Угорщина, 12 серпня 2003 року – Угорські хлібороби, як і їхні українські колеги, цього засушливого літа зазнали великих збитків через неврожай на своїх родючих чорноземах. Проте, якщо український уряд закуповуватиме зерно у своїх сусідів в Росії, то угорський кабмін у даній ситуації наполягає на ухваленні заходів щодо здійснення певних грошових виплат сільгоспвиробникам, котрі постраждали від недороду на своїх хлібних нивах, і при значному недоборі зернових не планує цілком відмовлятися від експортних поставок пшениці за кордон.
Сьогоднішню ситуацію в сільському господарстві Угорщини коментує політичний держсекретар міністерства землеробства й розвитку провінції доктор Тібор Сані ( Szányi Tibor ).
- Пане державний секретар, якою мірою цьогорічна посуха відбилася на врожаї 2003 року – головним чином, пшениці?
- Ми маємо ситуацію, за якої при нормі в 5 млн. тонн збіжжя угорські хлібороби цього року не зібрали й 3 млн. тонн… Тобто, порівнюючи ці дані з оптимальними нормами, урожай 2003 року становить тільки 60 % від звичного ужинку, який маємо щороку. Хоча нині для сільськогосподарських виробників доброю вісткою є те, що, наприклад, у пропорції до цін минулого року оптові закупівельні ціни майже на 50 % вищі. Скажімо, якщо торік хлібороби отримували на закупівельних пунктах 24 тис. форинтів за 1 тонну пшениці ( 104 долари в перерахунку), то зараз за цю саму кількість їм платять по 33 тис. форинтів (або майже 145 дол.). Це допоможе бодай у малій мірі компенсувати господарям завдані посухою збитки.
У той же час Угорщина належить до тих європейських країн, які є традиційними експортерами пшениці на світовому ринку. Виступаючи 11 серпня на прес-конференції, аграрний міністр пан Імре Неймет у цьому зв’язку повідомив, що у червні Угорщина експортувала 80 тис. тонн пшениці із торішніх запасів, а разом із цьогорічним урожаєм країна зможе експортувати 300 тис. тонн. На нашу думку, це жодним чином не повинно відбитися на потребах вітчизняного споживача. Звісно, продовольча безпека держави через це також не постраждає, - сказав Тібор Сані.
- Хотілося б дещо докладніше дізнатися про те, якою є конкретна участь Угорської держави у пом’якшенні наслідків посухи для хліборобських господарств?
- Зараз, після низки неврожайних літ упродовж останнього десятиліття, уряд разом із законодавцями виробив досить ефективні механізми допомоги постраждалим від засухи фермерам. Держінспектори дуже уважно вивчають обставини в кожному конкретному випадку, які поставили сільгоспвиробника у скрутне фінансове становище. Оскільки тепер недобір зернових по країні є досить відчутним, то точніше буде говорити не про повноцінні компенсації, а лише про послаблення матеріальних збитків землеробам. Скажімо, якщо на відповідних сільгоспугіддях спостерігається більш ніж 30-відсотковий недорід у порівнянні до норми трьох останніх років, то в цьому випадку держава відшкодовує хліборобам третину збитків. Практично, це можна назвати лише частковими компенсаціями. Щоправда, не забуваймо при цьому, що в дану ціну закладені також суми відшкодувань збитків від весняних приморозків, причому, не лише на зернові, але й овочеві, баштанні культури, фрукти й виноград. Доволі прикрим є факт, що у масштабах Угорщини ці стихійні прояви природи ранньою весною й улітку оцінюються експертами нашого міністерства у 30 млрд. форинтів ( це близько 130 млн. дол.). Зараз у розпорядженні уряду на відшкодування збитків є 10 млрд. форинтів вільних коштів, щодо цього вже навіть ухвалене відповідне рішення.
Це, так би мовити, одна із форм часткової компенсації селянам. Інша ж полягає в тому, що уряд забезпечує постраждалим 50-мільярдне кредитування, а це майже 220 млн. доларів, на дуже пільгових умовах, - відповів політичний держсекретар Тібор Сані.
- Наскільки бездощовим видалось нинішнє літо в Угорщині у порівнянні з минулими засушливими роками для аграрного сектору країни?
- Якщо брати останні 4 роки, то важча від сьогоднішньої ситуація склалася у 1999 році. Адже зараз ми зібрали 2 млн. 955 тис. тонн пшениці, а в 99-му році угорські землероби спромоглися отримати 2 млн. 600 тис. тонн цієї зернової культури, тобто майже на півмільйона тонн менше. Тому, як я вже говорив раніше, основи компенсаційних виплат сільгоспвиробникам Угорщини закладалися крок за кроком, поступово, і не виключено, що ці механізми в майбутньому ще вдосконалюватимуться, щоб ліпше враховувались інтереси широкого кола господарів.
Сьогоднішню ситуацію в сільському господарстві Угорщини коментує політичний держсекретар міністерства землеробства й розвитку провінції доктор Тібор Сані ( Szányi Tibor ).
- Пане державний секретар, якою мірою цьогорічна посуха відбилася на врожаї 2003 року – головним чином, пшениці?
- Ми маємо ситуацію, за якої при нормі в 5 млн. тонн збіжжя угорські хлібороби цього року не зібрали й 3 млн. тонн… Тобто, порівнюючи ці дані з оптимальними нормами, урожай 2003 року становить тільки 60 % від звичного ужинку, який маємо щороку. Хоча нині для сільськогосподарських виробників доброю вісткою є те, що, наприклад, у пропорції до цін минулого року оптові закупівельні ціни майже на 50 % вищі. Скажімо, якщо торік хлібороби отримували на закупівельних пунктах 24 тис. форинтів за 1 тонну пшениці ( 104 долари в перерахунку), то зараз за цю саму кількість їм платять по 33 тис. форинтів (або майже 145 дол.). Це допоможе бодай у малій мірі компенсувати господарям завдані посухою збитки.
У той же час Угорщина належить до тих європейських країн, які є традиційними експортерами пшениці на світовому ринку. Виступаючи 11 серпня на прес-конференції, аграрний міністр пан Імре Неймет у цьому зв’язку повідомив, що у червні Угорщина експортувала 80 тис. тонн пшениці із торішніх запасів, а разом із цьогорічним урожаєм країна зможе експортувати 300 тис. тонн. На нашу думку, це жодним чином не повинно відбитися на потребах вітчизняного споживача. Звісно, продовольча безпека держави через це також не постраждає, - сказав Тібор Сані.
- Хотілося б дещо докладніше дізнатися про те, якою є конкретна участь Угорської держави у пом’якшенні наслідків посухи для хліборобських господарств?
- Зараз, після низки неврожайних літ упродовж останнього десятиліття, уряд разом із законодавцями виробив досить ефективні механізми допомоги постраждалим від засухи фермерам. Держінспектори дуже уважно вивчають обставини в кожному конкретному випадку, які поставили сільгоспвиробника у скрутне фінансове становище. Оскільки тепер недобір зернових по країні є досить відчутним, то точніше буде говорити не про повноцінні компенсації, а лише про послаблення матеріальних збитків землеробам. Скажімо, якщо на відповідних сільгоспугіддях спостерігається більш ніж 30-відсотковий недорід у порівнянні до норми трьох останніх років, то в цьому випадку держава відшкодовує хліборобам третину збитків. Практично, це можна назвати лише частковими компенсаціями. Щоправда, не забуваймо при цьому, що в дану ціну закладені також суми відшкодувань збитків від весняних приморозків, причому, не лише на зернові, але й овочеві, баштанні культури, фрукти й виноград. Доволі прикрим є факт, що у масштабах Угорщини ці стихійні прояви природи ранньою весною й улітку оцінюються експертами нашого міністерства у 30 млрд. форинтів ( це близько 130 млн. дол.). Зараз у розпорядженні уряду на відшкодування збитків є 10 млрд. форинтів вільних коштів, щодо цього вже навіть ухвалене відповідне рішення.
Це, так би мовити, одна із форм часткової компенсації селянам. Інша ж полягає в тому, що уряд забезпечує постраждалим 50-мільярдне кредитування, а це майже 220 млн. доларів, на дуже пільгових умовах, - відповів політичний держсекретар Тібор Сані.
- Наскільки бездощовим видалось нинішнє літо в Угорщині у порівнянні з минулими засушливими роками для аграрного сектору країни?
- Якщо брати останні 4 роки, то важча від сьогоднішньої ситуація склалася у 1999 році. Адже зараз ми зібрали 2 млн. 955 тис. тонн пшениці, а в 99-му році угорські землероби спромоглися отримати 2 млн. 600 тис. тонн цієї зернової культури, тобто майже на півмільйона тонн менше. Тому, як я вже говорив раніше, основи компенсаційних виплат сільгоспвиробникам Угорщини закладалися крок за кроком, поступово, і не виключено, що ці механізми в майбутньому ще вдосконалюватимуться, щоб ліпше враховувались інтереси широкого кола господарів.
