Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 17:58

“Моніторинг тижня”. 1. Репутація британської телерадіомовної корпорації Бі-Бі-Сі може зазнати поважного удару через оприлюднення сумнівної інформації щодо Іраку; 2. Меморіал жертвам голодомору у Києві може перетворитися на ще один Майдан Незалежності; 3. Українські вчителі навчають польських дітей англійської мови.


Ірина Перешило “Моніторинг тижня”. 1. Репутація британської телерадіомовної корпорації Бі-Бі-Сі може зазнати поважного удару через оприлюднення сумнівної інформації щодо Іраку; 2. Меморіал жертвам голодомору у Києві може перетворитися на ще один Майдан Незалежності; 3. Українські вчителі навчають польських дітей англійської мови.

Прага, 20 вересня 2003 року.

Ірина Перешило

Говорить радіо “Свобода”. Шановні слухачі, в ефірі програма “Моніторинг тижня” з добіркою матеріалів про найважливіші та найцікавіші події у світі протягом останніх семи днів. Перед мікрофоном у Празі Ірина Перешило.

У програмі ви почуєте:

репутація британської телерадіомовної корпорації Бі-Бі-Сі може зазнати поважного удару через оприлюднення сумнівної інформації щодо Іраку;

меморіал жертвам голодомору у Києві може перетворитися на ще один Майдан Незалежності;

українські вчителі навчають польських дітей англійської мови.

Це лише частина того, що прозвучить у програмі. Залишайтеся з нами.

Після зустрічі з американськими законодавцями президент США Джордж Буш наголосив на тому, що Ірак потребує ще певний час для сформування конституції та проведення вільних вибрів. Адміністрація Буша наполягає на тому, щоб до того часу контроль над Іраком залишився в руках США. Проти такої позиції категорично виступає Франція, яка і раніше була противником війни в Іраку. Буш заявив також, що колишній іракський лідер Саддам Хусейн хоча і не був причетний до терактів 11 вересня, але мав стосунки з терористичною мережею “Аль-Каїда”. Продовжує Михайло Мигалисько.

Михайло Мигалисько

Американська газета “Нью-Йорк Таймс”, посилаючись на європейських дипломатів, у четвер повідомила, що на наступній зустрічі у жовтні в Мадриді країни-донори на відбудову Іраку обіцяють асигнувати всього 1 млрд. доларів. Тобто, лише 1/10 очікуваної США допомоги. Крім того, згідно з повідомленням “Нью-Йорк Таймс”, ЄС, який охоплює 20% світового добробуту, на відбудову Іраку в наступному році планує виділити усього 250 мільйонів. Витрати США на воєнну кампанію та на відбудову Іраку в поточному та наступному роках становитимуть майже 150 млрд. доларів.

Виступаючи у четвер на прес-конференції з королем Йорданії Абдуллою, президент Буш заявив, що його адміністрація і далі намагатиметься переконати європейців взяти активнішу участь у стабілізації та відбудові Іраку.

“Ми продовжимо доводити, що допомога на відбудову Іраку є необхідною, і ми також нагадаємо нашим європейським друзям, що Ірак робить вагомий поступ,” – заявив глава американської держави.

Найбільше проблем на іракській території США досі мають з безпекою в так званому “сунітському трикутнику” на північний захід від Багдада, де живуть араби-суніти, які за режиму Саддама Хусейна контролювали владу в Іраку. У четвер у цьому районі знову мали місце чергові напади на американський військовий конвой. Знову були жертви. Власне в цьому регіоні частими є і саботажі нафтової інфраструктури, яка є дуже важливою для економічної відбудови Іраку.

Наприкінці слід ще додати, що у середу президент Буш намагався пом’якшити критику його адміністрації, яку своїми заявами викликав віце-президент США Дік Чейні. Він минулої неділі назвав Ірак “географічною базою терористів, причетних до нападів на США 11 вересня”. Зі свого боку, Буш, захищаючи віце-президента, заявив: “Ми не маємо доказів, що Саддам Хусейн був замішений у напади 11 вересня. Однак віце-президент сказав, що Хусейн був замішаний у справи “Аль-Каїди”. Немає сумніву, що Саддам Хусейн мав стосунки з “Аль-Каїдою””, –наголосив глава американської держави. Михайло Мигалисько, радіо “Свобода”.

Ірина Перешило

А зараз до вашої уваги огляд головних міжнародних подій. Їх підготував Василь Дарчук.

Василь Дарчук

Днями США під час голосувань у Раді Безпеки ООН наклали вето на резолюцію, яку підтримали 11 із 15 членів Ради, і яка осуджує лише Ізраїль і не згадує палестинських екстремістських угруповань, відповідальних за терор проти ізраїльського цивільного населення. Президент США Буш заявив в зв’язку з цим, що Близькосхідний мирний план знову зайшов у сліпий кут, тим разом з вини палестинського лідера Арафата. Майже водночас (тобто в середу) у розпал дискусій щодо депортації палестинського лідера, сам Арафат запропонував Ізраїлю підписати перемир’я. Виступаючи в ізраїльському телебаченні, він запевнив, що палестинські власті зможуть переконати ісламських екстремістів відмовитися від атак проти ізраїльтян. У цей же день, виступивши в арабському телебаченні “Аль-Джазіра”, Арафат скритикував водночас США за підтримку прихильників “жорстокої лінії” в Ізраїлі. Тим часом Ізраїль відкинув мирну пропозицію Арафата, назвавши її “черговою спробою палестинського лідера утриматися при владі”.

Незважаючи на підтримку Ізраїлю, головного союзнику США в регіоні, у середу США заявили про намір зменшити фінансову допомогу Тель-Авіву за ігнорування закликів припинити розбудову єврейських поселень на палестинській території.

Протягом минулого тижня неспокій тривав і в Іраку, де атаки бойовиків прорежимних угруповань тривають майже кожного дня. Протягом тижня у збройних сутичках знову загинуло кілька американських військовослужбовців і понад 10 були поранені. У четвер американське командування в Іраку оголосило про намір вивести американські підрозділи із деяких іракських міст. Проте, за умови, якщо порядок в цих містах зможуть забезпечити новосформовані місцеві сили безпеки.

Тим часом, попри диверсії прихильників Саддама Хусейна, оглядачі стверджують стабілізацію життя в Іраку і готовність західних країн до співпраці.

Під час недавньої наради в Багдаді, член керівництва ЄС Кріс Паттен закликав провідні західні країни докласти спільних зусиль до нормалізації життя в Іраку і до поступового передання влади іракському керівництву. Водночас, після наради в Берліні із канцлером Німеччини Шредером, президент Франції Ширак закликав уже у найближчі місяці передати владу самим іракцям.

Тим часом, Німеччина заявила про намір допомогти у підготовці іракської поліції і нової армії. Оглядачі очікують, що наступного тижня, під час сесії Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку, Шредер і президент Буш обговорять деякі конкретні деталі дальшої ролі Німеччини в Іраку.

До цього слід додати, що хоча не всі сусідні арабські країни визнали нове керівництво Іраку, на міжнародні зустрічі, які торкаються Іраку, запрошуються члени нового перехідного уряду. Вперше після скинення режиму Саддама Хусейна, іракських представників запрошено до участі у засіданні Організації країн-виробників та експортерів нафти, скорочено ОПЕК, яке відбудеться 24 вересня у Відні, і в якому братиме участь новий міністр нафти у перехідному керівництві Ібрагім Бахр-ай-Улум. Василь Дарчук, радіо “Свобода”.

Ірина Перешило

У Києві збираються споруджувати меморіал жертвам голодомору 32-33-го років. Західні оглядачі попереджають, що він може бути подібним до ще одного Майдану Незалежності.

Розповідає Марія Щур.

Марія Щур

70-ті роковини голодомору Україна має відзначити серед іншого зверненням до світової громадськості на рівні ООН, щоб голодомор було визнано геноцидом, злочином проти людськості, а не лише проти українського народу. Із цією пропозицією президент Леонід Кучма має виступити наступного тижня у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку. Тому, не має дивувати, що іноземцям небайдуже, як виглядатиме і де буде розташовано майбутній меморіал. Говорить Морган Вільямс, старший радник фундації “США-Україна”.

“Меморіальний комплекс, що його планують збудувати в Україні, має бути значним і становитиме інтерес не лише для українців, але й для всіх, хто цікавиться Україною по всьому світу. Багато людей, що приїжджатимуть в Україну, захочуть побачити комплекс і взяти участь у цьому проекті, бо він не лише має розповідати, але й досліджувати історію України. Тож, на нашу думку, це дуже значний проект із міжнародним розголосом.”

Проте, мій співрозмовник говорить, що виставка проектів, яка проходить нині у будинку художників у Києві, не відповідає значенню меморіалу.

“Багато людей, з якими я розмовляв, і які бачили ці макети, а це як українці, митці з України, так і зі США і з Канади, вони говорять, що проекти не відповідають модерним вимогам, вони не зворушують, вони нічого не говорять про голодомор. Релігійні символи, що їх рясно використовують автори проектів, нагадують швидше релігійну установу, ніж пам’ятник, що споруджує держава. Крім того, перед митцями поставили задачу увічнити не лише жертв голодомору, а й практично усіх, хто постраждав від сталінізму, що робить завдання митців практично нездійсненним.”

Окреме нарікання іноземців Морган Вільямс висловив щодо місця майбутнього меморіалу.

“Спочатку ми чули, що монумент має бути збудовано поблизу Лаври, але потім пішли чутки, що хтось із багатих і впливових мав інші плани на це місце. Так що проект перенесли під радянську залізну жінку. Там немає жодного транспорту і це дуже погано, тому що до меморіалу приходитимуть мільйони відвідувачів.”

На думку Моргана Вільямса, щось не в порядку в самому процесі подачі та відбору архітектурних проектів, бо талановиті автори навіть не беруть у них участь, вважаючи, що вибір журі зроблено ще перед конкурсом. Він побоюється, що меморіал жертвам голодомору не спіткала доля Майдану Незалежності, бо цей проект було втілено не зважаючи на те, що він мав багато критиків.

“Політичний процес зводить проект до найменшого можливого спільного знаменника, замість того, що підносити його до найбільшого. І тоді посередність стає нормою,” – говорить радник фундації “США-Україна”.

Змінити цей процес фундація не в змозі, але збирається використати усі можливості для того, щоби донести важливість і міжнародне значення проекту до тих, від кого він залежить. Ті, хто доклали великих зусиль протягом багатьох десятиліть для того, щоб світ дізнався про українську трагедію 30-их років минулого століття, не хочуть задовольнитися посередністю.

“В Україні є першокласні майстри, які би могли створити першокласний, світового рівня, меморіал. І ми би хотіли, щоби саме так воно і сталося,” –говорить в інтерв’ю радіо “Свобода” Морган Вільямс, старший радник фундації “США-Україна”.

Марія Щур, радіо “Свобода”.

Ірина Перешило

Британська телерадіомовна корпорація Бі-Бі-Сі вибачалися за низку помилок у своїх репортажах, в яких стверджувалося, що британський уряд свідомо вніс до іракського досьє сумнівну інформацію, проти якої висловлювали застереження розвідувальні служби. Це може завдати поважного удару по репутації компанії.

Докладніше з Лондона інформує Олекса Семенченко.

Олекса Семенченко

У перебігу розстеження самогубства урядового фахівця зі зброї масового ураження Девіда Келлі, репортер Бі-Бі-Сі Анді Гілліган сказав під перехресним допитом, що одне з найбільш руйнівних звинувачень на адресу уряду Тоні Блера у його травневій програмі було нічим іншим, як обмовкою. Ці звинувачення тоді завдали величезного удару урядові як вдома, так і закордоном, адже Анді Гілліган заявив, що оточення Тоні Блера всупереч даним розвідки перебільшило в іракському досьє загрозу від тієї країни аби виправдати війну проти Саддама Хусейна. Тепер Гілліган визнав, що помилився, і урядовий фахівець Келлі, що був його джерелом інформації, сказав йому не зовсім це. Одначе Гілліган і далі наполягав у суді на тому, що його вислови про “згущення фарб” у досьє британськими урядовцями таки було. Лише коли адвокат уряду притис його своїми запитаннями, він визнав, що в одній передачі у живому етері зайшов задалеко. Тоді він сказав, що його джерело повідомило, начебто уряд вставив до досьє інформацію про те, що Ірак може застосувати хімічну і біологічну зброю, уже за 45 хвилин після відповідного наказу, знаючи, що це, мабуть, не відповідає дійсності. Однак тепер він заявив: “Це було щось на кшталт обмовки. Мені шкода, що у той момент я не передав обережно і точно те, що сказав Келлі.”

Ота саме 45-ти хвилина загроза була найбільш суперечливим місцем у іракському досьє, що потім стало при чиною падіння довіри до уряду Тоні Блера.

Правник уряду також звинуватив Бі-Бі-Сі у тому, що компанія свідомо перебільшила роль свого джерела в укладенні іракського досьє. В деяких повідомленнях джерело, яким виявився доктор Келлі, було названо “представником розвідки” і людиною, що відповідала за укладення досьє. Це не відповідало дійсності, і правник звинуватив Бі-Бі-Сі у тому, що це було зроблено навмисно, аби репортаж звучав більш сенсаційно і привабливо. Розстеження триває. Але, нині випадає на те, що британський уряд поступово очищується від найгірших звинувачень, тоді як репутація Бі-Бі-Сі може дуже суттєво постраждати в очах британців.

Олекса Семенченко, радіо “Свобода”, Лондон.

Ірина Перешило

У польських школах все частіше учнів середніх шкіл іноземної мови вчать іноземці. Правда, якщо у приватних школах великих міст директори можуть дозволити собі взяти на роботу американців, британців чи німців, то у сільських школах бідної провінції англійської дітей навчають вчителі з України. Найбільше їх працює в сусідніх з Україною регіонах.

Повідомляє Володимир Павлів.

Володимир Павлів

Нещодавно газета “Жеч Посполіта” написала, що тільки у Малопольському воєводстві, яке межує із Львівською областю, у школах працює 51 вчитель англійської мови з України. “Тільки завдяки українським вчителям, –кажуть директори шкіл, –польські діти у селі чи маленькому місті на сході країни можуть познайомитися із мовою Шекспіра.” Проблема в тому, що директор невеличкої провінційної школи може заплатити вчителеві англійської не більше, ніж тисячу злотих, тобто 250 доларів. За такі гроші не хоче працювати практично жоден випускник факультету іноземних мов вищих навчальних закладів у Польщі. А випускників цих є не так вже й багато. Принаймні, ті з них, хто добре навчався, завжди зможуть знайти добре оплачувану працю якщо не в школах великих міст, то у приватних фірмах. До польських шкіл у східних регіонах звертаються переважно випускники Львівського чи Дрогобицького університетів, а водночас мешканці сусідніх із Польщею західноукраїнських областей. Переважно через те, що близько додому, і що переважно знання польської мови не становить перешкоди. Ну, і, звичайно ж, фінансовий аспект, адже про зарплату у 250 доларів більшість українських вчителів можуть тільки мріяти. Те, що українські вчителі погоджуються працювати за мізерні, на думку польських колег, гроші, зовсім не означає, що вони дають учням знання гіршої якості. Те, що вчителі з України мають добрий рівень, працюють із задоволенням і беруть активну участь у житті школи, відразу було зауважене і оцінене їхніми працедавцями. Тому, працевлаштування учителів англійської з України стало мало що не модою у школах Малопольського воєводства.

“Кілька років тому ми взяли на роботу подружжя з України, – говорить керівник Відділу освіти в містечку Ропчице Станіслав Домброзь, – вчителі інших шкіл зауважили, що це добрі вчителі, перейняли нашу ідею.”

Сьогодні у цьому містечку немає школи, у якій би не працювали вчителі з України.

Вчителів з України переважно теж люблять учні і їхні батьки. “Вони роблять для наших дітей і для всіх нас добру роботу”, – говорять місцеві мешканці.

Потрібно теж додати, що добру роботу вони роблять і для українців, оскільки руйнують дуже розповсюджений тут стереотип, що українці – це тільки нелегальні чорнороби чи торгівці контрабандною горілкою і сигаретами.

Володимир Павлів для радіо “Свобода”, Варшава.

Ірина Перешило

Боротьба з тероризмом у США дісталася державних бібліотек. Тепер перевірці мають підлягати читацькі картки. Американська бібліотечна асоціація виступила проти подібних дій, трактуючи це як втручання у приватне життя громадян.

Наш Нью-Йоркський кореспондент Юрій Дулерайн повідомляє подробиці.

Юрій Дулерайн

Джон Ашкрофт вважає, як він висловився, “безгрунтовною істерією” заклик Американської бібліотечної асоціації до своїх членів не допускати ФБР до читацьких карток. Йдеться про те, що на підставі нового закону “Про боротьбу з тероризмом”, правоохоронні служби прагнуть отримати якомога ширшу інформацію щодо осіб, підозрюваних у причетності до міжнародного тероризму. Зокрема, вони звертаються до бібліотек, де перевіряють комп’ютеризовані картки читачів, що дізнатися, книжки якої тематики читають підозрювані люди, чи вони не цікавляться, скажімо, книжками про атомні електростанції, чи про технологію виготовлення вибухових речовин, чи про будівництво мостів тощо. Ця інформація, як вважає ФБР, може допомогти дізнатися про плани терористів. Але Асоціація бібліотекарів вважає, що закон “Про боротьбу з тероризмом” надає урядові занадто багато влади, що вивчення читацьких карток є втручанням у приватне життя американців. Асоціація закликає бібліотекарів чинити опір і радше витирати записи, аніж допускати агентів ФБР до комп’ютерів із читацькими картками. Джон Ашкрофт заявив, що Асоціацію бібліотекарів “збивають з пантелику діячі, які ідеологічно протистоять законові “Про боротьбу з тероризмом”. Ці діячі, – за словами міністра юстиції, – намагаються переконати широкий загал американців у тому, що агенти ФБР ніби-то стежать за бібліотеками і запитують кожного, хто звідти виходить: “Чому Ви ходили до бібліотеки? Що Ви читали там? Чи не бачили там чогось підозрілого?”

Міністерство юстиції, – сказав Ашкрофт, – не цікавиться вашими читацькими уподобаннями. Якби ми стежили за читацькими уподобаннями, це порушило б нашу повагу до першої конституційної поправки з гарантіями свободи слова і друку. Навіть якби хто-небудь в уряді бажав таке зробити, то в нас на це не вистачило б ані людей, ані коштів,” – сказав Ашкрофт.

Ця суперечка є частиною нинішньої дискусії у США про вплив боротьби з тероризмом на громадянські свободи. Юрій Дулерайн для радіо “Свобода”, Нью-Йорк.

Ірина Перешило

Нагадую, ви слухали програму “Моніторинг тижня”. Її підготувала Ірина Перешило. До наступних зустрічей в ефірі. Говорить радіо “Свобода”.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG