської студії радіо “Свобода” вас вітає журналіст Тарас Марусик. Ви слухаєте програму “Про і контра”. У прямому етері - чергова передача, присвячена мовним питанням. Звуком нас забезпечує режисер Наталя Антоненко.

Наші гості: професор Інституту журналістики Київського Національного університету ім. Т.Шевченка, доктор філологічних наук, заслужений журналіст України Олександр Пономарів. А на телефонному зв’язку з нами заступник голови Донецького обласного відділу Всеукраїнського товариства “Просвіта”, журналістка Марія Олійник і голова обласної організації Всеукраїнського комітету оборони прав людини Євгенія Ратникова. Вітаю Вас, шановні гості!

Нагадаю, що минула передача, 1 червня, була присвячена міській комплексній програмі заходів щодо розвитку і функціонування української мови в м. Києві на 2002-2005 роки “Українська мова в українській столиці”, схвалену і підписану Олександром Омельченком 2 вересня минулого року. Серед іншого, в тій передачі було інтерв’ю з піар-директором корпорації “Фоззі-груп”, до якої входить і торгова мережа крамниць “Сільпо” Денис Богуш. Тоді він пообіцяв виправити ситуацію з недотриманням чинного законодавства, але поки що його публічна заява залишається лише словами. Наприклад, при вході в “Сільпо”, що на вулиці Щербакова в столиці України, всі вивіски й оголошення – російською мовою. Здається, що Олександр Омельченко більше піклується, як пережити час “ікс” 9 серпня цього року, аніж тим, як виконують його розпорядження і підписані ним програми.

Сьогодні ми поговоримо про стан шкіл з українською мовою навчання в Донецьку, де зараз триває боротьба за одну таку школу між громадськістю і владою міста та области, а також про один судовий процес, який розглядає Святошинський суд міста Києва.

Нагадаю телефон прямого етеру – 490-29-05. Повторюю - 490-29-05. Прошу ставити запитання нашим гостям, а також висловлювати стисло свої думки трохи пізніше.

А зараз – традиційні мовні новини. 25 червня у Києві відбулася наукова конференція „Русифікація та її вплив на етнопсихологію та етноструктуру сучасного українства”. Процитую фрагмент підсумкового документа: “Є підстави вважати, що за умови продовження в Україні нинішньої мовної політики українському етносу загрожує остаточний поділ на два етноси”. Учасники конференції попереджують Президента України, Кабінет міністрів, Верховну Раду про існування реальної загрози розколу української нації і її держави та нагадують їм, що запобігти цьому може лише повсюдне дотримання конституційного положення про державність української мови. Учасники конференції закликають Президента створити в структурі виконавчої влади Державний комітет з питань впровадження державної мови, а українську національно-патріотичну інтелігенцію - заснувати Всеукраїнський Координаційний комітет захисту української мови в Україні”.

В Україні і в Росії продовжують обговорювати ратифікацію Європейської хартії регіональних і меншинних мов. Наведу кілька цитат. Перша – зі статті Ігоря Зінченка в газеті “Шлях перемоги” під назвою “Останній цвях у труну?”. Цитую: “15 травня 2003 року сталася прикра подія. Трагічна. Верховна Рада під тиском Володимира Литвина ухвалила внесений Леонідом Кучмою закон “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних і мов меншин”. Тепер з ласки Литвина, Кучми і депутатів Верховної Ради всі “україножери” отримали потужну юридичну базу для боротьби проти української мови, для блокування національно-культурного відродження українського народу”. Найприкріше те, що подія 15 травня відбулася дуже тихо, непомітно. Замовчання наших націонал-демократів у парламенті. Дивно. Колись 100 членів Народної Ради не давали прикрозвісній групі 239 у Верховні Раді шкодити Україні та зраджувати її. А що ж тепер сталося? Що коїться з нашими ветеранами депутатських крісел від патріотичних сил? Чи, може, втомилися по 13 років ходить у депутатах за дуже сумнівної ефективности своїх зусиль. Хочеться запитати Танюка, Косіва, Кендзьора, Григорович, Яворівського, Драча, Костенка й Удовенка: “Хлопці та дівчата, що ж ви там робите, чому не стали стіною перед Литвином, чому не заблокували йому мікрофона? Адже Литвин поставив на голосування цей документ без будь-якого обговорення о 18 годині 03 хвилини, хоча ще о 18-й він мав закрити сесію”.

А тим часом, Державна Дума Російської Федерації намагалася внести до порядку денного 21 червня проект звернення про ситуацію з російською мовою в Україні. Заступник голови комітету у справах СНД Анатолій Чехоєв заявив, що у зв’язку з ратифікацією Хартії російська мова оголошена в Україні мовою нацменшини. А віце-спікер Володимир Жириновський сказав, що “російська мова в Києві прирівняна до мови африканських племен”. Фраза, як на мене, настільки ефектна, наскільки неправдива.

13 червня парламентська газета “Голос України” надрукувала статтю народного депутата України, голови Всеукраїнського об’єднання “Спадкоємці Богдана Хмельницького” Леоніда Грача “Мовне питання і стратегічний вибір України”, в якій він учергове виступає за дві державні мови, а також стверджує, що “в української мови немає гірших ворогів, ніж її надто завзяті захисники”.

Нагадаю також, що цього року сповнюється 45 років з часу ухвалення в Україні Ззакону про вільний вибір мови навчання дітей і права відмовлятися від вивчення української мови. 40 років тому Наукова рада АН СРСР зарахувала до неперспективних українську, білоруську і тюркські мови. А 29 червня 1983 року було ухвалено постанову “Про додаткові заходи з удосконалення вивчення російської мови в загальноосвітніх, педагогічних навчальних закладах, дошкільних і позашкільних установах республіки”. Цією постановою (негласною, нагадаю) запроваджено низку пільг для вчителів і викладачів російської мови та літератури, включно з підвищенням їм зарплат на 15%. За обрусіння краю, так би мовити.

Зараз безпосередньо переходимо до теми нашої розмови. Перед тим, як почати розмову про ситуацію, яка склалася у Донецьку, нагадаю, що це стосується 36 школи міста Донецька, яка вже давно добивається статусу української, але місцева влада чомусь не надає їй цього статусу, і тепер її вирішили закрити, зокрема 18 квітня було рішення міської Ради, саме тому в нас є дві гості, представники громадськості, які зараз ведуть боротьбу за це. Спочатку пропоную вам послухати заступника міського голови Донецька, начальника управління освіти Валентина Лактіонова.

Валентин Лактіонов

У нас всі школи українські, немає других шкіл у місті Донецьку.

Тарас Марусик

В якому сенсі ”всі школи українські”?

Валентин Лактіонов

У нас держава Україна, тому всі школи українські.У нас є школи з українською мовою навчання, є школи з другою мовою навчання.У місті за 5 років тільки шкіл з українською мовою навчання збільшилося з 13 у 1998 до 22 у 2002 році. У квітні цього року ще семи школам було надано статус шкіл з українською мовою навчання.

Тарас Марусик

Тобто можна сказати, що у них з першого по одинадцятий класи українська мова начання?

Валентин Лактіонов

Ми надаємо статус, і у деякий термін вона буде школою, у якій навчання буде вестися тільки на українській мові.

Тарас Марусик

Тобто фактично більшість шкіл мають тільки статус?

Валентин Лактіонов

Вони мають статус, працюють над тим, щоб через деякий час стати школою з українською мовою навчання. Це тільки на основі бажання батьків навчати дитину на українській мові.

Тарас Марусик

А тепер послухаємо ще один фрагмент власне директорки цієї школи – Ніни Прокопович. Її думка про цю 36 школу, документ про закриття якої вже існує і навіть збираються з нею розірвати або вже розірвали контракт.

Ніна Прокопович

Чому батьки бажають навчати дітей українською мовою, це навіть пояснювати не треба, тому що це їх конституційне право, тому що зараз навчання у вищих навчальних закладах ведеться українською мовою. Батьки категорично проти закриття школи, категорично проти того, щоб дітей переводили у 45 школу, де навчання ведеться російською мовою. Я гадаю, що таку школу, як наша, потрібно зберегти, тому ще це школа, яка навчає тому, що люди самі до нас приходять і бажають, щоб їх діти навчалися українською мовою. В такому районі, як Донбас, російськомовному, це дуже важливо.

Марія Олійник

Ми прослухали із задоволенням заступника Донецького міського голови, ми ведемо боротьбу з ним за відкриття п’ятої україномовної школи уже 14 років.Тобто з того часу, як був прийнятий закон про мови в тодішній Українській Республіці. Останнім часом чиновники у нас кажуть, що всі школи українські. Я хочу сказати, що якщо на час прийняття Закону про мови у нас не було жодного дитячого садочка в місті з українською мовою навчання, жодного вищого учбового закладу, жодної школи, які б працювали українською мовою, то на сьогоднішній день із 158 шкіл міста Донецька рівно 4 працюють українською мовою. А ця 36 школа може стати п’ятою, якщо ми переможемо, переможуть батьки, здоровий глузд, Конституція, й ті люди, які нам допомагають.

Тарас Марусик

Ми чули, що ви сказали про кількість шкіл, і це суттєво розходиться з тим, що сказав Лактіонов. І, з іншого боку, в мене перед очима рішення Донецької міської ради. Доречі, тут тільки зверху написано українською мовою, все інше – російською, всупереч Конституції. Так-от, у пункті третьому там зазначено, що з першого вересня 2003 року надати сімом школам статус шкіл з українською мовою навчання.

Марія Олійник

Я поясню це на прикладі 36 школи. Зараз школі № 45, в яку переводять 36-ту, надають статус української. Вона має на сьогоднішній день 28 класів. З них 26 класів по 30 дітей – це класи з російською мовою навчання. І тільки 2 класи по 7 і 17 дітей навчаються українською мовою. Ось цій школі надають статус української.

Тарас Марусик

У мене уточнююче запитання. В цьому переліку шкіл, яким надають статус українських, немає 45 школи.

Марія Олійник

Справа в тому, що неправдою є те, що сказав Лактіонов, що з часом ці школи стануть українськими, тому що, наприклад, в 1996 році надали статус школі №62, і ще на сьогоднішній день вона набирає один український клас і три російських. Так буде завжди. Тобто вона має статус української, а якщо тільки 10% учнів навчаються українською, то чи має вона право називатися українською? Але з такими абсурдами на Донеччині ми зустрічаємось всюди.

У той же час, тоді ж, надали статус української школі №107. Ця школа стала дійсно українською, вона стала гімназією імені Стуса, і зараз дійсно працює як гімназія (перша – в Донецьку, друга – в Донецькій області). Три з половиною роки батьки разом з “Просвітою” боролися з цього питання. Вони змушені були звертатися навіть до Міністра освіти.

Російській мові, за сприйняття посадових осіб вдалося витіснити українську, в першу чергу, в освіті. Зараз на Донеччині тільки 10% дітей мають змогу навчатися українською мовою.

Тарас Марусик

Я хотів би на хвилинку повернутись у нашу київську студію до нашого гостя професора Олександра Пономарева, попросити його прокоментувати цю ситуацію, дивлячись з Києва.

Олександр Пономарів

Я хотів би прокоментувати не тільки те, що я чую, але й те, що я бачу. Ну, ось пан Тарас тут згадував, що на вулиці Щербакова є написи російською мовою. Навіщо ходити далеко, якщо на Хрещатику, на центральній вулиці столиці України, точніше біля Хрещатика, у “Метрограді” є написи російською мовою.

Тобто становище з українською мовою у нас не відповівдає жодним цивілізованим нормам. І мені дуже шкода, що зараз наш етер не слухають представники різних міжнародних організацій, які дуже часто опікуються становищем меншинних мов в Україні, і нікому на думку не спаде перевірити, що в Україні, в одному з найбільших її міст, недержаною мовою навчається у кілька разів більше дітей, ніж державною.

Потім я хотів би уточнити, що Донбас – це не російськомовний регіон, а зросійщений. Я сам звідти і знаю, якою мовою розмовляли мої родичі і мої знайомі. Російщення триває, і воно більше, ніж було колись у колишньому Радянському Союзі, тому що це неправда, що тоді не вивчали українську мову. Доки Хрущов не додумався зробити вільний вибір, усі вивчали українську мову в усіх школах на теренах України.

А тепер, на 12 році незалежності, ми боремося в Донецьку за відкриття україномовної школи. Я гадаю, що центральне управління товариства “Просвіта” уже давно готує матеріали для того, щоб звернутися до міжнародних організацій, аби вони все ж таки перевірили становище української мови, яка найбільше загрожена, особливо у порівнянні з російською мовою на теренах України.

Тарас Марусик

Дякую, пане Олександре. І в нас слухач. Добрий вечір!

Слухач №1

Добрий вечір! В мене така пропозиція: Янукович звідти, треба йому сказать про це. І таке питання: чи не здається Вам, що шалений напрямок має Російська Федерація, тому що вона боїться, бо в Росії дуже багато українців, раптом вони захочуть, щоб і там були українські школи, щоб все це українізувалось, тоді куди ж дінеться російська мова? Дякую.

Тарас Марусик

Дякую Вам за запитання. З вашого дозволу, пане Пономарів, на перше запитання я відповім коротенько. Прем’єр-міністр України Янукович знає про це через те, що народний депутат України Юрій Кармазін подав запит 6 червня, а 5 червня направив з приводу конкретно 36-ої школи листа безпосередньо Януковичу і попередню відповідь про факт одержання цього запиту йому надав віце-прем’єр Дмитро Табачник. А тепер прошу, пане Пономарів.

Олександр Пономарів

Я хотів би сказати, що і без запиту Кармазіна прем’єр Янукович все знає, але Янукович тепер прем’єр-міністр, в нього ширші інтереси, ніж інтереси того регіону, який є його рідним. А що стосується Російської Федерації, то жодна цивілізована країна не дозволила б їй сунути носа в її внутрішні справи. Там немає жодної україномовної школи, а вони весь час опікуються становищем російської мови в Україні. А щодо заяви пана Жириновського, то я її не буду коментувати, бо всі знають, хто такий Жириновський.

Тарас Марусик

Дякую. У нас ще один слухач. Добрий вечір! Ми слухаєм Вас.

Слухач №2

Добрий вечір! У мене є запитання: У якій державі, Англії чи Франції, із бюджету фінансується вивчення іншої мови, наприклад китайської чи японської? Чому з українського бюджету фінансуються вчителі російських шкіл? Чи ми готуємо кадри для Росії?

Тарас Марусик

Дякуємо Вам за запитання. Я коротенько відповім. Я про Францію трохи знаю. Франція досі не ратифікувала Європейську Хартію. Вона не фінансує цього, як можна сказати про нечисленну українську діаспору у Франції. Там є недільні школи, але суто на громадських засадах, тобто силами самої громади при церквах вони вивчають мову. Є певні на регіональному рівні, оскільки Франція досить децентралізована держава, підтримка на початковому рівні наприклад оксітантської мови, якою розмовляють в околицях Тулузи, чи бретонської, чи провансальської тощо.

Олександр Пономарів

З вашого дозволу, щодо цієї Хартії, яку наша Верховна Рада, не замислившись, ратифікувала. Так-от, у цій Хартії є таке положення, що розвиток регіональних мов, або меншинних мов, не повинен зашкоджувати офіційним мовам. Так-от, у нас розвиток російської мови, яка є все-таки мовою меншинною, але він загрожує розвиткові української мови, то нам до цієї Хартії ще дуже далеко.

Тарас Марусик

У нас є ще слухач.Будь ласка. Добрий вечір.

Слухач №3

Добрий вечір. Я Галина Терлюк, місто Київ. Хочу сказати, що вже не треба щось просити чи вимагати, а треба до суду їх всіх подавати, і на всіх рівнях. До суду! Хватить нам терпіть такої наруги над українським народом. Це ганьба нашому президенту.

Тарас Марусик

Пані Галино, дякуємо Вам за Вашу думку. Ми ще, до речі, про один судовий позов сьогодні поговоримо. А зараз я би хотів знову перекинутися до Донецька, і хотів би, щоб своє слово сказала пані Євгенія Ратникова.

Євгенія Ратникова

Добрий вечір. Я би хотіла продовжити ту тему, яку підняв шановний пан Пономарів. Справа в тому, що пан Янукович і решта політиків, безумовно, вони все знають, але я хочу сказати, що коріння цього питання – воно зростає з Державної Думи Росії. Є такий Конгрес Російських Общин, керівництво якого призначається Держдумою Росії, а він функціонує на території Донецької області, і взагалі України. Я хотіла сказати, а хто у нас керує освітою в області? Це шановний пан Валентин Тесленко, який присвятив частину свого життя боротьбі за надання російській мові статусу офіційної, і у нас проводився референдум на Донецькій області про надання російській мові статусу так званої офіційної. Далі, Латіонов представляє собою Партію регіонів, яку очолює пан Янукович, тому, вибачте, це круг чітко “очерчений”. Тому є таке явище, як двомовність. Але двомовність вони розуміють як одномовність виключно російської мови. Українською мовою не володіють і не хочуть, хочуть застабілізувати той колоніальний стан нашої країни, в якому знаходиться наше населення, не даючи дітям можливості вивчити мову і стати рівноцінними громадянами України. Ви розумієте, що наші діти, які закінчують школу, не знаючи української мови, не можуть же нікуди сунутись за межі Донецької області, бо там же скрізь треба знати українську мову, не мають перспектив працювати на державній посаді, в зовнішньоекономічній діяльності, бо скрізь треба мати хороше, фундаментальне знання української мови.

Тарас Марусик

Пані Євгеніє, поки що дякую. У нас є ще один слухач. Добрий вечір.

Слухач №4

Слава Йсу. Апостол Павел сказав, що коли я молюся чужою мовою, то хоч дух мій молиться, та розуміння моє залишається без плоду. Що мені робити? Стану молитися духом, та молитимуся і розумінням. Розумієте, шановні мої брати і сестри, тому й держава українська не відбувається, що й розуміння в нього не мають номенклатурні безбатченки. Чи не вважаєте ви, що цих “шарикових шлонгерів” номенклатурних треба гнати, без всякого відкладення брати і гнати. Приходьте в братство і все буде гаразд.

Тарас Марусик

Дякуємо за дзвоник. Хтось коментує?

Олександр Пономарів

Я коментую. Перш, ніж їх гнати, не треба було їх обирати. А саме отаких, як ви кажете, обирає Донеччина. То хай би ті люди, які їх обирають, задумаються.

Тарас Марусик

Дякуємо. Тепер знов до пані Євгенії. Пані Євгенія, я знаю що вона ініціювала три судові позиви. Я б хотів, щоб ви стисло нагадали нашим слухачам.

Євгенія Ратникова

Я хочу сказати, що у нас не один, а три судові справи зараз ведеться у Ворошилівському суді міста Донецька. Це, – по-перше, оскарження рішення донецької міської ради про закриття школи. Воно абсолютно протирічить Конституції, законам України про освіту, про загальну середню освіту. Далі – друге. Це визнання недійсним контракту, на умовах якого працює директор і багато директорів, це вигадка міцевої влади, бо учбові заклади з комунальною формою власності не повинні застосовувати контракт, це так говорить Закон про освіту. Але їх таким чином роблять керованими, залежними, і в такому “підвішеному” стані тримають, для того, щоб втілювати свою політику. І третє – найгучніше і найстрашніше наше звернення до суду. Це позбавлення тридцяти дітей, які закінчили 9-ий клас 36-ої школи, конституційного права на повну загальну освіту українською мовою. Вони перейшли в 10-ий клас, але немає 10-го класу з українською мовою навчання в 36-ій школі, яку треба закрити, і немає в тій самій 45-ій, про яку вони говорять нам. Тому ці діти, їх тридцять чоловік, їх просто викидають на вулицю, і під будь-якими причинами. Влада каже, що то не так написана заява, там батько чи мати неправильно написали заяву. Та яке це має відношення? Вони виявили бажання навчати дитину українською мовою, і все. А то якоїсь довідки медицинської нема. Та що, сьогодні світ перевернувся? Да завтра вона принесе ту довідку, якщо вона потрібна, але в принципі вирішити питання щоб діти могли іти і навчатися. Далі я хочу сказати про те, що взагалі донецька влада вміє вигадувати такі речі, які не зразу усвідомить здоровий глузд. Зокрема, оцей “статус української мови”. Це фантом, який вигадала донецька влада. Вона завтра може об’явити усі школи українськими, бо надання статусу ніде не зафіксоване. Немає ніяких нормативних ознак.

Тарас Марусик

Вибачте, пані, пан Лактіонов уже оголосив про те, що всі школи на Донеччині українські.

Євгенія Ратникова

Марія Василівна пояснила який це абсурд. Сьогодні фактично нема школи з українською мовою. Всі до одного батьки заявили, що вони хочуть, щоб діти навчались українською мовою.

Тарас Марусик

Пані Євгеніє, трошки перервемося на дзвоник. Слухаєм Вас.

Слухач №4

Добрий вечір. Це Анна Магала з Києва Вас турбує. Я хочу підтвердити, що в “Сільпо” вони чеки вибивають українською мовою, але на касі у них таке табло, і висвічується: “спасібо за покупку”. І етикетки також у них російською мовою на товарах. А на Петрівці будується якийсь такий великий комплекс, на якому написано “Город” і сонечко намальоване. Я хочу ще сказати, що в 117-ій гімназії працюють курси для батьків діток, яких приводять на підготовчі курси до школи, а батьки в цей час займаються українською мовою. І ще я супроводжувала діток до музею Ханенків. Там екскурсовод почала вести екскурсію російською мовою, я її перервала, але вона цілу годину заїкалася, не могла ніяк провести, діти нічого не зрозуміли. Ну, принаймні хоч картини подивились.

Тарас Марусик

Дякуєм за увагу до нашої передачі і за дзвоник. Пан Пономарів хоче щось сказати.

Олександр Пономарів

Я хочу прокоментувати становище з музеями. Невже за 12 років незалежності не можна було перевчити екскурсоводів у музеях скрізь українською мовою? А тих, хто не хоче, відправити на пенсію.

Тарас Марусик

Дякуємо. Повертаємось до Донецька. І у мене запитання до когось з вас, шановні донецькі гості: чи то правда, що хтось з місцевої влади зараз “ходить по батьках” і погрожують винести це питання в ті місця, де батьки працюють, щоб вони відкликали свої заяви.

Євгенія Ратникова

Про це було заявлено 4 липня на прес-конференції, яку зібрала міська влада і потім по всіх каналах йшло, що школа 36-а закривається. І пані Єгоренко Тамара Василівна, голова Ленінської райради міста Донецька, заявила офіційно, що вони звернуться через підприємства, де працюють батьки, доб’ються того, що батьки заберуть свою заяву. Вона навіть сказала (мовою оригіналу цитую): “Єслі би дєті імлі право голоса, оні би отправілі своїх родітєлєй”. Я би хотіла сказати, що це, – перш за все, брутальне втручання в особисте життя людини, це – порушення Конституції представником влади, це – порушення конституційного права дитини навчатись державною мовою, це – взагалі публічне зухвале демонстрування своєї тоталітарної психології. Тобто вада ж не приховується, вона навіть хизується цим.

Марія Олійник

Я хотіла б просто додати, що це було зроблено. Це вже не наміри, а прецедент уже є. З першого вересня закрився 10-ий клас, бо, як правило, у нас всі українські класи доходять до дев’ятого класу, і їх влада закриває. І в 10-ий клас не набирають класи українські. І так сталося минулого року в 78-ій школі, що в Кіровському районі. І коли я звернула увагу, що “попрано” права, бо батьки звернулись до “Просвіти” , що діти вчилися дев’ять років української мови, і без будь-яких заяв з боку батьків їх перевели на російську мову навчання. Влада дала три машини, і вони проїхалися по батьках, по підприємствах, прямо до директорів підприємств, “визивали” цих працюючих і заставляли їх писати заяви, що вони бажають, щоб їх дітей було переведено з української на російську мову навчання. Я б так сказала, що це – “донецьке виродження” замість “донецького відродження”.

Тарас Марусик

У мене ще одне коротеньке запитання. Повертаючись до контракту, зокрема Ніни Прокопович. До речі, у телефонній розмові зі мною пан Лактіонов стверджував, що директори донецьких шкіл підписували цей контракт добровільно.

Марія Олійник

“Добровольно-прінудитєльно”, як кажуть. Їх викликали так же точно до керівника районної освіти, просто казали, що тепер треба робити так. Один на один іде розмова....

Тарас Марусик

Чи можна стверджувати, що таким чином готувалася певна ситуація для пізніших маніпуляцій з директорами, які їх не влаштовують по певних питаннях?

Марія Олійник

Я єдине, що скажу, що було шість директорів із ста три роки назад, які не підписали цього контракту. І серед них – директор школи (ліцею тепер) №12 з українською мовою навчання Алла Олексіївна Трусова. І от цього року якраз людину, яка зробила з російської школи українську, тепер український ліцей, де працюють 14 кандидатів наук, і доктори наук навіть, з якого стовідсотково діти поступають до вищих навчальних закладів, причому 90% на державну форму навчання, публічно 4 лютого Валентин Олександрович Лактіонов просто принизив при семидесяти журналістах, і сказав: “ Она што, до смєрті хочєт работать? “

Тарас Марусик

Вибачте, четвертого лютого чи четвертого липня?

Марія Олійник

Вибачте, четвертого липня, на прес-конференції. Вони її захотіли зараз зняти, але вона не на контракті, і вони офіційно сказали, що досить, подайте заяву про звільнення своє з роботи.

Тарас Марусик

Дякую, пані Маріє. В нас дзвоник. Добрий вечір.

Слухач №5

Добрий вечір.

Тарас Марусик

Ми Вас слухаєм.

Слухач №5

Я киянка, Марія Іванівна. Я фронтовичка. Я хочу сказать, що отаке знущання з української мови, починаючи з президента і кінчаючи міністром освіти, буде до тих пор, поки не буде такий закон, як в державах Прибалтики. “Не знаєш української мови – на державу не принімать.” Тільки тоді. Як в Прибалтиці.

Бувайте здорові.

Тарас Марусик

Дякуєм Вам, пані Маріє. Хоче сказати два слова пан Пономарів.

Олександр Пономарів

Я хотів пані Марії і пані Євгенії запитати: ось кажуть суди, то усіх цих чиновників треба по судах затягати, бо стаття 23 Конституції каже, що кожна людина має право на вільний розвиток особистості, а як же людина розвиватиме свою особистість, коли вона не може в українській державі своєї мови навчатися?

Марія Олійник

Це як один з аргументів нашої позивної заяви до суду. І ми посилаємося не тільки на ці статті, а й на 11-ту, 10-ту, 23-тю, на Закон про освіту і таке інше.

Тарас Марусик

Мені здається, що побільше би нам Ратникових і Олійник. Тепер я би хотів, щоб ми послухали матеріал, який підготував мій колега Олекса Починок. Він спілкувався з народним депутатом України, головою Партії захисників Вітчизни Юрієм Кармазіним. Послухайте думку Кармазіна про ситуацію, яка склалася довкола 36-ої донецької школи.

Юрій Кармазін

Я вважаю звичайним українофобством це, і абсолютно безнаказаним, тому треба ставити питання про звільнення з посади голови міського управління освіти. Я вважаю, що великі питання є до начальника обласного управління освіти. Я думаю, що ці люди з Донецької області мають бути помітні. Це з державних позицій. Крім того, я дивлюся, що для вирішення таких питань в незалежній державі не готове навіть і керівництво уряду нашого. 21 червня надіслали на мій депутатський запит, проголосований на сесії Верховної Ради, стосовно ліквідації шкіл і класів з українською мовою навчання в місті Донецьку, віце-прем’єр-міністр Дмитро Табачник. Він, спасибі йому, створив комісію Міністерства освіти і науки за участю дирекції навчальних закладів, але ще до цього дня конкретні заходи поки що не вжиті по ліквідації цього. Ми робимо аматорське вивчення цього питання фактично, хоча це мав робити уряд, і все зробити для того, щоб забезпечувалось верховенство Конституції України, і громадяни мали право, і реалізовували це право, вивчати українську мову. Ось зараз члени і голова батьківського комітету по збереженню школи 36-ої, Кондракова, провела опитування разом з фахівцями мешканців Ленінського району міста Донецьку у тому мікрорайоні, де знаходиться школа. І було опитано 254 сім’ї, з них 16 висловились проти, а згодних перевести своїх дітей з других шкіл в цю школу для того, щоб навчати їх українською мовою, тільки по цьому опитуванню, – 151 чоловік. Там в мікрорайоні проживає всього 30000 чоловік, і ще не всі опитані були. Це говорить про те, що люди хочуть, щоб у їхніх дітей було майбутнє, щоь їхні діти вивчали українську не як іноземну, а їх позбавляють цієї можливості. Якщо сьогодні ми контролюємо це питання, то будьте впевнені, що і школа буде функціонувати, і не одна школа там буде функціонувати, і я думаю, що Віктор Янукович уже з огляду на те, що він сьогодні прем’єр-міністр, як йому було важко опановувати українську мову, але він її опанував дуже швидко, і зараз вже більш-менш нормально виступає, спілкується, то має приділити увагу тому регіону.

Олекса Починок

Пане Юрію, наскільки я знаю, замість 36-ої школи пропонується школа хореографічна. Чи знаєте Ви щось про те, якою вона пропонується: приватна, чи державна?

Юрій Кармазін

Ви знаєте, я не хочу навіть гіпотетично говорити про те, що одна школа буде закрита, а іншу будуть перепрофільовувати. Я навіть не хочу про це мислити. Набагато легше поміняти чиновника, який вів до того, щоб велось до знищення шкіл. Я думаю, що по цьому шляху треба йти, а якщо це вже межує з антидержавною діяльністю, мабуть, треба іти на інші речі. У нас є такі речі передбачені в тому числі і в Кримінальному Кодексі. І голова місцевого управління освіти, і голова міського управління захочуть працювати в цій державі і в цих органах влади – знайдуть можливості, не захочуть працювати – ми знайдемо можливості, щоб вони сиділи в тюрмі, тим більше, що є вже підстави. Я зустрівся з заступником Генерального Прокурора Корніковой, і хочу подякувати їй. Вона направляла в донецьку область спеціального представника Генеральної прокуратури, щоб побачили, що там в дитячих будинках. І вони переконалися в тих колосальних порушеннях, які там були зроблені. Я з цього приводу звертався і до міністра освіти. І те, що в Донецьку не бачать нічого, і там є підстави говорити, як мінімум, про халатність щодо керівників закладів освіти. Я сподіваюсь, що вони нас почують і зрозуміють, що ми жартувати вже далі не будемо. Ми тут господарі, на цій землі, це наша, українська земля.

Олекса Починок

Тобто проблема не в загальноосвітній школі, це проблема загальна ?

Юрій Кармазін

Там проблема була дуже серйозна. Це тільки те, що я зараз пам’ятаю, чим я займався безпосередньо цими місяцями. До мене приїжджали люди, ставили ці питання, і говорять: “ Ви живете в іншій державі? У нас в Донецьку зовсім інша держава”. І я думаю, що зможе оцінити цю ситуацію і негласний губернатор Донеччини Ренат Ахметов, я думаю, що він теж може їх зрозуміти, бо я весь час бачу, що він дає інтерв’ю російською, в тому числі і українським каналам. Українському олігарху треба вивчати українську мову.

Тарас Марусик

Це був голова Партії захисників Вітчизни, народний депутат Юрій Кармазін. З ним спілкувався мій колега Олекса Починок. У нас є слухач. Будь ласка.

Слухач №6

Якщо можна, більш таке узагальнююче запитання. Ви ж бачите, що зараз з Констиутцією відбувається – більшість хоче продовжити діяльність президента на його посаді. Так от у мене таке запитання: чи можна так зробити, що російська мова стане другою державною? Дякую.

Тарас Марусик

Дякуємо Вам за запитання. У нас мало часу залишається, тому я просто коротко відповідаю про те, що на сьогодні не можна відповісти на запитання так. Все залежить від ситуації, від обставин взагалі, від опірності українців. Тут, до речі, в нас був ще один слухач, який запитував, що робити. Вже не можна, на мою думку, сидіти, склавши руки, треба робити конкретні дії на підставі того чинного законодавства, яке у нас є.

Завершуючи з темою донецькою, бо в нас ще трошки залишається на іншу тему, я хочу сказати, що в Донецьку працювала державна інспекція Міністерства освіти, але в якомусь напівзакритому режимі. Протягом тижня я не зміг одержати жодного документа і жодного офіційного коментаря. Мені навіть пропонували дати лист без вихідних даних, тобто люди власної тіні бояться. І навіть мій лист на державного секретаря Міністерства освіти Віталія Журавського не спрацював.

А тепер перейдемо до нашої другої теми. Я би хотів просто, щоб ввести в суть справи, сказати, що зараз у Святошинському суді міста Києва розглядається, можливо екзотична справа. А суть її така: один молодий чоловік пішов в одну крамницю київську купити товар, і товар приніс додому, а там не було українською мовою. Далі він пішов за інформацією знов у цю крамницю. І я б хотів, щоб ми послухали, що з того вийшло. Отже, говорить студент Інституту релігійних наук Томи Аквінського, киянин Олексій Середюк.

Олексій Середюк

Стався такий інцидент, що я прийшов в “Госптовари київські”, що на проспекті Перемоги, придбав перетворювач іржі, й там була інструкція російською мовою. Я не розумію російської мови і вирішив прийти і просто дізнатися, як використовувати цей товар, на що мені нахабно відмовили.

Тарас Марусик

Можете називати конкретні прізвища?

Олексій Середюк

Продавець Надія Анатоліївна Бориславська, яка продала нам цей товар, і до якої ми звернулися повторно за інформацією про товар. Нам не потрібно було ніяких проблем і не потрібно було ніяких судових справ, потрібна була просто інформація про товар. Коли звернулись зі справою до суду, то я особисто був дуже здивований. Я взагалі розраховую, що суд буде на нашому боці, так як це всім зрозуміло, що якщо я не знаю російської мови, то мені потрібно переклад хоча б, принаймні. Ще такий момент, що суддя, не закінчивши судове засідання, дає передчасні висновки, що вона не вірить в те, що я не знаю російської мови, хоч я не зобов’язаний знати російську мову, і це не є мій гріх.

Тарас Марусик

Чи ви вивчали російську мову?

Олексій Середюк

Якраз проблема в тому, що я не вивчав. Я вчив китайську, українську, латинську, знаю польську. Проблема в тому, що так сталося, що російську мову я просто не зміг вивчити.

Тарас Марусик

Отже, це був студент Інституту релігійних наук Томи Аквінського, киянин Олексій Середюк, якого я записав під судовою залою Святошинського суду 4 липня, і тепер ще думка його адвоката, кандидата юридичних наук Василя Мірошниченка.

Василь Мірошниченко

Я хотів би оцінити з юридичного боку цю ситуацію. Покупець, придбавши товар, і більш того, навіть до придбання товару, має право отримати інформацію про цей товар, при тому достовірну, повну, доступну, в необхідній формі. Якщо подана інформація іноземною мовою, то якщо немає роз’яснення, це прирівнюється до відсутності інформації. Коли позивач прибув додому і побачив, що товар написаний незрозумілою йому мовою, то дивно, що суддя оцінює цю ситуацію з позиції віри, адже суддя має керуватися фактами. Були позивачем надані докази, що він не вивчав російської мови, ні в школі... це позиція держави, а не самого позивача. Держава скасувала вивченя російської мови і літератури. Підтвердила його матір, підтвердили його друзі, що він не знає російської мови, тобто це знову ж таки робиться не просто через чиюсь примху, є об’єктивна потреба, потреба в наданні інформації про товар українською мовою тим людям, які не розуміють іноземної мови, якщо інформація подана іноземною, але ж цієї інформації про товар, зокрема про спосіб його застосування, тоді як товар небезпечний для життя і здоров’я, як зазначено, він потребує спеціального вживання певним чином, певних застережних засобів, якщо цей товар може зашкодити очам, при попаданні на шкіру він може викликати опіки, і таке інше. Тому відсутність такої інформації фактично виключає можливість розпоряджатися придбаним, використовувати свої права власника та прав споживача, тому саме з цих мотивів був змушений позивач звернутися до суду і вимагати виконання норми закону, а також відшкодування моральної шкоди, яка була надана йому незаконними протиправними діями відповідача. Нас дещо здивувало, що суд відтягує розгляд клопотання про призначення психологічної експертизи, адже моральна шкода найкраще оцінюється якнайближче до моменту, коли вона була спричинена. Відповідач і досі продовжує свою політику відмовляння в наданні інформації позивачеві, тобто моральну шкоду він продовжує завдавати. І те, що суд затягує розгляд цього клопотання про призначення психологічної експертизи, може призвести до ситуації, коли експерт не зможе чітко визначити розмір відповідальності, обсяг її, відповісти на ті питання, що поставлені перед експертизою, тому ми, звичайно, здивовані такою позицією суду.

Тарас Марусик

Це був адвокат Василь Мірошниченко. До речі, скажу, що я так само пропонував сказати свою думку в мікрофон радіо “Свобода” і відповідачеві, але відмовили, сказали от: “Приходьте на суд, слухайте”. Так що я тому з об’єктивних причин не зміг надати їхню думку, і так само нагадаю, що суддя, про яку згадував і Олексій Середюк, і Василь Мірошниченко, називається Людмила Шум, і вона працює в Святошинському районному суді. Отже, я спеціально хотів подати ці приклади, щоб ви бачили, що є люди, які вже щось роблять, не сидять на місці, так би мовити спростовують українську таку традиційну фразу про українця, який сидить весь час на печі. Я би хотів, щоб Олександр Пономарів якось прокоментував оцю судову справу, яка триває в Святошинському суді.

Олександр Пономарів

Я хотів би насамперед сказати, що немає жодного права та продавщиця питати, чи вивчав він російську мову. Він не мусить вивчати іноземні мови. Він може вивчати будь-які мови, але інформацію в своїй країні він повинен одержувати українською мовою. І добре, що в нас справді українці вже не сидять, що вони розвіюють отой міт, що ніби українці – то така якась упосліджена нація, що їй треба встати з колін, хай встають із колін оті всякі Шуми, Тесленки зросійщені. А нам, українцям, треба керуватися, ну, хоча б словами Тичини, який ще у Радянському Союзі сказав: “ Щоб жить, ні в кого права не питаю, щоб жить, я всі кайдани розірву. Я стверджуюсь, бо я живу.” Ми живемо, шановні українці, на свої землі, і розриваємо кайдани нашого поневолення.

Тарас Марусик

У нас є ще дзвоник. Це останній сьогодні. Будь ласка.

Слухач №7

Хотів задати питання. Я б хотів, щоб якась розумна людина пояснила росіянам, що їх нацьковують на українців і грабують їх так само, як і нас, і гріють руки на цьому Януковичі, Табачники. Треба боротися проти них і росіянам, не сидіти на місці, і щоб їх не дурили. Це пан Григорій із Києва. Дякую Вам.

Тарас Марусик

Пане Григорію, дякую. Я вважаю, що це розумне звернення до росіян. І хто хоче почути, той почув. І тепер моє останнє, скажімо так, запитання–звернення до Донецька, і тоді, можливо, якийсь невеликий підсумок. Скажіть, будь ласка, чи можливий такий судовий позив у Донецьку, як у Києві? І як ви бачите з Донецька цю ситуацію?

Марія Олійник

Я би хотіла одне слово з приводу хореографічної школи сказати. Справа в тому, що офіційна версія закриття школи – її некомплекність і економічна неефективність, до якої її довели освітянські чиновники, а неофіційна –будівля приглянулась якомусь бізнесмену, і це їм обіцяно, і вони будуть стояти на смерть сьогодні. До школи неодноразово приїжджали якісь люди, обміряли площу, а у людей уже є досвід, тому що біля гімназіїї імені Стуса, за 60 метрів, у дитячому садочку, який був забраний міським відділом освіти під освітні програми, на сьогоднішній день працює нічний клуб “Голлівуд”.

Тарас Марусик

За 60 метрів від школи?

Марія Олійник

Так. В тому приміщенні, яке ми просили, щоб відкрити початкову школу, бо в 1996 році, щоб відкрити гімназію, треба було початкову школу відкрити. Ця історія тягнулася три з половиною роки, виходили навіть на міністра, але міська влада стояла на смерть, і на сьогоднішній день працює нічний клуб “Голівуд”, прямо з другого поверху всі ці рекламні голі чоловіки, там нічний клуб чоловічий. І це якраз відповідь Юрію Кармазіну. Це якраз пояснює, що замість цієї школи хореографічної, теж буже що-небудь таке відкрите. І я б хотіла ще раз наголосити, що на сьогоднішній день всі звернення батьків до президента України, до прем’єр-міністра України, до міністра освіти, до цієї комісії, яка сьогодні працювала від Державної інспекції при міністрі освіти, жодного офіційного паперу про їх позицію немає.

Тарас Марусик

Дякую, пані Маріє, ми мусимо завершуватися. Пані Євгеніє, будь ласка, коротко.

Євгенія Ратникова

Я б хотіла відповісти тому слухачеві, який вітався до росіян. Тут не росіяни, не населення, тут влада протистоїть. А сама Кондракова, голова батьківського комітету, яку цитував Юрій Анатолійович Карамазін, вона є росіянкою, а її чоловік є українцем за походженням, а вони добиваються, щоб діти навчалися українською мовою, тобто протистояння між росіянами і українцями...

Тарас Марусик

Дякуєм, пані Євгеніє. Мушу Вас перебивати. Пане Олександре, Ви маєте 20 секунд для завершення.

Олександр Пономарів

Я думаю, що в нас ситуація не така трагічна, бо люди починають боротися врешті за свої конституційнй права.

Тарас Марусик

Дякую, і я можу тільки сказати поетовими словами “Борітеся –поборете! Вам Бог помагає!” Нагадаю, що це була передача радіо “Свобода” “Про і контра”, перед мікрофоном був журналіст Тарас Марусик, а в гостях у нас були професор Олександр Пономарів і на зв’язку з Донецька – Марія Олійник і Євгенія Ратникова. Ми прощаємось з вами до наступних передач.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG